Партнерський матеріал
6 серпня в храмах Києво-Печерської лаври київський ансамбль «Partes» під орудою Наталії Хмілевської і львівський колектив «A cappella Leopolis», що його очолює хормейстерка Людмила Капустіна, в рамках проєкту «Березовський / Рачинський: нові звукові ландшафти» завершили запис авдіоальбому «”Внемлите, людїє”: Рачинський / Березовський». В межах спільної ініціативи незалежної мистецької платформи Open Opera Ukraine і Академії давньої музики «Леополіс», яку підтримав Український культурний фонд, на початку вересня цього року відбудеться онлайн-презентація альбому, а 14 вересня — концерт із творів класиків української музики Максима Березовського і Андрія Рачинського та презентація видання «Рачинський / Березовський: двохорні концерти».
Обидва композитори відіграли надзвичайно важливу роль у становленні української професійної музичної традиції. Вони є першими авторами українського класичного хорового концерту — жанру, що мав суттєвий вплив на формування визначальних рис українського багатоголосся у другій половині XVIII століття.
Проєкт передбачає комплексний підхід до вивчення цієї спадщини, зокрема ґрунтовний науковий складник: до його реалізації було залучено відому дослідницю творчості Максима Березовського та жанру хорового концерту, наукову консультантку проєкту Ольгу Шуміліну. Саме вона упорядковує перше в Україні видання шести віднайдених в архівах та розшифрованих двохорних концертів Березовського і Рачинського — по три концерти з доробку кожного композитора.
«Поєднання Березовського і Рачинського в одній програмі не випадкове, — підкреслює музикознавиця. — Обидва митці перетиналися у Глухові в 1750–х роках. Саме в той час були написані духовні концерти Андрія Рачинського, а юний Максим Березовський брав участь у їхньому виконанні, знайомлячись із новою манерою письма, у якій невдовзі почав писати сам».
Навіть фахівцям є маловідомими життєпис і музична творчість Андрія Рачинського.
«Твори Рачинського тривалий час не вдавалось виявити та ідентифікувати, перші знахідки припадають на початок 1990–х років, — розповідає Ольга Шуміліна.— З часом вдалось виявити решту матеріалу, що дало підстави для реконструкції повнотекстових музичних партитур. Доведено, що вони написані для восьмиголосого хору: концерт “Скажи ми, Господи” написано як партесний, два інші — “Не отвержи” та “Возлюблю тя, Господи” — в ранньокласичній манері. Це означає, що у творчості Рачинського відбувався перехід від бароко до класицизму. Концерти Рачинського раніше не публікувались, один з них (“Не отвержи”) співав камерний хор “Київ” (світова прем’єра — жовтень 2019 року)».
Натомість знання про Максима Березовського, як стверджує дослідниця, дотепер оплутані міфами й вигадками. Зокрема, з його творчості (на сьогодні віднайдено 15 духовних концертів митця) добре відомим є лише концерт «Не отвержи», який помилково певний час вважався автобіографічним.
«У рамках проєкту буде презентовано три віднайдені духовні концерти Максима Березовського, написані для подвійного хору: “Внемлите, людіє”, “Всі язици”, “Тебе Бога хвалим”. У стилістиці усіх трьох концертів відображено ознаки класичної манери, тоді як зв’язок із партесами є вкрай опосередкованим. Двохорні концерти Березовського не публікувались, у 2008–2009 роках вони виконувались у реконструкції Мстислава Юрченка, а протягом 2018–2020 років їх співав камерний хор “Київ” у моїй реконструкції, максимально орієнтованій на джерельний матеріал другої половини ХVІІІ століття», — додає Ольга Шуміліна.
Проєкт стане черговим етапом у роботі лабораторії «Musica Sacra Ukraina», яку Open Opera Ukraine започаткувала 2019 року, і водночас прелюдією до ювілейного для Максима Березовського 2025 року і прем’єри опери «Демофонт» — давнього задуму команди Open Opera Ukraine, що його заплановано зреалізувати 2026 року.
Храми Києво-Печерської лаври, де вже було здійснено запис цих творів і де відбудеться їх жива концертна презентація, стануть ідеальним сакральним простором для музики Березовського і Рачинського, максимально наближеним до оригінальних акустичних умов доби, в яку вона створювалась.
«Цього разу маємо радість відкривати та пізнавати нові локації, — розповідає співзасновниця Open Opera Ukraine і програмна менеджерка проєкту Анна Гадецька. — Одна з обраних для запису локацій — Церква Всіх Святих, збудована коштом гетьмана Івана Мазепи, — фантастична з огляду на автентичну архітектуру та, відповідно, акустику. Друга наша локація — Успенський собор, одна з найвідоміших святинь Лаври. Маємо унікальну можливість залучити до проєкту два найвідоміші в Україні колективи, які системно вивчають та виконують різноманітний репертуар від ренесансу до бароко».
Говорячи про співпрацю між львівським та київським ансамблями, Людмила Капустіна відзначила:
«Виконання своєї, близької нам словом і духом музики разом з іншим українським колективом подарувало цілком нові відчуття: велике взаєморозуміння і самовіддачу».
Для Наталії Хмілевської важливою рисою проєкту стала його багатокомпонентність:
«Ми обговорювали подробиці життя і творчості композиторів, важливі нюанси (нотацію, місце зберігання оригінальних рукописів та копій, варіанти викладу в різних джерелах), знайомились з різними трактуваннями богослужбових текстів, що лежать в основі піснеспівів, вимовою старослов’янських текстів цього часу. Музика Рачинського та Березовського відкрилася нам у цілком новому звуковому образі. Ми поглянули на неї не “згори”, а з глибини минулої доби, без нашарувань і стереотипів пізніших виконавських практик».
Партитури шести хорових концертів Андрія Рачинського і Максима Березовського, крім оригінального словесного тексту, будуть містити його транслітерацію латинкою і переклади англійською. Примірники цього видання Open Opera Ukraine, Академія давньої музики «Леополіс» і ансамбль «A capella Leopolis» безкоштовно розповсюдять серед фахових навчальних закладів, бібліотек та хорових колективів України.
Читайте також:
- Анна Гадецька про перемогу альбому української барокової музики у європейській премії REMA
- Наталія Ключинська — про історично інформоване виконавство та проєкт Open opera Ukraine
- Інфраструктура барокового виконавства від студентів до фестивалів: розповідає Анна Іванюшенко