Кінець вересня для киян-шанувальників українського академічного музичного мистецтва ось уже тридцять другий рік знаменується калейдоскопом концертів та подій, що проходять в межах Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест». Логістика як часового, так і просторового розміщення організаторами заходів з року в рік покращується. А минулий фестиваль завдяки і всупереч пандемії майже повністю відбувся на одній локації — Будинку звукозапису Українського радіо — та з паралельною відеотрансляцією на Facebook-сторінці фестивалю.
Цьогоріч повернулися кілька традиційних для фестивалю локацій (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Національна філармонія України, Національна спілка композиторів України) та оффлайн-формат. Тож, щоб встигнути почути різне та найцікавіше — пропонуємо своєрідний путівник фестивалем.
Клавесин і сучасна музика. Любов Титаренко
Коли: 27 вересня (понеділок), 16:00
Де: Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5в)
Концерт зобразить одну з найперспективніших тенденцій сучасної академічної музики: гармонійне поєднання модерну і традиції. «Клавесин і сучасна музика» — це безконфліктний, в чомусь навіть сократівський діалог між глобалістичним постмистецтвом та західноєвропейською класикою.
Відома виконавиця барокової музики, за яку Любов Титаренко неодноразово отримувала премії міжнародних конкурсів, покаже, як саме старовинний європейський інструмент звучить в партитурах сучасних українських та західних академічних композиторів. О. Войтенко, Л. Грабовський, С. Луньов та З. Алмаші будуть представляти українську когорту академічних композиторів синтетичного мистецького напрямку. Серед європейців відвідувачі КМФ-2021 мають нагоду почути твори В. Рідлбаха, Р. де Мана, Х. Тавфіка, та Й. Хьойса.
Синтетичний підхід до творчості, поєднання мистецьких традицій з музичними нововведеннями, та міркувування над життєвою долею старовинних мистецьких практик в сучасності — ці мотиви є основними тематичними характеристиками, що поєднують між собою таких несхожих, однак, кожен по-своєму, яскравих сучасних академічних композиторів.
Година українського фортепіанного бідермаєру. Олександр Козаренко
Коли: 27 вересня (понеділок), 18.00
Де: Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5в)
Складність речиталів, сольних виконавських концертів, полягає у вмінні цілковито перенестись у світ музики та переосмислити задум автора. Вдвічі успішного результату можна досягти, коли виконавець сам є знаним композитором. Олександр Козаренко спростовує будь-які стереотипи. Музика улюблених ним митців, включених до програми неперевершеного та маловідомого українцям бідермаєру, справді зачаровує.
Цей мистецький напрям, що пов’язаний із міщанською культурою, змальовує сентиментальні картини окремого затишного, часом втаємниченого, іноді салонного, світу. Композитори з унікальним фортепіанним доробком — Анатолій Кос-Анатольський, Нестор Нижанківський, Борис Лятошинський — ті, чию складну технічно та духовно музику не всі наважуються виводити на концертні сцени. В одному з інтерв’ю Козаренко говорить і про класика нашого мистецтва Лисенка: «Місто Ляйпциг було просякнуте духом бідермаєру.
Його видатні вчителі — Рейнеке — на органі, Мошелес як піаніст (учень Черні), — спричинились до збереження віденської традиції піанізму, яка в Україні й була підхоплена завдяки Лисенку». Здатність сприймати тонкі вібрації музики та вміння їх втілити в музичний текст — ось авторське визначення музиканта.
Sed Contra Ensemble feat. Duo Sonoro
Коли: 29 вересня (середа), 18:00
Де: Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5в)
Художній керівник ансамблю Sed Contra, Андрій Мерхель, вкотре занурився в самісінькі глибини західноєвропейського академічного андерграунду, сформувавши концертну програму з творів П. Аблінгера, Д. Куртага, Б. Сегіна, М. Вебера, Е.-С. Тюйра, та Т. Джонсона.
Як і будь-який жанр з вже пройденим етапом всесвітньої популярності, — панк, рок, електроніка, блек метал, — академічна музика в ХХІ столітті складається з невеликих осередків різноманітних музичних культурних традицій, в межах яких певні композитори стають великими, але лише в вузькому колі обізнаних в елітарному мистецтві людей. Авангард же, як один з найбільш радикальних та найменш популярних жанрів академічної музики, взагалі відходить «в тінь історії», де, власне, поруч з музикою Саті, він і бажає лишитися: ембієнтним напівпрозорим вайбом меблевої музики…
Тим більш цінною та сміливою з цієї точки зору видається спроба Мерхеля узагальнити та маловідомі, раритетні твори сучасної західноєвропейської музики. Слід розуміти, що раритетність тут дорівнює їх елітарності, себто – відомості у певних (але, вочевидь, не глобальних) масштабах, бо деякі з цих «раритетів» є дуже поважаними у національних масштабах — наприклад, естонський класик Ерккі-Свен Тюйра. Деякі, наприклад, австрійський композитор Петер Аблінгер, настільки залюбки експериментують з нойзом ніж з сучасним академом, що надовгом лишаються відомими лише вузьким прошарком перетину двох вищеназваних аудиторій…
Сходити на концерт Sed Contra Ensemble feat. Duo Sonoro — справа настільки ж цікава, наскільки й відповідальна. Можливо, сьогочасна музична революція з висоти років буде видаватися ренесансом авангардних експериментів 20-х років, тому варто зайнятися збором спогадів вже сьогодні!
«1+2=4». Творчий проєкт Квартету імені Левка Ревуцького
Коли: 29 вересня (середа), 15:00
Де: (вул. Леоніда Первомайського, 5в)
Ця програма охопить всю множинність наявних сучасних тенденцій. Чуттєва романтичність, тонка інтелектуальність, енергійна модерність… Така стилістична барвистість буде підкріплена ще й вигадливою концепцією концерту: ідеєю чисел та результату їх рахунку. Струнний квартет імені Левка Ревуцького виконає твори й для віолончелі соло, і дует для скрипки з віолончеллю та, звісно, квартетні твори. Також математичні формули у своєму творі втілив молодий композитор Рахат-Бі Абдисагін, якого називають «казахським Моцартом». Тож виконавці переконають: рівень їхніх можливостей неймовірно високий.
Програма складається з творів іноземних та українських композиторів Новітнього часу: Томаса Єннефельта, Вікторії Польової, Золтана Алмаші (який є до того ж віолончелістом і художнім керівником квартету) та Богдана Сегіна. Але окремо варто підкреслити твір невідомого автора, який «віднайшов» Алмаші. Музичну мову партитури приблизно визначають як 1980-1990-ті роки. А сам нотний рукопис було підписано іменем Васисуалій Болбочанський.
«ТікТокКласік». Творчий проєкт Ансамблю «Рикошет»
Коли: 30 вересня (четвер), 19.00
Де: Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо
Цьому ансамблю найавангарднішої музики уже 22 роки, але він наче зовсім юний і молодий. Можливо і тому, що постійно звертається до найновіших зразків, а можливо тому, що черпає свої сили «Рикошет» з неосяжного багажу творчого досвіду. Адже як каже його мистецький керівник та засновник Сергій Пілютиков, «немає жодного українського композитора, якого б не виконував «Рикошет», починаючи від класиків і закінчуючи молодими».
Справді, абсолютно всі твори програми — належать року 2021. Але ж і назва самого проєкту — надзвичайно модерна: «ТікТокКласік». Хто б міг подумати, що класична музика та навіть балет можуть якимсь чином пов’язуватись із найуспішнішою соцмережею коротких відео дещо жартівливого характеру TikTok. Хм, чи тікток в проєкті позначає спеціальний шумовий звук-брязкання? В будь-якому разі, вибух креативу на гребені сучасності гарантований.
«Одеська композиторська школа: Олександр Красотов і його учні»
Коли: 30 вересня (четвер), 16:00
Де: Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо
Подія, створена за типом «Композитор та його учні» втілює складову, постійна присутність якої визначає Київ Музик Фест, який щороку підкреслює тяглість поколінь. Але ж яким чином вона досягається? Творчі пошуки Олександра Красотова, представника одеської композиторської школи, який останні роки життя працював в Китаї, продовжили його студенти, зараз найвідоміші автори України.
Серед численних учнів за часів його роботи в Одеській консерваторії, — Кармелла Цепколенко та Юлія Гомельська. Перша з них — засновниця провідного фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики», друга — випускниця Гилдхолської школи музики та театру в Лондоні. Обидві успішні та знані авторки з особливим пієтетом відгукувались про своє навчання. Вечір камерної музики in Memoriam Вчителю є окрасою Фестивалю та презентацією несправедливо забутого вкладу Красотова в розвиток української музичної культури.
Повна програма Київ Музик Фесту-2021
