У шостому епізоді до подкасту «Де шукати сучасну оперу?» доєднався український композитор Олександр Щетинський, у доробку якого є сім опер. У 2019 році до ювілеїв Івана Котляревського та його опери «Наталка Полтавка» Харківський університет мистецтв ім. І. Котляревського запропонував поставити цю оперу. Однак робити традиційну виставу із музикою Миколи Лисенка здавалося не актуальним, оскільки «Наталка Полтавка» Лисенка вже віджила своє. Тож Олександр Щетинський зробив ніби «реконструкцію» — як би українська опера «Наталка Полтавка» звучала за часів Котляревського з огляду на європейські тенденції. Про реалізацію цієї ідеї, інші опери Олександра Щетинського та загалом про оперу і діяльність українських театрів розповів композитор у шостому епізоді подкасту.
Олександр Щетинський:
«Наталка Полтавка» Котляревського постала у 1819 році. Зовнішній привід займатися цим матеріалом в університету імені Котляревського полягав у чому — 200 років з часу написання і постановки «Наталки Полтавки», а також в цей же рік (2019 — Л. С.) був ювілей Котляревського. Постала така ідея: давайте ми поставимо силами оперної студії університету «Наталку Полтавку». Але одразу виникла думка, що робити чергову постановку тієї відомої версії, яка скрізь ставиться, очевидно не потрібно. А ця версія — версія Лисенка — між іншим, не перша. Це, якщо не помиляюся, шоста спроба аранжувати той матеріал (музичний в тому числі), який запропонував Котляревський. Так склалося, що ми зараз не можемо сказати, що то була за музика, вона не збереглася. Збереглися лише чотири уривки однієї з перших версій, які були надруковані. Я їх порівняв з тим, що є в клавірі Лисенка, що було в інших версіях. Я порівняв також із тогочасними (часів Котляревського і трохи пізніше) збірками народних пісень. І виявилося, що у Лисенка деякі речі були спрощені в бік музики, яку було б зручно і легко виконувати аматорськими колективами. То чому не зробити версію, яка б враховувала сучасні виконавські можливості?
З іншого боку, в мене постала не просто сучасна опера, а опера, яку ніби міг написати український композитор початку ХІХ століття, який знаходився б у світовому контексті. Початок ХІХ століття — це хто? Це Бетховен, Шуберт, Мендельсон, Шуман, Шопен. І от можна користуватися ідіомами цього стильового періоду як власними. Тобто йдеться не про стилізацію, ні в якому разі. Чому? Тому що стилізатор завжди прагне якомога ближче підійти до джерела, зімітувати когось. Я ні до кого не прагну наблизитися, я мислю цими засобами як своїми. Якщо мені потрібно вийти за межі цієї музичної ідіоми — я виходжу. Річ у тім, що особливо такої потреби, виходити за межі, не постало. Тут йде певна гра з моделлю ранньоромантичної музики.
Чим опера відрізняється від розгорнутої сцени чи кантати? В опері обов’язково має бути музична драматургія. Тобто те, про що йдеться в сюжеті, воно відбивається у музиці. Музика за рахунок тем, розвитку тем, їх зіткнення виписує діаграму того, про що йдеться в лібрето. В кінцевому підсумку саме музика визначає, що ж тут відбувається. Опера — це там, де постає самостійна музична лінія, яка передбачає обов’язково сценічне втілення. Тобто те, що є в музиці, відбувається на сцені. Коли приходить режисер ставити оперу — він повинен ставити не текст, не лібрето, а ставити передусім музику.
Мені здається, що зараз треба чітко поставити питання: варто регулярно ставити сучасні опери (і українські, і європейські). Бо, по-перше, взагалі, у мене таке враження, що мало прем’єр, мало постановок. От проходить сезон оперного театру. Скільки прем’єр? Загалом десь до десятка має їх нараховуватися в різних жанрах: і опери, і балети різних епох. І щось з так званого «залізного» репертуару, і барокові опери, і сучасні. Театр повинен ініціювати створення нових опер в кожному сезоні. Якщо коротко казати, то треба театрам інтенсивніше працювати, і тоді не буде питань чому у нас немає постановок сучасних опер. Я просто знаю, що колеги хочуть писати і опера — це справді супер сучасний жанр. Але до цього все-таки треба фахово ставитися. Не думати, що я зараз напишу вокальний цикл і назву це оперою — ні. Від того, що ми називаємо щось створене композитором «оперою», це, створене композитором, не стає оперою.
Чому в Україні немає класичної опери, чому опера Лисенка вже віджила своє, а також про тяглість української оперної традиції, як сьогодні підходити до написання сучасної опери та міркування композитора щодо творчого процесу, термінів композиторської діяльності, самоконтроль власного навчання та досвід вчителювання — слухайте у подкасті «Де шукати сучасну оперу» #6 Олександр Щетинський та опера «Наталка Полтавка»
Spotify (якщо у вашій країні доступна категорія Podcasts)
Послухати оперу «Наталка Полтавка» Олександра Щетинського на YouTube