Діти і війна. Розмова про дитячу конференцію Авторка: Інна Іванова-Рибачук

Конференція — то прерогатива дорослих! То нудні, довгі та перенасичені науковими термінами доповіді, палкі дискусії на щемливі теми й перемир’я за горнятком кави. Для чого сюди залучати дітей? Це занадто серйозно для них…

Це не чиїсь слова, написані мною без цитувань. Це те, що витало в повітрі, вдихалося організаторами й мало на меті залишитися лише як паперова ідея. Але зовнішній тиск не спромігся переконати ідейних натхненників у безнадійності проєкту. Спочатку його підтримала невелика кількість креативно миследумних людей. Стійкість, витривалість, наполегливість і віра, що це важливо для наших дітей – відкрили авторці проєкту Олені Садівничій двері нових можливостей і вона почала, стверджуючи, що «все, що ми робимо – відчуваємо, як воно по-особливому резонує у світі. І ми повинні це робити задля результату, задля майбутнього, задля перемоги!». 

Постійна підтримка Юрія Чекана допомогла організаторці запустити процес, якому судилося лише набирати обертів і масштабуватися. Вогник, яким пані Олена запалювала серця – все далі й далі ширився. Сьогодні ця конференція стала справжньою науковою, міжнародною і дуже креативною, яка об’єднала під одним гаслом різні країни, різних спікерів, різних експертів і різну аудиторію. І довела, що мистецтво – дійсно не має меж! 


Ця конференція про свободу, свободу творчості, свободу вашої думки, про свободу нашого існування.


І частина – експозиція теми

IV Міжнародна учнівська конференція «Мистецтво без меж: шлях до науки» пройшла під гаслом «Зупинимо війну в Україні разом!» Як діти можуть зупинити війну? Збираючи гроші на військову техніку? На це питання відповів у вітальному слові музикознавець, доктор мистецтвознавства Юрій Чекан. Подякувавши ЗСУ, усім учасникам дійства, батькам, викладачам, організаторам, він ствердно мовив, що «ця конференція не про музику, не про образотворче мистецтво, не про театр. Ця конференція про свободу, свободу творчості, свободу вашої думки, про свободу нашого існування. І саме ця цінність — свобода — є найбільшою європейською цінністю, задля якої ми відчуваємо себе європейцями, а весь вільний світ також нас підтримує!»

Війна — це жахливо. Вона забирає найцінніше — життя. Нам, хто вижив, залишається вибір: як жити далі, бо життя триває. І воно переможе. Свобода мрії, свобода думки, свобода внутрішнього духу — це те, що є у наших дітей і що вони продемонстрували у своїх доповідях, відповідях і міркуваннях не тільки про майбутнє країни, але й про своє. Тому, їхній вибір – жити, щасливо і наповнено у вільній Україні!

ІІ частина – реалізація та розробка теми

На цьогорічній конференції лейтмотивом проходить цифра три:

  1. три локації, де проходила подія (YouTube-трансляція, Меморіальний музей-квартира В.Косенка, та Vcentri Hub);
  2. замість запланованих трьох днів конференція, через постійні відключення світла, тривала три тижні;
  3. майже завжди тричастинна структура кожного із днів. 

Форма цьогорічної конференції, ймовірніше, планувалася як складна тричастинна. У ній кожна з частин  повинна була мати свою тричастинну будову, де у центрі кожної мав розміститися діалог із цікавим гостем: бесіда з одеською композиторкою Кармеллою Цепколенко; розмова із київським композитором Євгеном Петриченком; виступ солістів Національної філармонії України.

Дискусійні панелі розташувалися по блоках. Кожен мав свою тему і розділювався невеликими паузами, під час яких змінювалися модератори та експерти. На дискусійних панелях було презентовано 11 тематичних блоків:

1)     «Музика та суміжні види мистецтва: художній простір»

2)     «Музика та суміжні види мистецтва»

3)     «Мистецтво і війна»

4)     «Music made in Ukraine»

5)     «Кінематограф та театральне мистецтво»

6)     «Класичне мистецтво»

7)     «Знаменні дати і події в культурно-мистецькому житті України і світу»

8)     «Музеї України та світу»

9)     «Сучасний мистецький простір»

10)   «Музичні інструменти, ансамблі оркестри»

11)   «Фольклор: музичні мандри»

Щоб глядачам було цікавіше перечікувати паузи, між дискусійними панелями були продемонстровано онлайн-виставку творчих робіт учнів мистецьких шкіл міста Києва «Україна – понад усе!».

 ІІ частина – хибна кульмінація!

Оргкомітет конференції показує, наскільки академічна спільнота зацікавлена у її проведені. Серед представників на папері наявні Євген Станкович, Юрій Чекан, Олена Садівнича, Ірина Чуніхіна, Віта Зіневич, Кирило Фесик, Ліана Розмаїта, Маргарита Демків, Марина Бриль, Наталія Смольська та Олег Козуб.

Так, залучені персони представляють різні державні структури: Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію, Державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти України, Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів, НМАУ та Меморіальний музей-квартира В.Косенка. На мить здалося, що така суттєва підтримка мала б у чомусь проявитися, наприклад, у вітальному слові хоча б когось із перелічених.

Здивувала реакція керівництва на цю справді непересічну подію – байдужість багатьох, адже, крім Олени Садівничої та Юрія Чекана ніхто не приєднався до привітання юних героїв, їхніх батьків та наставників. 

Перший день концференції 5.11.2022

ІІ частина – справжня кульмінація!

Експертне коло конференції викликало захоплення, адже до кожного напрямку дискусійної панелі були запрошені митці різних країн та напрямків творчості. Україну представили: Володимир Мудрик, Діна Ібрагімова, Інна Карзанова, Катерина Немира, Любов Кияновська, Любов Синяк, Оксана Комаровська, Олександр Співаковський, Олена Антонова, Олена Дерев’янченко, Сергій Андрощук, Тетяна Школьна та Юлія Ніколаєвська.

Польщу представили: Кароліна Міхальська, Мартина Ходовська, Міхал Міхальські. З Австрії долучилися: Барбара Добретсбергер, Вів’єн Тьобіх, Інна Савченко. З Німеччини були запрошені Гельмут Лоос та Крістоф Зімс. Канаду представили Дебора Мейтленд, Джемал Патріс, Нестор Микитів і Чарлз Райян. І по одному представнику було з таких країн: Жан Аві (Франція), Олесь Береговий (Аргентина), Симон Когут (Австралія), Софія Огородник (США).

Отже, у порівнянні з попередніми конференціями, цьогоріч географія експертної думки сягнула далеко за межі України. Живі дискусії, що виникали під час обговорення тем свідчили про те, що запрошені гості не тільки долучалися для вигляду присутності, а були активно включені в процес: ставили складні питання, пропонували свої ідеї, висловлювали міркування, куди далі можна розгортати теми й на обличчях часто можна було зчитати зацікавлення і захоплення від почутого і побаченого.

Ви тільки уявіть, експерти та доповідачі могли спілкуватися шістьма мовами, які були оголошені робочими на конференції: українською, англійською, іспанською, німецькою, польською і французькою! Тільки подумати, на якій серйозній науковій конференції (для дорослих) було б стільки робочих мов? Як на мене, це унікальна конференція, адже, так вдало спланувати й організувати весь процес — дуже складна справа! Так, велику роль у процесі комунікації відіграли одинадцять перекладачів, що працювали на волонтерських засадах. Саме їх професіоналізм і бажання донести суть — змогли створити справжнє міжнародне наукове свято, де усі розуміли один одного!

Модераторами виступали учні, що найактивніше себе проявили на попередніх конференціях: Аріан Хідаят, Варвара Кінебас, Вікторія Калінченко, Глєб Марченко, Євгенія Бажмаєва, Єлизавета Литвинюк, Єлізавета-Марія Лемак, Ілля Ранчинський, Маріам Тертерян, Матвій Левченко, Надія Абрамович, Олександр Кісіль, Павло Курочкін, Тимофій Стаднійчук. Ці 14 учнів – представники різних шкіл та класів. Зокрема, найбільше — учнів 5 класу. Серед інших були й шести-, семи-, десятикласники, а також декілька випускників. Модератори були гарно підготовлені, слідкували за якісним процесом перебігу конференції, ставили питання доповідачам, допомагали із технічним забезпеченням і коригували непередбачувані ситуації. Піймала себе на думці, що збоку здавалося, ніби модерують не діти, а вельми зацікавлені у своїй справі дорослі професіонали!

Спектр доповідей різнобарвний. Від вічних філософських питань протистояння добра і зла («“Чи можна творити добро, вбиваючи інших?”: японські манґа та аніме “Зошит смерті” Цуґумі Оба та Такеші Обата»), через тенденції у розвитку мистецтв різних часів, презентовані на прикладах окремих персоналій («Космічна музика. поєднання електроніки і акустики у творчості Вангеліса») до конкретних музикантських навичок, завдяки яким можна удосконалити техніку опановування інструментом («Як гра на барабанах впливає на розвиток моїх піаністичних навичок»). Діти живо ділилися своїм баченням актуальних мистецьких продуктів. Йшлося про різне: і про картини Альфонса Мухи, і про народну музику Азербайджану, і про творчість Моцарта, Дворжака, Дебюссі, і про постановки Хмельницького театру, і про Бродвейський мюзикл, і про «Війна моїми очима» тощо.

Важко це уявити, але, на конференції було 116 спікерів, які презентували більш як 100 доповідей. Виступили усі учні заявлені у програмці. Деякі доповіді були зроблені в дуеті, тому кількість доповідей трохи менша за перелік доповідачів. Наймолодшому учаснику було 8 років, найстаршому — 19-20 років. Організатори планують поступово сформувати відеомарафон, у якому із загальної трансляції конференції буде здійснена окрема нарізка з доповідями та з дискусійними панелями. За цим процесом можна спостерігати на YouTube-каналі Crescendo Art Forum. 

Другий день конференції, 6.11.2022

ІІІ частина – фінал

Конференція завершилася круглим столом, на якому обговорили підсумки плідної роботи. Кожен міг висловити слова подяки й підтримки організаторам за таке чудове дійство. Декілька експертів підкреслили, що особлива заслуга конференції у тому, що з самого початку її заснування до конференції долучалися діти з особливими потребами. При чому, їхні доповіді та виступи були пронизані щемливим і глибоким відчуттям процесів, що відбуваються в мистецтві та культурі загалом. 

Варто зауважити, що експертне журі із 17 країн світу досить серйозно поставилося до своєї участі в конференції. Вони завчасно просили тексти доповідей і готувалися до виходу в ефір. Уже самі дискусійні панелі приємно вразили міжнародних експертів (які, ймовірніше, вперше побували на справжній науковій, але дитячій конференції) про що свідчать їхні слова підтримки та побажання долучатися і до наступних подібних заходів. 

Один з організаторів конференції написав так: «Запам’яталась сама конференція. Тому що це неймовірно – у країні, що воює, з постійними повітряними тривогами та сиренами, провести велику міжнародну (справді міжнародну!) конференцію. Вразила відданість наших людей своїй справі. Адже усі синхронні перекладачі працювали як волонтери. Технічна підтримка була забезпечена учнями! Відгукнулись усі експерти, до яких ми звертались – і з України, і з США, Польщі, Німеччини, Австралії, Аргентини. 

Вразило бажання учнів брати участь. Вразила креативність. І готовність викладачів якісно робити свою справу — чи то знаходячись в Україні, офлайн, чи то дистанційно, онлайн — але якісно. Найскладнішими були, з одного боку, питання логістики (хто, куди, як, коли і т. п.) і, з другого, ставлення представників методичного кабінету…Серце дійсно стискається, коли відчуваєш, що стоїть за кожною доповіддю. І розумієш, яку важливу справу ми робимо. І знаєш, що з такими дітьми у України прекрасне майбутнє, яке зараз захищають славні ЗСУ!»

Третій день конференції 12.11.2022


Читайте також:

Чим жила українська музична спільнота у 2022?

Соломія Івахів: позиція артистки й громадянки

Олена Корчова у Діалогах PRO: вибір бути українською музикознавицею

2 кометарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *