Два з половиною роки тому увага всього світу була прикута до України. Російська агресія сприяла переосмисленню місця української музики як всередині нашої держави, так і в загальному культурному контексті. Утім ще у далекому 1999 році у Польщі пройшли заходи, присвячені виключно українській музиці. Йдеться про фестиваль «Дні української музики у Варшаві», який цьогоріч розпочнеться 8 вересня.
Історія взаємин між Україною та Польщею — складна та неоднозначна. Ми рефлексуємо над спільним минулим (деколи неприємним і часом — трагічним), вчимося його приймати та будуємо діалоги щодо подальших перспектив. Вагома частина цих діалогів відведена культурній співпраці. Українська музика звучить на польських сценах у виконанні зіркових музикантів (згадаймо концерт за участи ІNSO-Lviv, Далі Стасевської та Джошуа Бела). Про українську музику — її залученість та реакцію на неї — на найвідомішому польському фестивалі «Варшавська осінь» ви можете почитати в статті Олесі Найдюк. А про те, яку участь у ньому брав Борис Лятошинський — у розвідці Ігоря Савчука.
Утім, авторка першої з цих публікацій справедливо зазначає, що
«за майже шістдесят років історії варшавського фестивалю, на якому пролунало понад тисячу імен композиторів із усього світу, у програмах представлено лише тринадцять прізвищ композиторів з України. Тобто практично лише один (sic!) відсоток. Це критично (якщо не катастрофічно) мало з будь-якого погляду. Тож, говорячи про українську присутність на “Варшавській осені”, пасує одразу поміркувати і про її відсутність».
Таку ж думку мав Роман Ревакович — польський диригент українського походження. У 1995 році він став співзасновником фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові. Ось як диригент описує цю подію:
«На перших фестивалях у Львові домінувала польська музика. На першому фестивалі я диригував українськими прем’єрами “Пробудження Якова” Пендерецького та Четвертої симфонії Лютославського. На другому фестивалі у 1996 році Хор й оркестра Краківської філармонії та польських солістів виконали “Польський реквієм” Пендерецького, диригував сам композитор. Цю подію пам’ятають в Україні донині. І тоді я запитав себе — а що ж з українською музикою в Польщі? І відповідь могла бути тільки одна: нічого. Це і стало мотивацією показати польському слухачеві українську музику, яка була невідома в Польщі».
Таким чином 25 років тому виник фестиваль «Дні української музики у Варшаві», заснований та досі очолюваний Романом Реваковичем. Наступні «Дні…» відбувалися нерегулярно — з інтервалом від трьох до восьми років між проведеннями. В 2020 році місто Варшава надало Фундації Pro Musica Viva трирічний грант на проведення фестивалю, що дозволило перетворити його на щорічну подію.
Особливістю «Днів…» є залучення музики різних епох, стилів та жанрів — від партесних концертів Миколи Дилецького до творів наймолодшої генерації українських композиторів. Ця калейдоскопічність — невипадкова.
«Це моя авторська пропозиція, — вказує Роман Ревакович, — яка виходить з потреби показати широкий діапазон української музики і з фінансових можливостей. Вибираючи твори для фестивалю намагаюсь показувати українську музику, яка без комплексів може стати поруч зі світовою».
Чи досягнув своїх цілей фестиваль? Здавалося б, за останні два роки зацікавленість українською музикою за кордоном має значно зрости. Але Роман Ревакович запевняє у протилежному, наводячи приклад Польщі:
«Після короткого і поверхневого зацікавлення українською музикою, здебільшого через додавання до встановлених програм “Мелодії” Мирослава Скорика в обробках на різні склади, увага польського музичного світу повернулася на звичайні для цієї теми рейки — нехтування».
Тож «Дні української музики у Варшаві» продовжують наполегливо просувати українську музику в Польщі. Випрацюваний роками формат фестивалю — три концерти найрізноманітнішої української музики — зберігається цьогоріч також. Хедлайнерами першого концерту 8 вересня стане Chromatphonic Trio у складі Роксани Квашніковської (скрипка), Марцеля Марковського (віолончель) та Анджея Каралова (фортепіано). Вони виконають Фортепіанне тріо «Класичне» Віктора Косенка та «Драму» — ранній твір Валентина Сильвестрова.
У центрі уваги 10 вересня опиниться хорова музика композиторів, період творчої активності яких називають «золотою добою» української музики — Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя. Їхні хорові концерти виконає ансамбль співаків міста Котовіце «Camerata Silesia» під керівництвом Анни Шостак.
Заключний концерт відбудеться 13 вересня. Він буде присвячений сучасній українській музиці у виконанні «Київської камерати». Розпочне вечір світова прем’єра твору Юрія Пікуша «Escape Velocity» для камерного оркестру. Цю композицію він створив на замовлення Фонду Pro Musica Viva. Богдана Півненко солюватиме під час виконання твору Золтана Алмаші «Пори року» (2009). Це – девʼятичастинний концерт для скрипки та камерного оркестру, сповнений різноманітними асоціаціями та символами.
Друге відділення концерту складатиметься з ранніх творів Олександра Козаренка. Незважаючи на невеликий хронологічний проміжок створення композицій, всі вони мають різні джерела натхнення, тож звучать і сприймаються кардинально по-різному. Серед них паралітурлійний «Ірмологіон» для струнного оркестру (1988), написаний на основі піснеспівів-монодій з однойменної співацької православної книги; «Konzert-Stück» для фортепіано з камерним оркестром (1991) (соліст — Дмитро Таванець), назва якого відсилає до однойменних творів європейських романтиків, але звучання — до Токати і Фуги ре мінор Йогана Себастьяна Баха; «П’ять весільних пісень з Покуття» (1992). Закриє концерт гротескно-джазова «Sinfonia Estravaganza» (1996), яка у 2013 році отримала своє театральне втілення у Львові завдяки введенню балету.
Цей матеріал створено та опубліковано завдяки грантовій підтримці медіа The Claquers від Наукового товариства імені Шевченка в Америці.
Читайте також:
- «Технологічне не може переважувати креативне» — композиторка Аліса Кобзар
- Як те, що ми називаємо музикою, впливає на нас? Розмова з американським музикознавцем Пітером Шмельцем
- Грати, гратись, рефлексувати. Музичні воркшопи для дітей від KCMD