1 лютого у Нідерландах відбулась презентація альбому фортепіанної музики Максима Шалигіна «To all alive». Записав ці твори Антоній Баришевський, відомий популяризатор сучасної музики. Приурочили презентацію до святкування сорокаріччя українсько-нідерландського композитора.
До альбому увійшли фортепіанні твори Шалигіна, написані між 2004 і 2024 роками. Цей реліз — результат творчої співпраці і дружби двох митців, яка розпочалась ще у студентські роки у стінах Київської консерваторії.
Зі слів Шалигіна: «Можливо, такий етюд, як To All Resurrected ніколи б не існував, якби не Антоній. Я знаю його багато років і беззастережно розраховую на його талант та неймовірні технічні можливості. Антоній унікальний піаніст нашого часу. Можливо, він єдиний піаніст, який володіє шаленим інструментарієм, поєднаним із витонченою музичністю та пристрасною любов’ю до сучасної музики. Саме тому, ці твори можуть називатись співавторськими у буквальному сенсі цього слова».
Від першого великого твору «Дев’ять прелюдій», написаного композитором у віці 18 років, до створеного останнім часом циклу «Fetus Études» — реліз дає ретроспективу пошуків та творчого росту композитора.
Перший диск відкривають «Дев’ять прелюдій», які, за словами Шалигіна, є «музичною драмою у дев’яти актах». Створення циклу розпочалось ще у Кам’янському, рідному місті композитора, та завершилось вже під час навчання у Санкт-Петербурзькій консерваторії. Цикл присвячений першій викладачці композиції Ірині Іващенко. «Дев’ять прелюдій» стали останнім твором, написаним під її наставництвом, та водночас першим твором незалежних творчих пошуків.
В інтерв’ю до диску Шалигін згадує, що «Дев’ять прелюдій» відображають його любов до музики Гії Канчелі, Олів’є Мессіана та живопису пізнього Піта Мондріана. «Можна сказати, що прелюдії — це низка відтінків, тож ця музика зрозуміла лише тим, хто може любити. Оскільки любов неможлива без найтонших відтінків емоцій», — вважає композитор. Завершують перший диск твори «Gavotte» та «Agnus Dei».
Другий диск містить цикл «Fetus Études», написаний між 2019-2024 роками. На відміну від «Дев’яти прелюдій», він не є таким монолітним і, за задумом композитора, етюди можуть виконуватись як самостійні твори. Сім років тому Шалигін замислив написання циклу фортепіанних етюдів і, за його словами, одного сонячного ранку, сидячи у своєму «магічному трикутнику» — крісла, стола та фортепіано, почав несвідомо настукувати пальцями ритм на інструменті. Так спонтанно з’явився перший етюд «Au vent sur la pointé des pieds» (2019), світова прем’єра якого відбулась у Києві. Після річної перерви з’явився етюд «Ангел». Ці твори стали, певною мірою, поворотним пунктом у роботі із фортепіанним матеріалом і дали впевненість композитору для досліджень нових можливостей, які дає інструмент, у більших масштабах.
Після початку повномасштабного вторгнення Шалигін сприяв переїзду Баришевського у Нідерланди, допомагаючи йому інтегруватись у місцеве музичне середовище. Цей період, ознаменований трагічними подіями, ще більше зблизив піаніста і композитора, та став початком нового спільного творчого етапу, результатом якого стали етюди «To all alive», «To all resurrected» та «To all in love». Ці три справді грандіозні твори завершили цикл «Fetus Études».
«Музика Шалигіна безкомпромісна у широкому сенсі. Наприклад у “Fetus Études” є витонченість, інтимність, делікатність, але там немає страху чи сумніву. Ця музика говорить до тебе, дивлячись просто у вічі. У такій красі немає солодкості, вона безжальна у такому сенсі, як смерть. Не знаю, чи потрібно проводити паралель із Liebestod але там, без сумніву, є щось вагнеріанське. Шалигін називає це голими емоціями. Там немає де сховатись — неможливо виконувати цю музику, не щадячи себе», — каже Антоній Баришевський.
Автори обрали для релізу поетичний епіграф Жана-Люка Годара: «Nous ne sommes jamais assez tristes pour que le monde soit meilleur», який можна перекласти приблизно так: «Ми завжди недостатньо сумні, щоб світ став кращим».
Запис зроблений на новоствореному командою композитора лейблі Blukanya. Обкладинку створила українська художниця та ілюстраторка Анастасія Старко (Anna Lee), яка вже працювала над попередніми релізами Максима Шалигіна.
2 березня в Амстердамському Піанола музеї (Нідерланди) відбудеться ще одна презентація-концерт.
Читайте також:
- Сексуальне у музиці, або як заблукати в електроакустичному «Лабіринті насолод» Максима Шалигіна
- Слухати сучасну академічну музику: Todos los fuegos el fuego Максима Шалигіна
- Від традиційних колядок до експериментальної музики — найяскравіші українські релізи 2024 року