20 подій сучасної музики на фестивалі у Львові пробігли наввипередки одна за одною. І після насиченої суботньої [не] Ночі на «Контрастах» особливу крапку поставив вечір Закриття.
Мéта
4 жовтня виступала струнна група Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом польського диригента Вінсента Козловського. Позаяк темою цьогорічного Фестивалю є метаморфози, метафорично побачені організаторами через одне львівське графіті, воно стало цьогорічним логотипом.
- Фото: facebook.com/marianna.vynar
А останній концерт цілковито цю тему відтворив — прозвучали «Метаморфози» Ріхарда Штрауса та «Просвітлена ніч» Арнольда Шенберга. Ці твори часто виконуються та записуються на диски разом, вибудовуючи драматургію від настроїв похмурих, оповитих невідомістю до поступового просвітлення. «Метаморфози» написані майже через півстоліття після «Ночі», але твори мають спільне навіть в інтонаційній сфері, що дозволяє виконувати їх у зворотній історичній послідовності. І диригент здійснив неймовірне: очевидці запевняли, що виконання такого рівня почути можна рідко.
З 2017 року Вінсент Козловський є постійним гостем фестивалю та диригує найважливішими його подіями — торік, до прикладу, це було Відкриття та Ніч Контрастів. Всупереч молодому віку, Вінсент уже досвідчений диригент, випускник Lucerne Festival Academy та інших престижних закладів та конкурсів, успішний композитор.
Мега
Відкривав вечір твір для 23 струнних інструментів — «Метаморфози» Ріхарда Штрауса. Часто цей твір називають просвітленим реквіємом. Існує думка, що він був написаний на початку 1945 року, під впливом жахливих краєвидів зруйнованого Мюнхену. Є й інша історія: ще у 1944 році, перебуваючи у поганому самопочутті, Штраус зумів виїхати закордон для лікування тільки заручившись підтримкою друзів. Серед них був і Пауль Захер, відомий швейцарський диригент та імпресаріо, який, замовивши твір Штраусу, запросив його і на подальшу прем’єру в Цюриху.
І хоч існує дві версії, що впливають на зміст твору, одна з яких є враженням від війни, а інша бере початок від ранньої роботи Штрауса над септетом «Метаморфози», композитор, перебуваючи у досить знайомому нам стані локдауну, завершив твір всього за місяць. Цілком символічно, що натхненником його написання був диригент — і можна припустити, що такою ж інспірацією слугувала ретельна робота Вінсента Козловського у Львові, адже важливо, що у творі кожен інструменталіст є солістом. Звідси й постійний симфонічний розвиток тематичних та контрапунктуючих елементів, що потребує уваги виконавців. Диригент керував музикантами без палички. Його жести формували особливу пластику фразування. Виконання вирізняли тонке нюансування, делікатна увага до звуку, що похідним чином утворювали музичну образність. Самовідданість Козловського у роботі з оркестром відчували всі: і музиканти, і слухачі. Своєю інтерпретацією він переконував у цінності та красі цієї музики.
- Фото: Анастасія Іванова
Від рефлексій 82-річного Штрауса до сповідальності 25-річного Шенберга — адже другий твір концерту проводив до катарсису через парадокси та дива. Така вікова різниця, втім, не применшує значення «Просвітленої ночі» (1899), символу пізнього романтизму. Під впливом Йоганнеса Брамса та Ріхарда Вагнера Шенберг створює композицію, у якій структурна логічність та струнка форма поєднуються з романтичною мовою, насиченою хроматизмами. Твір написаний після прочитання поеми Ріхарда Демеля, і за її змістом можна вгадувати приховану програму музики. Але Козловський запропонував інтерпретацію, позбавлену літературного драматизму, в якій без знання сюжету слухач міг зачаруватись свободою та поетикою образного змісту. Музика розгорталася за своєю внутрішньою логікою…
Омега
Через збалансоване звучання динамічних нюансів, заокруглені кадансові звороти, легкість та гнучкість оркестру на шляху до кульмінаційних моментах твір дійшов свого чарівного проникливого світлого завершення.
«Ще ніколи мене так не оцінював ансамбль: після завершення вони не вставали, віддаючи всі оплески мені, наче це тільки мій успіх. Але це успіх кожного з нас, бо ми усі робили одну справу, як справжні герої» — розповів диригент після концерту.
Усі перипетії воєнної доби крізь призму бачення композитора Штрауса та всі подорожі манівцями свідомості закоханих із поезії Демеля у прочитанні Шенберга стали головними образами фінального дня Міжнародного фестивалю сучасної музики, вкотре ставлячи оптимістичні три трапки замість однієї. «Фестиваль з назвою “Метаморфози” сам цілковито змінює себе» — сказав Козловський в переддень Відкриття. Ці десять днів промайнули разом з теплом виконавців, енергією уваги слухачів, зусиллями організаторів. Зміни та метаморфози створюють нові умови для розвитку. Можливо, в них і секрет успішного року «Контрастів»…