«Соломія брава» — це, мабуть, єдиний український подкаст, присвячений виключно одній особі — оперній співачці і світовій знаменитості Соломії Крушельницькій.
Найчастіше в контексті її життя та приголомшливої кар’єри згадують про трагічний і несправедливий фінал:
«Приїхала у 1939 році з двома валізами провідати родину й так і залишилася, позбавлена майна, доживати віку у радянському Львові під пильним поглядом окупаційної влади».
Те, як з гідністю пролунав завершальний акорд життя української сопрано, розповідає лише один із десяти епізодів подкасту. Годі смутку!
Розповідь про Крушельницьку — це історія успіху, гідна голлівудської екранізації
Ідея створити подкаст, присвячений Соломії Крушельницькій, виникла у мене в межах підготовки святкування 150-річчя співачки у вересні 2022 року. Масштаб відзначення цієї події мав бути грандіозний — Міжнародний конкурс співаків її імені на сцені Львівської опери, звісно — святковий концерт; була ще низка цікавих ідей, яка б об’єднала театри світу, у яких виступала співачка. Подкаст був лише одним із пунктів у цьому переліку. Російсько-українська війна не перекреслила ідею (як більшість пунктів у списку достойного відзначення пам’яті співачки, які, сподіваюся, ще будуть реалізовані). Однак нам з командою Radio Skovoroda доводилося не раз переносити записи через повітряну тривогу, а останні два епізоди записували у блекаут — у темноті дому Крушельницької, який є нині музеєм.
«Музейники», до речі, вірять у містику: якщо Соломія «погоджує» проєкт — то його реалізація буде легкою. Цього разу ми, мабуть, отримали її схвалення: Крушельницька була дуже скромною особою і не залишила ані щоденника, ані мемуарів, тому разом із науковцями Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові у форматі аудіощоденника ми наважилися розповісти її історію.
Біографію співачки можна розповісти геть поверхнево, перераховуючи дивовижні цифри: близько 60 оперних партій 30 композиторів, які вона виконувала на сцені кращих театрів майже двох десятків країн чотирьох континентів — від Варшави до Лісабона, від Каїру до Буенос-Айреса. Ці сухі цифри — лише про оперну кар’єру співачки. А ще додайте сотні вокальних мініатюр авторів ледь не усіх епох (від Монтеверді до Лятошинського), вісьмома мовами світу. Дебют на оперній сцені Театру Скарбка у Львові в 21-річному віці. Останній концерт — також у Львові, на 77-му році життя. І останні магнітофонні записи за рік до смерті.
Однак, коли «з головою занурюєшся» в біографію співачки, дивує геть інше: виховання, ті риси характеру та особистості співачки, завдяки яким цей сенсаційний шлях із селища на Тернопільщині, де народилася співачка, до підкорення музичного Олімпу, став можливий.
Спойлер: коли ви послухаєте подкаст і дізнаєтеся більше про характер Соломії, б’юся об заклад, у важких життєвих ситуаціях ви точно питатимете себе: «А що б вона зробила на моєму місці?». Рольова модель славетної українки безсумнівно надихає нас теперішніх.
Талант, працелюбність, ризик, цілеспрямованість
Пригадуєте найвідомішу історію, як Крушельницька врятувала оперу Пуччіні «Мадам Баттерфляй»? От уявіть — опера провалилася, композитора засвистали, співачки відмовлялися брати участь у постановці нової редакції. А Крушельницька вийшла на сцену і перевтілилася у тендітну й водночас непохитну японську дівчинку Чіо-Чіо-сан із такою переконливістю, що після її виконання цей твір безсумнівно проголосили шедевром. Італійська преса писала:
«Щоразу як нам доведеться слухати в «Мадам Баттерфляй» інших співачок, перед очима відразу ж виникатиме незабутня постать Крушельницької, а всі інші здаватимуться її блідою тінню».
Ризик у цій історії поєднується із неперевершеним відчуттям актуальних тенденцій розвитку оперного мистецтва. І саме Крушельницька задавала їм напрям. Цитую італійського музикознавця Родольфо Челлетті:
«Характер артистичної діяльності Крушельницької і навіть її темперамент не вкладалися в рамки традиційного етикету старої мелодрами; можна навіть сказати, що її творчість була антитрадиційною, новаторською».
Поясню детальніше: Крушельницька була не лише неперевершеною співачкою, її мистецтво перевтілення, акторської гри та переконливості у тих чи інших партіях були новаторськими для свого часу. Саме від цього поєднання шаленіла публіка! Недарма багато рецензентів не стримували захоплення цілісними образами, створеними співачкою — від виконання до гриму і костюмів (про які Соломія дбала сама), що були неперевершені від партії до партії:
«Прекрасна Аїда, чарівна і натхненна Лорелея, принадна загадковою боттічелівською красою Брунгільда, сповнена величі Єлизавета, легка, ефірна і водночас скульптурна Адріана Лекуврер, Ізольда, що тремтить від пристрасті, не забуваючи, однак, про гідність королеви, — в усіх цих образах Крушельницька була тією, про яку говорять: «Велика актриса!», — писав італійський музикознавець Гвідо Маротті.
Репертуар Крушельницької — ще той мікс. Вона могла співати в один тиждень — щодня чергуючи опери іншими мовами та різних стилів; та найбільше її серце лежало до ваґнерівських партій та опер сучасних їй авторів. Її виконання були сенсаційними. Коли, наприклад, вона сама танцювала «Танець семи покривал» у «Саломеї» Ріхарда Штрауса на сцені міланського La Scala. До слова, диригував Артуро Тосканіні, який, подейкують, був закоханий у Соломію.
Світовій знаменитості — найдорожчі подарунки. На жаль, усі скарби Соломії втрачені. Але ж не потрібно применшувати того факту, як її обожнювали фани по всьому світу, а вона з гідністю і скромністю несла тягар зіркового життя.
Краків, 1895:
«Успіх був надзвичайний. Натовп чекав її виходу з театру. Найсміливіші розпрягли коней і тягли карету. Інші несли Соломію на руках. Це був справжній масовий психоз».
Одеса, 1897:
«Оваціям не було кінця. При тім дістала артистка хороші подарунки: срібну корону з написом “Талановитій артистці”, чудову бранзолєту з написом “Славній артистці від земляків”, срібний гранований сервіс столовий, альбом з написом “Ідеальній Дездемоні”, – не згадуючи про цьвіти, букети і т.н.»
Варшава, 1901:
«Прощальна вистава. Весь зал був заповнений кошиками з квітами, оздобленими стрічками з іменами її героїнь. Після першої дії винесли на мольберті з жовтогарячих квітів величезну таріль, на якій білими гвоздиками було написано «Вертайся до нас!». Винесли також розкішний кошик червоно-рожевих троянд у формі піраміди, увінчаною срібною зіркою з написом Меа, зробленим зі штучних діамантів. Біля одного з кошиків лежав рулон паперу, на якому було кілька тисяч підписів шанувальників таланту артистки, які благали її не залишати варшавської сцени».
1904, Брешіа:
Джакомо Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
1905, Рим:
Під час урочистого вечора найбільш відомі особистості з артистичного світу Італії віддали шану Крушельницькій, подарувавши їй свої автографи. Все це неоціненне зібрання містилося в альбомі, піднесеному співачці серед багатьох інших подарунків…
Непохитність, патріотизм та громадянська позиція
При цьому варто завжди пам’ятати, що бурхливі аплодисменти і визнання артистичного світу, йдуть пліч-о-пліч із заздрістю і брудними кампаніями у пресі. Крушельницька майже не давала інтерв’ю та не розповідала про себе, не підігріваючи жодні плітки конкурентів. Її гідність захоплює. Одна із моїх найулюбленіших цитат самої Крушельницької, яку ой як часто доводиться пригадувати в наших реаліях:
«Той світ артистичний тільки зверху такий прекрасний видається. Кажу вам, треба великої відваги і замилування, щоб пуститися в ту тьму».
І ще одна цитата, яку б варто було б затямити усім сучасним митцям, які представляють Україну на міжнародній сцені:
«Національність мою знають усі, я її не змінювала й ніколи не зміню, незважаючи на те, що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду…».
Подкаст «Соломія брава» охоплює 7,5 годин розповідей про Соломію Крушельницьку із десятьма науковцями музею, які вивчають життя і творчість співачки. Тож якщо ви дочитали статтю до кінця, пам’ятайте, що це тільки маленька частина вражаючих фактів про співачку, які ви ще можете відкрити для себе.
Посилання на подкаст:
Авторка висловлює вдячність за допомогу у пошуку цитат для статті науковій співробітниці Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Роксоляні Мисько-Пасічник
Архівні фото Соломії Крушельницької — з фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові