Антологія струнних квартетів Лятошинського. Коментує Ігор Завгородній

Ігор Завгородній. Фото: Львівська національна філармонія

Восени цьогоріч вийшла Антологія української камерної музики «Борис Лятошинський. Струнні квартети», створена у партнерстві Українського інституту і Фундації Лятошинського.

Це перше видання, у якому  зібрані усі квартети композитора: Квартет 1914 року, чотири квартети під номерами та Сюїта на українські теми. Ноти подано у двох варіантах: композиторська версія партій та ексклюзивна виконавська редакція музикантів ансамблю NotaBene Chamber Group (Андрій Павлов, Максим Грінченко, Ігор Завгородній та Артем Полуденний). 

NotaBene Chamber Group. Фото: Львівська національна філармонія

Антологія вийшла у харківському видавництві «АССА». Над проєктом працювала музична нотографка та редакторка Анна Юферова, авторка музикознавчої анотації — Маріам Вердіям, упорядниця — програмна менеджерка Українського інституту Ольга Лозинська.

Альтист NotaBene Ігор Завгородній поділився рефлексіями про струнні квартети Бориса Лятошинського:

«Перший квартет відкрився нам не одразу, спершу він здавався нам безпідставно пафосним. Але згодом розкрилася його свіжа, стрімка, юна, дещо нахабна натура. Пафос цієї музики є радше симфонічною амбіцією, прагненням масштабу без обмежень. Це дуже красива, відверта і яскрава музика ще зовсім юного Лятошинського.

Другий квартет — це музика Києва початку 1920-х, молода, безкомпромісна, весняна, ніжна і складна. Цей пагін ще не знає, що йому ані розквіту, ані продовження не буде, що воно отак і завершиться — тією відкритою до усього світу сміливою усмішкою. Ця неймовірно витончена музика є чи не найкоштовнішою перлиною українського музичного модернізму.

Щодо Третього квартету — це твір напружений, злий, такий, що ніби й лякає, і сам боїться. Лятошинський відкриває вкрай некомфортні світи: дивний безтілесний напівхорал-напівхода, холодні знекровлені фактури, аріозо, що плачуть і майже кричать, якісь нав’язливі невгамовні  заклинання, страшний локомотивоподібний монстр-скерцо. Поруч із усім цим і поміж усього цього тут присутні живі речитативні та пісенні — людські, одним словом — музичні фрази й висловлювання. І все це втілено бездоганно ясною музичною мовою.

Четвертий квартет є найбільш мобільним для виконавців і найпопулярніший  у сенсі музичної мови. Він виконується і слухається на одному диханні. В основі усіх мотивів і мелодій квартету — український мелос. Красива, мелодійна, майстерно зроблена річ із диким, навіженим, ефектним фіналом».

Презентація видання Антології. Ірина Тукова, Ігор Завгородній, Тетяна Гомон

У вересні в межах Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові відбулася презентація-дискусія Антології та концерт ансамблю NotaBene, який модерував Ігор Завгородній. 

 


Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *