Слухати сучасну академічну музику: Enigma Беата Фуррера

Уродженець Швейцарії, віденець за проживанням, Беат Фуррер (1954) відомий тонкими дослідженнями можливостей людського голосу. Cold and calm and moving, тобто… винахідливий у всьому, що стосується сонорики, тембру, фактури та загадковий у підборі назв для своїх творів — такі риси супроводжують творчий характер автора. Ймення Enigma композитор дав акапельній серії із шести хорових композицій за афористичними текстами Леонардо да Вінчі Aforismi, novelle e profezie, глава 5 Indovinelli fantastici o profezie.

Беат Фуррер. Фото: Manu Theobald

Саме епоха Відродження дає філософське підґрунтя для усвідомлення цінності та ролі вільного художника. Кореляція професій митця та ремісника у видимому світі, який по-візіонерськи дивиться вперед, повна гротескного спотворення. Чи не туди, у час, де настане розв’язання цієї задачі, безмовно втупилась і вітрувіанська людина, чи байдуже-м’яко заглядає Мона Ліза? Відповідь можна спробувати пошукати у II «загадці» (а саме так перекладається назва твору), де по силабах майже промовляється текст художника епохи Відродження поряд із мелодійним хроматичним «ковзанням».

Це стало приводами для оновлення суспільного мислення. Повертаючись до історії виникнення початку порозуміння між трьома великими епохами — античною, середньовічною та епохою Відродження, філософи наголошують на діалектичному підґрунті існування трьох епох і саме тій ситуації, що стала каталізатором певного «повороту історії» — зародження християнства. Саме у Новому заповіті знаходимо свідчення вжитку самих понять та термінів, що піддаються сприйняттю тогочасної людини. У книзі постійно говорилось про нову людину, про новий духовний розвиток. І італійські відродженці, використовуючи такого роду термін, вчиняли цілком щиросердно.

Тепер у діалектичну тріаду «Античність-Середні віки-Відродження» згідно з її першоосновою «теза-антитеза-синтез»,  втручається епоха Новітнього часу, і її культурно-філософський рух зосереджений зокрема і на зв’язку з цією трійцею. Чи не шукаємо й зараз ми особливого пояснення ролі креаторів? Можливо, звернення Фуррера до текстів да Вінчі відбулось через це ж дослідження та інтерес до відповіді.

П’єси І-IV для молодіжного хору із чотирьох груп, написані у 2006, композитор підіймає на новий художній рівень разом із V-VI номерами новоутвореного циклу, завершеного у Парижі 26 жовтня 2012 року.

Текст да Вінчі у цьому випадку оповідає про тіні та рефлексії, про видиме й невидиме у візії майбутнього. «Мене цікавить феномен дублювання» — одного разу скаже Беат Фуррер, заглядаючи у майбутнє, в якому твір з високим ступенем взаємодії груп хорів ще не з’явився. Між тим, і процесуальна природа усіх шарів музики, які рухаються в Enigma, як тектонічні плити по відношенню один до одного, є предметом дослідження композитора у творах. Автор тонко вловлює поетику літературної мови Леонардо та втілює її начебто прості буденні образи — вогонь, мрію, метал (у номері VI) як дивні, незбагненні явища нашого часу. 

Музична сторона твору, її принцип видозміни форми постає у розщепленні. Іншими словами, він показує її альтер его, впливаючи і на інтонаційну трансформацію часток, які у творі співвідносяться між собою як форма та її відображення. Найкрихітніші інтонації-крупинки передаються між групами хору, вступають у конфлікти між собою та активно взаємодіють. Не тільки найкоротші, а й цілком масштабні декламаційні фрази використовує композитор (як у номері III). За багатобарвністю та силою впливу вони наближаються до музики Ренесансу, навіть церковної її частки. Врешті, постійна повторність та експресивність синтезуються всередині багаточастинної композиції. Підтримує це композиційна техніка родом із XIII століття «гокет».

Тож для тих, хто досі сумнівається у доцільності сучасних експериментів та звершень у царині музики: художники минулих епох також йшли непротореними доріжками, ступали на манівці й винаходили щось, спершу неприйняте та незрозуміле. Часто природа їхніх звершень була подвійною. Як-от, згадуючи зворотний бік титанізму — дію, або побічний ефект Титанів доби Відродження. Достеменно відомо, що за геніальністю багатьох митців ховались зовсім інші, протилежні риси їхніх сутностей. Слово «титанізм» підкреслює велич талантів, що йшли на скоєння різноманітних злочинів — інколи вчинених так само віртуозно, як і їхні високі (до прикладу, мистецькі) починання.

На рахунку, скажімо, Бенвенуто Челліні, скульптора, живописця, воїна, музиканта ренесансної епохи було три вбивства, за своє життя він кілька разів поставав перед судом, одного разу його було засуджено до страти. Але це не означало, що всі ці художники є такими ж в усіх сферах свого життя. Інколи «історична необхідність» ставала головним чинником для вибору саме такого, здавалось би неможливого злочинства, відбитого у постулаті відомого героя пушкінського твору — «Геній і лиходійство — дві речі непоєднувані?». Причини, відомі тільки сучасникам вчинених злочинів, могли бути зовсім невипадковими, але суголосними потребам часу, у якому вони опинились. Часто люди діяли найжорстокішими способами, а однією з причин була самосвідомість: адже почувались вони індивідуалізовано, відірвано від інших. Отже, природа митця дуальна і не обов’язково зрозуміла більшості. Навіть найноваційніші нововведення досі вважаються «музичним екстремізмом» або злочинами.

Всесвіт же того часу, сформований у творах, добре нам знайомим, теж окреслює та відкриває поле для розуміння нового Митця «постренесансної» культури, культури XX та XXI століття. Це якісно інша людина, з духовними та матеріальними потребами водночас, з відібраними критеріями краси та принциповим ставленням до своєї творчості. В ній — повно загадок та магічних формул (як у номері II). Зрештою, «Енігма» — це і переносна шифрувальна машина. Шифри, як спосіб містка від минулого до сьогодення, відшукайте у звуках.

Проєкт «Візіонери звуку» відбудеться у співпраці з Національною філармонією України за підтримки Австрійського культурного форуму в Києві та Швейцарської мистецької ради Pro Helvetia.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *