Класична музика в 2020 році. Підсумки та рейтинги Минулий рік став прем’єрно-вибуховим в оперному мистецтві, а також багатим на успіхи наших музикантів за кордоном

 

Пандемія коронавірусу забрала багато життів, закрила концертні зали, але не змогла примусити музикантів мовчати — вони щоразу відкривають нові шляхи класичної музики до слухача, нові форми художнього сприйняття, а також пристосовують старі норми до нових вимог часу.

Впродовж 2020 року музика була ліками від самотности та відчаю, що супроводжував тривогу за життя своє та близьких, і ми навчилися ще більше цінувати те, що відбувається навколо.

Підготували для вас великі підсумки та рейтинги 2020 року у класичній музиці. У першій частині — найпомітніші події, про які писала наша редакція. Очевидно, що одне медіа не може охопити всі процеси, що відбувалися у світі, саме тому для повноти ми додали музичні рейтинги української критикині Аделіни Єфіменко.

Підсумки від The Claquers 

Світове визнання

Початок 2020 року був по-справжньому святковим  —  українсько-американська піаністка Надія Шпаченко отримала премію «Греммі» за найкращу збірку ‎класичної музики The Poetry of Places.

У розмові з The Claquers піаністка розповіла нам про перші творчі перемоги, пов’язані з Україною, про унікальну концепцію її збірки, а також пообіцяла, що виконає музику українських композиторів, натхненну архітектурою Києва.

Інша гучна новина про успіхи українських виконавців за кордоном прийшла у вересні. Керівниця Ваґнерівського фестивалю і правнучка композитора Катаріна Вагнер оприлюднила ім’я диригента, який відкриє легендарний фестиваль прем’єрою «Летючого Голландця». Точніше, ім’я диригентки. Отже, першою жінкою-диригентом в 145-літній історії Байройтського театру стане українка Оксана Линів.

Зазначимо, що пані Линів долучилася до важливих подій і у себе на Батьківщині. До 125-річчя Бориса Лятошинського Молодіжний симфонічний оркестр України під її керівництвом виконав симфонічну поему «Возз’єднання» — вперше за 70 років після останнього виконання.

Фестивалі попри все

Музичні фестивалі у 2020 році здивували понад усім тим, що попри все, вони відбулися. В умовах пандемії це вже безумовне досягнення, а дискусії про краще чи гірше їхнє програмне та смислове наповнення залишимо до спокійніших часів.

Відзначимо моменти, які нам запам’яталися найбільше. На Bouquet Kyiv Stage — це багатогодинний концерт камерної музики Бориса Лятошинського з нагоди 125-річчя від його дня народження, а також виступ швейцарського блок-флейстиста Моріса Штегера разом з New Era Orchestra. В інтерв’ю він люб’язно розповів про свій шлях барокового музиканта.

Під час «Київ Музик Фесту» ми багато спілкувалися з композиторами та музикантами, які визначають українську класичну музику сьогодні. У розмовах з Аллою Загайкевич, Кармелою Цепколенко, Сергієм Пілютиковим, Олегом Безбородьком та Олександром Щетинським ми також дізналися історію та значення цього найстарішого фестивалю класичної музики в Україні. Серед концертів відзначимо виступи ансамблів сучасної музики Sed Contra Ensemble та «Рикошету», фортепіанний речиталь Олега Безбородька з музикою Олександра Щетинського, а також концерт електроакустичної музики, присвячений 15-річчю проєкту EM-visia.

Найважливішими подіями фестивалю «Київські музичні прем’єри», що відбувся невдовзі після «Київ Музик Фесту», стали виконання симфонічної музики молодих українських композиторів, а також виступ хору «Київ» до 275-річчя Максима Березовського. Обидві події відбулися в один день і тому потрапили в одну рецензію.

Оплески від зозулі

20-й рік нового міленіуму подарував людству, а насамперед музичній його спільноті, ювілеї видатних композиторів. Як українська громадськість відреагувала на найголовніші з них — 125-ліття від дня народження Бориса Лятошинського, 250-річчя від дня народження Людвіга ван Бетховена та 275 років з дня народження Максима Березовського? 2020 пройшов під пандемічним гаслом hyflex’ного формату зустрічі з улюбленими виконавцями та колективами віч-на-віч в екрані комп’ютера.

Дистанційно та наживо транслювались два дні Бетховенського маратону у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика. Коронавірус вплинув на задуманий півторатижневий фестиваль «Віртуози» настільки, що на перехресті останнього місяця весни та першого місяця літа він закінчився, ледь почавшись. Там Бетховен був на дивовижу різним — щирим, вигадливим, компанійським та іронічним. Однак це не все, що можна дізнатись про нього — для сенсацій та невідомих глибин творчої біографії ̶о̶с̶т̶а̶н̶н̶ь̶о̶г̶о̶ ̶ ̶р̶̶̶о̶̶̶м̶̶̶а̶̶̶н̶̶̶т̶̶̶и̶̶̶к̶̶̶а̶̶̶ представника віденської класичної школи вам сюди, для знайомства з музичним сенсом творів Бетховена, що наближають до таємниці ремесла та таємниці творчості композитора — на унікальний освітній проєкт відеолекцій: ось. А для замовлення квіткових подарунків, гідних 250-річчя геніїв, звертайтесь за іншою адресою

І Bouquet Kyiv Stage привітав українського класика вічного модерну XX століття Бориса Лятошинського із найскромнішою у цій рейтинговій когорті ювілярів цифрою 125. Присвячений йому гала-концерт під кулястим куполом літнього фестивалю став чотиригодинним маратоном на три відділи, що вкотре підтвердив беззаперечне значення постаті митця для українства та його, поки недооцінений, вклад у світову музику. Від постконсерваторських пошуків композитора до його зрілого стилю, творчість Лятошинського у 2020-ому все яскравіш, як провідна зірка, надихала українських митців від Києва до усієї України.

Адже на час серпневого карантинного затишшя прийшовся бум живих, філармонійних та оперних заходів, відродження фестивалів — принаймні Kharkiv Music Fest’ у в неповній версії разом із Всеукраїнським конкурсом молодих композиторів імені Бориса Лятошинського. І уже осінні прем’єри плавно перейшли до новорічних святкувань: віднайдені духовні концерти Максима Березовського під керівництвом Миколи Гобдича та дві його симфонії — стали приводом 275-ї річниці і водночас крайньою потребою популяризації та повернення видатного композитора українству. 

Оперний бум

Здавалося б, прогалини у музичному мистецтві 2020 року треба було очікувати у найбільш масштабних форматах, зокрема, музично-театральної опери. Однак парадоксально, саме минулий рік став «вибуховим» в оперному мистецтві — прем’єрно-вибуховим, звісно, якщо не рахувати справдження бажань пана Булеза у фільмі «Тенет» Крістофера Нолана

Першою і останньою «ластівкою» у 2020 році до л. д. (до локдауну — ред.) стала дитяча опера «Лис Микита» Івана Небесного у Львівському оперному театрі (на диво суголосною з дитячою оперою про лиса, що 2019 року отримала Grammy Fantastic Mr. Fox Тобіаса Пікера). Опісля піврічного затемнення із традиційною літньою паузою в оперному графіку, неймовірним спалахом видався осінній сезон, при чому з індивідуальними відтінками яскравого у трьох містах:

У другій половині року Львівська опера була сфокусована на історичних постановках — поновленні балету «Створення світу» Андрія Петрова та прем’єрі «Турандот» Джакомо Пуччіні (вперше в історії театру). Також у Львівській філармонії відбулася прем’єра опери «Серце Оксани» Стефанії Туркевич-Лукіянович

У Харкові команда Схід Опера продовжила дидактичну роботу з виховання молодих митців у Музично-театральній резиденції та Молодіжному музичному хабі; результати можна було побачити, зокрема, у концертах FrechBack та FreshLullabies, а також локальних прем’єрах камерних опер «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом» Майкла Наймана та «Медіум» Джанкарло Менотті

Найгучніші оперні проєкти 2020 року були реалізовані у столиці; у Києві розгорнули свою археологічно-оперну діяльність епатажний тандем Романа Григоріва та Іллі Разумейка з «Чорнобильдорфом», поставленою наживо; але більшість київських проєктів були презентовані онлайн: імпровізаційна zoom-опера «Діти здобули суб’єктність» Дмитра Радзецького, Ukraine — Terra Incognita «Молодої опери» Марії Олійник, концертна версія опери «Ніч» Максима Коломійця та PhD-опера «Про що мовчав Заратустра» нового дуету Nova Opera Сергія Вілки та Андрія Мерхеля

Пильна увага митців до опери у 2020 році спровокувала розібратися де все ж таки шукати сучасну оперу в Україні у подкасті The Claquers Classical Music Podcast.

Пандемічне

Пандемічний рік вплинув, мабуть, на усі сфери нашого існування. І мова йдеться не лише про суцільний онлайн та ізоляцію. Критичні для життєдіяльності умови стали поштовхом для нових ідей, пошуків свіжих форм мистецьких творів та виходів за межі звичних шляхів створення чогось нового.

Тож, окремим пунктом нашого переліку стане проєкт Pandemic Media Space, котрий не просто прийняв виклики нової реальності, а без перебільшення використав цю реальність у своїх творчих цілях. Проєкт складається із кількох етапів. Це шість лекцій композиторів та медіартистів, веб-платформа, що стане джерелом даних для створення музичних та мультимедійних алгоритмічних композицій та 14 творів, створених на базі цієї платформи.

Другий та третій етап проєкту знаходяться на стадії впровадження та невдовзі будуть презентовані. Але минулого року ми мали змогу /заново/ відкрити алгоритмічний метод композиції Леоніда Грабовського. Польський композитор та саундартист Марек Холонєвський  розповів про нові види мистецтва, що виникли внаслідок глобалізації суспільства. Лекцію про роботу алгоритмів у медіа-арті проводив Георгій Потопальський. Практичними знаннями у створенні медіаінсталяцій ділилися Остап Костюк та Євген Ващенко, Артур Ліс. Досвіду інтеракції присвячена лекція Пйотра Мадея

Утім, як обіцяє одна з організаторок проєкту композиторка Алла Загайкевич, найцікавіше чекає на нас попереду, адже Pandemic Media Space дозволить усвідомити справжню музичність світу, в якому ми живемо.

Музичний рейтинг Аделіни Єфіменко, Україна / Німеччина

2020 рік, що минає, був переважно диґітальним. Зриви фестивалів у Байройті, Ліоні, Мюнхені частково врівноважив Зальцбурзький фестиваль, який відбувся влітку попри небезпеку вірусу, відсвяткувавши 100-річний ювілей. Онлайн-прем’єри, занурення у сценічно-звукову ілюзію оперних трансляцій, диґітальні конференції, відео-концерти перманентно оживляли реальні зустрічі та цікаві бесіди з митцями. 

2020 рік запам’ятається і ювілеями М. Березовського, Л. Бетховена, Б. Лятошинського, М. Равеля, І. Піцетті Е. Вареза, А. Кальдара та багатьох інших майстрів. Подій було чимало, що й мотивувало підбити підсумки і вшанувати музикантів, які зробили цей рік творчим, незважаючи на стресові умови праці, карантинні обмеження, напівпорожні зали, втрати гонорарів і майже щоденні ковід-тести. 

Переглядаючи різні трансляції бетховенського «Фіделіо», зрозуміла, що саме музиканти є тим «богом з машини», який здатний позбавити людей страху, оковів, а суспільство вилікувати від зла, насильства, ненависті, навіть від хвороби і смерті.

Музичні раритети 2020 року

    • Musica sacra Ukraina: партесний вимір

Світлої пам’яті однієї з перших дослідниць партесів професорки Ніни Герасимової-Персидської. Команда Open Opera Ukraine послідовно здійснює дослідження музики українського бароко. У 2020 році створена лабораторія партесів, відбулися виконання і запис десяти партесних концертів Миколи Дилецького і трьох концертів анонімних авторів XVIII століття. Створено сайт і аудіодиск.

Керівники проєкту — програмна директорка Ганна Гадецька, наукова консультантка українська дослідниця партесів Євгенія Ігнатенко, художня керівниця Наталія Хмілевська. Команда Musica sacra Ukraina: партесний вимір розробили платформу «для взаємодії науковців, музикантів, культурних менеджерів та кураторів, чия спільна діяльність у способах презентації партесів сприятиме інтересу та належній увазі до цієї музики». Наукова робота має конвертуватись у те, що почують слухачі, — підсумовує Євгенія Ігнатенко, яка досліджує партеси понад двадцять років.

    • «Карл Лисий», Ніколи Антоніо Порпори (Carlo il Calvo, Nicola Antonio Porpora, 1738)

Раритетна постановка 2020 року на фестивалі Bayreuth Baroque за участю Франко Фаджолі, Юлії Лежневої і художнього керівника фестивалю Макса Еммануеля Ценчіча у головній ролі Лоттаріо. Опера була поставлена вперше за 300 років у Байройтському Макґрафському оперному театрі, нещодавно відкритому після реставрації. Ценчич заінтригував своєю новою інтерпретацією заплутаної історії про Карла Лисого — онука Карла Великого: «Історія абсолютно божевільна, якась теленовела, де сім’я б’ється за спадщину. Головний спадкоємець — малий хлопчина, якого викрадає зведений брат, щоб вбити. Мати у відчаї, словом божевільна історія».

Світові прем’єри 2020 року

    • Виконання творів Стефанії Туркевич — першої української професійної жінки-композиторки.

Виконання серії невідомих опусів Стефанії Туркевич стало можливим через дослідження рукописів мисткині, що перебувають у Великобританії в родинному архіві, завдяки українській музикознавиці проф. Стефанії Павлишин, а також, як зазначила сучасна українська композиторка Богдана Фроляк, авторка редакції партитури опери-казки «Цар Ох, або Серце Оксани» для дітей, «величезну справу на шляху повернення творчості композиторки в Україну здійснили Павло і Ляриса Гуньки. Україно-британський баритон і його дружина Ляриса оцифрували весь архів Стефанії Туркевич і подарували Львову». До серії світових прем’єр 2020 року увійшли: Перша симфонія (1937), опера-казка для дітей «Цар Ох, або Серце Оксани» (1960), та балет «Руки» (The Girl with the Withered Hands, 1957, Бристоль).

 

    • Симфонії Максима Березовського

Вперше у Києві в контексті повернення втраченої спадщини в Україну прозвучали симфонії Максима Березовського у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під керівництвом Кирила Карабиця на відзнаку 275-річчного ювілею від дня народження українського композитора. Декілька років тому музикознавчиня Лариса Івченко висунула ґіпотезу про те, що манускрипти Симфоній № 11 і № 13, знайдені в архівах Розумовських у Національній бібліотеці України імені В.Вернадського і підписані М. Березейло або Берешьоло, належать Максиму Березовському. Кирило Карабиць відшукав оригінали партитур симфоній у Національному архіві Парижа і привіз копії до Києва, щоб виконати разом з музикантами Національного камерного ансамблю «Київські солісти».

 

Фестивалі та концерти

    • Bayreuth Baroque

Перший бароковий фестиваль у Байройтському Макґрафському оперному театрі, побудованому в 1748 році. Поряд зі сольними концертами зірок Джойс ДіДонато, Вівіки Жено, ґамбіста і майстра історично інформованого виконавства Жорді Саваля, ансамблю Accademia Bizantina і альтистки Дельфіни Галу — кульмінаціями фестивалю відзначимо опери «Карл Лисий» Ніколи Порпори і «Сіґизмунд, король Польші» Леонардо Вінчі.

В опері «Сіґизмунд, король Польші», що базується на історичному сюжеті про короля Речі Посполитої Сиґізмунда II, підписання Люблінської унії між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, роль Оттона виконав український контр-тенор Юрій Міненко, партію Сігизмунда ІІ — Макс Еммануель Ценчич. «Історичним Оркестром» (Orkiestra Historyczna) керувала польська диригентка Мартіна Пастушка.

    • Pro et Contra. Сцена нової музики

Концертна серія, що продовжує протягом року точковими регулярними проєктами десятиденний фестиваль «Контрасти». Pro et Contra. Сцена нової музики Львівської національної філармонії ім. М. Скорика відзначається за виконання Мелодрами для голосу та інструментального ансамблю «Місячний П’єро» Арнольда Шенберґа ор. 21 (1912).

Переклад українською — Максим Римар. Лілія Нікітчук — вокал; Наталія Кожушко-Максимів — флейта і флейта-пікколо; Тарас Гамар — кларнет & бас-кларнет; Ірина Кірчанова — фортепіано; Олена Кравець — скрипка; Сергій Гаврилюк — альт; Максим Римар — віолончель; Роман Кресленко — диригент. Куратор концертної серії Pro et ContraБогдан Сегін. Директор філармонії — Володимир Сивохіп

Ювілеї

2020 рік увійде в історію людства як пандемійний, кризовий, трагічний. Не варто замислюватися, чому Covid-19 вибухнув у такий недоречний для святкування важливих ювілеїв час. Але два фестивальні міста — Львів і Зальцбурґ – не злякалися вірусу і блискуче відзначили свої ювілейні дати. Напевно душі Вольфганґа Амадея Моцарта-батька і Франца Ксавера Моцарта-сина взяли під патронат ювілейні свята, артистів і публіку. Торжества пройшли феєрично, всі залишилися здоровими.

    • 120 років Львівській опері

Як повідомив інформаційний портал Львівської Опери: «Кульмінацією урочистостей став святковий Гранд-концерт. Постановники дійства — режисер Василь Вовкун, диригент Іван Чередніченко та хормейстер Вадим Яценко уклали його програму таким чином, щоб музичні номери віддзеркалювали знакові прем’єри в 120-річній історії Львівської опери.

Від закладення першого каменю при будівництві театру, під час якого звучав Хор пілігримів з опери «Тангойзер» Р. Ваґнера, до новітньої прем’єри феєрії «Коли цвіте папороть» Є. Станковича — двогодинний музичний екскурс долав час та малював в уяві найвагоміші події цієї сцені. Музичну програму доповнювали цікаві факти з історії Львівської опери, якими ділилися ведучі – режисер дійства Василь Вовкун та солістки львівської сцени – Людмила Осташ та Дарина Литовченко. Яскравим довершенням стала візуальна проєкція в оформлені кожного номеру концерту, здійснена художником світла Дмитром Ципердюком.

 

  • 100 років Зальцбурзькому фестивалю

Президент Зальцбурзького фестивалю Гельга Рабль-Штадлер та інтендант Маркус Гінтергойзер зробили все можливе, щоб це «суто австрійське» музично-театральне, розкішно-фешенебельне дітище Зальцбурґа Weltbühne (сцена Миру) відзначило найважливішу дату свого творчого життя перше сторіччя життєтворчості. Дві оперні прем’єри – «Електра» Ріхарда Штрауса і «Так чинять усі» Вольфганга Амадея Моцарта єдині вистави, що відбулися. Однак і їх виявилося достатньо для того, щоб Зальцбурзький фестиваль гідно відзначив 100-річний ювілей.

 

Співачка року

    • Софія Соловій (Sofia Solovij, сопрано)

За головну роль Русалки в опері Антоніна Дворжака «Русалка», Театр Санкт-Галлену (реж. Вера Немірова, дир. Модестас Пітренас і Стефан Фромажо) і Віденська Staatsoper (реж. Свен-Ерік Бехтольф, дир. Томас Гануш); за головну роль Джей Сеймур в опері «Анна Болейн» Ґ. Доніцетті (реж. Стефано Маццоніс ді Пралафера, дир. Джампаоло Бізанті); Королівська опера Валлонії, (Льєж, Бельгія), Королівська опера Оману (Маскат, Оман); а також за виконання творів українських композиторів на Концерті-презентації «Твій Шевченко» у Концертному залі ім. С. П. Людкевича Львівської національної філармонії ім. М. Скорика

Trailer — Rusalka, Oper von Antonín Dvořák from Kristian Breitenbach on Vimeo.

Українська співачка відома в Україні і в Європі як послідовниця італійської школи belcanto. Поза італійським репертуаром Софія Соловій успішно виступала в Європі у ролях Вітелії («Милосердя Тита» В. А. Моцарта), Електри («Ідоменей» В. А. Моцарта), Русалки  («Русалка» А. Дворжака), у сопранових партіях «Еліаса» Ф. Мендельсона. В репертуарі також партія Ельзи («Лоенґрін» Р. Ваґнера). Сучасний концертний і камерно-вокальний репертуар співачки охоплює твори від K. Пендерецького до Ю. Ланюка, а також велику кількість українських солоспівів. Софія Соловій впевнена, що у будь-якому репертуарі: «кантилена belcanto – безкінечна мелодія, яку треба „співати серцем“».

    • Леа Дезандре (Lea Desandre, мецо-сопрано)

За роль Пажа Урбана в опері Дж. Мейєрбера «Гуґеноти», Великий театр Женеви /Grand Théâtre de Genève, реж. Йоссі Віллер і Серджіо Морабіто, дир. Марк Мінковскі); за роль Деспіни в опері «Так чинять усі» В. А. Моцарта (реж. Крістоф Лой, дир. Йоана Маллвітц, 100-ліття Зальцбурзького фестивалю), за роль Жриці Діани, Пастушки, Морячки, Мисливиці в опері «Іпполіт і Арісія» Ж. Ф. Рамо у продукції François Roussillon et Associés Паризької Opéra Comique від 14 листопада 2020 року, за камерні концерти з ансамблем Les Arts Florissants Вільяма Крісті. Відгуки преси: «молода струнка красуня у червоній спідниці плісе завдала блискавичний ауфтакт своїм чарівним, чистим і рухливим як гірське джерело голосом». «Повітряні колоратури молодої француженки Леа Дезандри у каватині Une dame noble et sage стали незабутнім відкриттям оперного вечора».

Молода співачка співпрацює з ансамблем Les Arts Florissants Вільяма Крісті, Фестивалями Старовинної музики Іннсбрука та Екс-ан-Прованса. Відзначена у рейтинґу Victoires de la Musique Classique як ‛вокальна знахідка’ 2017 року. У 2020 році крім постановок Così fan tutte і «Гуґенотів» успішно виступила в ролі Розіни(«Севільський цирульник» Дж. Россіні), Анніо («Милосердя Тита» В. А. Моцарта), Сесто («Юлій Цезар в Єгипті» Ґ. Ф. Генделя) та ін. Давала концерти з відомим лютністом Томасом Данфордом і його ансамблем «Юпітер».

 

Співак року

  • Вінцент Вольфштайнер (Vincent Wolfsteiner, Tenor)

За виконання партій Трістана в опері Р. Ваґнера «Трістан і Ізольда» (Франкфуртська Опера, реж. Катаріна Тома, дир. Себастьян Вайґле) і Ірода в опері «Саломея» Р. Штрауса (Берлінська державна опера Unter den Linden, реж. Ганс Нойєнфельс, дир. Томас Ґуґґайс). Один з провідних тенорів ваґнерівсько-штраусівського репертуару: співав у Байройті, Берліні, Франкфурті, Массачусетсі, Нью-Йорку, Флориді, Нюрнбернзі, Ганновері, Фрайбурзі, Коміше Опер Берлін, Тайванській національній опері в Тайчжуні. Крім того в репертуарі співака – всі провідні тенорові партії: Андреа Шеньє, Отелло, Калаф, Зіґмунд і Зіґфрід у «Персні Нібелунга», Ерік в «Летючому голландці», Лоенґрін, Пітер Ґраймс, Бахус в «Аріадні на Наксосі». 

 

Диригентка року

    • Йоана Маллвітц

За постановку опери «Так чинять усі» (Cosí fan tutte) В. А. Моцарта на 100-річчі Зальцбурзького фестивалю. З відгуків преси: «нова версія «Так чинять усі» 2020 року увійде в історію як блискучий зразок співавторства Моцарт-Маллвітц-Лой. Інтерпретацію Йоани Маллвітц критики не просто хвалили, а змагалися у співі дифірамбів. «Вершина сучасного розуміння моцартівської стилістики», «зоряний час у справі інтерпретації Моцарта», «вона (Маллвітц) – серце цієї постановки», «витончена елегантність і нескінченна енергія пульсу музики», «чудові арки майстерно вибудовує і все продумує наперед», «вона дихає зі співаками одним подихом, підносячи їх на руках», «феноменальна у музичному космосі Моцарта».

 

Диригент року

    • Кирило Карабиць

За пошук партитур і повернення на Україну втраченої музичної спадщини, зокрема, за віднайдені партитури симфоній Максима Березовського (концерт до 275-річчного ювілею від дня народження українського генія – автора першої української симфонії, першої української опери, хорових концертів, сонати для скрипки і чембало тощо).

Титул Диригент 2020 року Кирило Карабиць отримує також за керівництво пандемійно-адаптованою постановкою опери М. Мусоргського «Борис Годунов» у Цюрихській опері (реж. Баррі Коскі). Вперше в історії оперних продукцій Цюрих успішно апробував ультрасучасну звукову систему на кшталт цифрового обладнання кінотеатру. Технічне забезпечення вистави — 60 мікрофонів у репетиційному приміщенні, 100 моніторів у глядацькій залі театру, синхронізований звук, що віртуально подавався зі швидкістю світла до оперного театру за допомогою оптоволоконного кабелю — все це гарантувало перфектний зв’язок і координувало якісну подачу звуку. Диригент керував оркестром і хором не з оркестрової ями, а з репетиційної зали неподалік від оперного театру. На сцені діяли лише солісти.

 

Режисерка року

    • Вера Немірова

За постановку «Фіделіо» Л. Бетховена. У 2020 році постановка була приурочена до 250-річчного ювілею Л. Бетховена і до відкриття будівлі Празької Staatsoper після трирічної реставрація 5 січня 2020 року. На цій самій сцені була здійснена і перша празька постановка «Фіделіо» під керівництвом К. М. фон Вебера, що дала поштовх європейському тріумфу бетховенського opus magnum. Над постановкою Вера Немірова співпрацювала з музичним директором Празької Staatsoper Андреасом Себастьяном Вайзером з 2018 року.

Титул Режисерка 2020 року Вера Немірова отримує також за яскраву, гостро психологічну постановку опери «Русалка» А. Дворжака у Санкт-Галлені, що піднімає актуальну тему ‛інклюзія і митець’. Прем’єра вистави відбулася у жовтні 2019 року і продовжилася у 2020 році до оголошення світового локдауну. Головну роль Русалки у цій постановці виконувала Софія Соловій.

 

Режисер року

    • Тобіас Кратцер

За постановку «Фіделіо» Л. Бетховена у Лондонській Королівській опері. Прем’єра опери відбулася за декілька днів до оголошення локдауну у зв’язку з пандемією Covid-19. 17 березня планувалася трансляція «Фіделіо» у прямому ефірі. До цієї події готувалися провідні кінотеатри по всьому світу. В

ідзнака імені Тобіаса Кратцера як режисера року не є новою чи оригінальною. Режисер вже отримав цей титул двічі «Найкращий режисер 2020» від популярного глянцевого журналу Oper!Magazin і титул «Режисер року 2020» від фахового німецького оперного журналу Opernwelt, за результатами опитування 50-ти різних незалежних журналістів і музичних критиків.

До титулу Режисер Року Тобіас Кратцер отримує від мене титул Людина Року і відкриту подяку за його творчість, за активну позицію митця-гуманіста і за надіслані відео-записи (DVD) з постановками «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха і «Гном» Александра Цемлінського із зірковим складом виконавців (Елена Цалагова, Ермонела Яхо, Крістіне Райс, Джон Осборн, Ервін Шрот тощо). Визнання моєї праці титулованим режисером і бажання допомогти у складній ситуацій виявилися для мене найпотужнішою терапією у подоланні ковіду (суперлятив тут – не є перебільшенням).

Читайте також: Головні релізи класичної музики 2020 року від українських виконавців

  1. I have come to understand that rates for internet degree experts tend to be a fantastic value. Like a full Bachelors Degree in Communication with the University of Phoenix Online consists of Sixty credits from $515/credit or $30,900. Also American Intercontinental University Online makes available Bachelors of Business Administration with a overall education course element of 180 units and a tuition fee of $30,560. Online degree learning has made obtaining your higher education degree far less difficult because you can easily earn your degree in the comfort of your dwelling place and when you finish working. Thanks for other tips I have certainly learned through your web-site.

  2. After I initially left a comment I seem to have clicked the -Notify me when new comments are added- checkbox and from now on each time a comment is added I recieve 4 emails with the exact same comment. There has to be an easy method you can remove me from that service? Cheers.

  3. From my investigation, shopping for consumer electronics online can for sure be expensive, however there are some tips that you can use to obtain the best products. There are continually ways to find discount promotions that could help to make one to come across the best gadgets products at the cheapest prices. Thanks for your blog post.

  4. I’ve really noticed that fixing credit activity must be conducted with techniques. If not, you may find yourself endangering your standing. In order to realize your aspirations in fixing your credit score you have to confirm that from this moment you pay any monthly costs promptly prior to their booked date. It is really significant simply because by never accomplishing that area, all other activities that you will decide on to improve your credit position will not be powerful. Thanks for revealing your tips.

  5. When I initially commented I clicked the -Notify me when new comments are added- checkbox and now every time a comment is added I get four emails with the same comment. Is there any way you may remove me from that service? Thanks!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *