Лауреати та номінанти урядових музичних премій 2021 року. Хто вони? Всього на здобуття 4 музичних урядових премій подали заявки 21 особа. Грошовий розмір кожної премії цього року склав 20 000 грн

Щороку Міністерство культури та інформаційної політики України та Державне агентство з питань мистецтва та мистецької освіти відзначають музикознавців, композиторів та виконавців за видатні досягнення у музичному мистецтві присудженням премій імені Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка та Віктора Косенка (грошовий розмір кожної премії: 20 000 грн). На засадах відкритості та прозорості редакція The Claquers поцікавилися повним списком претендентів та творами, котрі подавалися.

Всього претендентів на здобуття музичних урядових премій — 21 особа, серед яких дві третини чоловіків та третина жінок (чотири з них — музикознавиці), шість кандидатів у категорії 21–35 років, вісім — у категорії 35–60років, п’ять — у категорії 60–75 років, двоє — у категорії 75–90 років. Переможцями стали п’ять чоловіків та одна жінка, двоє — у категорії 21–25 років, одна — у категорії 35–60 років, один — у категорії 60–75 років та обидвоє — у категорії 75–90 років.

 

Премія імені Бориса Лятошинського

Присуджується професійним композиторам за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості. Цьогоріч у конкурсі на здобуття премії брали участь два претенденти.

Номінанти:

  • Євген Станкович за твір Концерт №4 для скрипки та симфонічного оркестру (2016), напрям «за окремий твір» (поданий від Київської організації Національної спілки композиторів України
  • Іван Пахота, напрям «за творчі досягнення протягом останніх п’яти років» (поданий від Міжнародного музичного фестивалю Kharkiv Music Fest)

Лауреат:

Переможцем у 2021 році став Євген Станкович — український композитор, Герой України, володар премії імені Т. Г. Шевченка (1977) та учень Бориса Лятошинського. Послухати прем’єру Концерту №4 для скрипки та симфонічного оркестру можна у виконанні солістки Богдани Півненко та Заслуженого симфонічного оркестру Українського радіо під орудою Володимира Шейка.

 

Премія імені Левка Ревуцького

Присуджується за досягнення молодих композиторів і виконавців у сфері професійного композиторського та виконавського мистецтв. Цьогоріч у конкурсі на здобуття премії імені Л. М. Ревуцького брали участь п’ять претендентів. 

Номінант і лауреат

Єдиним претендентом на здобуття премії за напрямом «композиторська творчість»  та, в результаті, лауреатом став Антон Стук (поданий від Правління Київської організації Національної спілки композиторів України). На здобуття премії висувалися наступні твори:

  • The last and the greatest day of oboe для фіксованої електроніки (2019)
  • Соната для флейти пікколо з фортепіано (2018)

Нижче можна ознайомитися із твором The last and the greatest day of oboe — опусом, що створений повністю з випадково записаних в гуртожитку Національної музичної Академії України фрагментів розігрування гобоїста. За коментарями композитора «цей твір ставить проблематику пошуку свого шляху в житті та професійної реалізації. Гобой, напевно, один з таких інструментів, які приносять найбільше незручностей. Він має доволі нестабільну конструкцію, для звуковидобування використовують подвійну тростину, яку ще треба власноруч виточити. А результатом цих зусиль в більшості випадків стає оркестрове виконавство академічної музики. Саме тому тембр гобою використовується для створення образу людини, що не може взагалі в ніякий спосіб використати свої вміння та здібності».

Номінанти за напрямом «концертно-виконавське мистецтво»:

  • Кларнетист Дмитро Пашинський за концертні програми за останні три роки (поданий від Державного підприємства «Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України»)
  • Хормейстерка Ольга Приходько за концертну програму «Маріологія» у виконанні вокального ансамблю сучасної музики  «Alter Ratio» (2018 рік, Національна філармонія України) (подана від Національної спілки композиторів України)
  • Віолончеліст Максим Римар за концертні програми за останні три роки (поданий від Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія»).

Лауреат:

Переможцем було обрано диригента Івана Остаповича за концертну програму «Ukrainian Live: Стефанія Туркевич — Симфонія №1» (поданий від Львівського будинку органної та камерної музики).

 

Премія імені Миколи Лисенка

Присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства із 1982 року. Цьогоріч у конкурсі на здобуття премії імені М. В. Лисенка брали участь 14 претендентів. 

Номінанти у композиторській категорії:

  • Олег Польовий за цикл творів для мішаного хору a capella «Шевченкіана» та «Урочисту месу» для дитячого хору, солістів, камерного оркестру та органу (поданий від Одеської організації Національної спілки композиторів України)
  • Олександр Яковчук за Кантату «Думи мої» та Поему «Молитва до Марії» на вірші Т. Г. Шевченка для мішаного хору a capella (поданий від Київської організації Національної спілки композиторів України)
  • Олександр Щетинський за оперу «Наталка Полтавка» (поданий від Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського)

Лауреат:

Переможцем обрали Віктора Теличка за камерну симфонію «Ремінісценції» для струнного оркестру у чотирьох частинах (поданий від Національної спілки композиторів України). Віктор Теличко є українським композитором, вихідцем із Закарпатської області, очільником Закарпатського осередку Національної спілки композиторів України, лауреатом премії імені В. С. Косенка у 2017 році.

Щодо камерної симфонії «Ремінісценції» український музикознавець та музичний критик Юрій Чекан зазначає: «Кожен митець сьогодні обирає – обирає між Хаосом та Космосом, між деструкцією і творенням, між ентропією та красою. І тим самим позначає своє місце в історії культури людства. Камерна симфонієта “Ремінісценції” Віктора Теличка — вагоме Слово на захист Людини, Пам’яті, Культури».

Номінанти у виконавській категорії:

  • Володимир Зубань за концертну програму «І знову Вова» (поданий від Дніпропетровської філармонії імені Л. Б. Когана)
  • Айдар Торибаєв за концертну програму «Ніколло Паганіні 24 капріса», аранжування для симфонічного оркестру М. Скорика (поданий від Дніпропетровської філармонії імені Л. Б. Когана)
  • Ганна Сагалова за концертну програму «Л. ван Бетховен: до 250-річчя» (подана від Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського)
  • В’ячеслав Редя за концертну програму «Симфонія майбуття» (поданий від Запорізької обласної філармонії)

Лауреат:

Переможцем премії імені М. В. Лисенка було обрано Галину Шпак за концертні програми останніх п’яти років (подана від Всеукраїнського Хорове товариство ім. М. Леонтовича Всеукраїнської національної музичної спілки). Галина Шпак є українською хормействеркою з Одещини, головною хормейстеркою Одеського національного театру опера та балету та хормейстеркою студентського хору Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової. 

Серед близько 100 продиригованих творів вагому частину складають прем’єри творів українських композиторів (зокрема, одеських композиторів), а також українська та світова хорова класика. Концерти виконувалися у містах України та інших країн (Швейцарія, Польща). 

Номінанти у музикознавчій категорії:

  • Олена Гамова за лекцію-концерт «Екскурсія до концертного залу» (подана від Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики)
  • Аделіна Єфіменко за наукові праці останніх п’яти років (подана від Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня»)
  • Юлія Ніколаєвська за наукові праці останніх п’яти років (подана від Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського)
  • Єлизавета Сіренко за наукові праці останніх п’яти років (подана від Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського)

Лауреат:

Лауреатом премії імені М. В. Лисенка було обрано Володимира Грабовського за наукові праці останніх п’яти років (поданий від Дрогобицької організації Національної спілки композиторів України). Володимир Грабовський є українським музикознавцем, культурологом з Івано-Францівщини. Останньою масштабною роботою автора наразі є збірник «Сумління інтелігента» (2018 рік).

Автор пояснює зміст своєї роботи так: «Певна різножанровість збірника — статті, нариси, есеї, об’єднана темами, що не втратили актуальності. Ці матеріали були опубліковані в наукових спеціалізованих і науково-популярних часописах у 2000–х роках. Частина статей мають філософсько-естетичне спрямування, торкаються теми націоналізму, тоталітаризму, проявів імперського шовінізму». Музикознавиця Валентина Кузик зазначає, що у цьому збірнику Володимир Грабовський виявив себе «і як фаховий музикознавець-історик, і як культуролог та соціолог, і як глибокий філософ, який прагне усвідомити суть непростих явищ духовного й творчого начал у людині, насамперед особистості мистця». 

Читайте також: Шевченківська премія-2021. Хто переміг у номінації «Музичне мистецтво»


The Claquers живе завдяки нашим читачам. Підтримайте нас на Patreon

2 кометарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *