Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив довгий список номінантів.
Цього року в категорії «Музичне мистецтво» представлені 11 кандидатів:
Українські народні козацькі думи
- Автори: Володимир Кушпет, Сергій Захарець
- Висунуто Національною спілкою кобзарів України
З опису проєкту:
«Володимир Кушпет і Сергій Захарець намагалися практично реконструювати музичну складову дум. Першим кроком у цій діяльності була монографія В.Кушпета «Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX ‑ поч. ХХ ст.) та створення навчально-методичного посібника В. Кушпета «Школа реконструкції виконавської традиції (кобза, ліра, торбан, бандура)».
Другим — реконструкція творів та запис у студії В. Лешенка музичного матеріалу. Подібна науково-практична робота в Україні проведена вперше.
Відродження чи, принаймні, наближення до автентичного виконання українських народних дум, необхідне для повернення правдивої співогри наших пращурів‑кобзарів, лірників, бандуристів та є прямим доказом української ідентичності».
Кантати «Читаючи історію», «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?», дуель дует №14, симфонія №5
- Авторка: Кармелла Цепколенко
- Висунуто Національною спілкою композиторів України
З опису проєкту:
«Війна змінила авторську стратегію та спрямувала головні шляхи і завдання розвитку національної культури на актуальний креативний пошук, щоб зберегти в мистецьких творах досвід тих, хто переживає нинішню війну з Росією. Одна з таких мисткинь — Кармелла Цепколенко. Спочатку повномасштабної війни вона прийняла рішення залишитися в своїй країні, в своєму рідному місті і боротися з ворогом разом зі своїм народом та, за можливості, відобразити в художній формі перебіг боротьби, стійкість і непохитність українського народу, мужність і героїзм наших воїнів. Її зброя — це музика.
Дані твори, в яких відображена в художній алегоричній формі героїчна боротьба українського народу проти російських загарбників, жахлива дійсність війни та неминучість нашої перемоги є зброєю духовної сили. Ця музика дозволяє слухачеві відчути невимовний біль українського народу, посилити моральну стійкість та незламну волю до перемоги.
Кармелла Цепколенко, відстоюючи принципи нових парадигм у сучасній естетиці, створює свої твори як індивідуальний проект і за формою, і за структурою, і за особливостями взаємодії солістів. Театралізація здійснюється за рахунок надання вокалістам та інструментальним солістам індивідуально-особистісних якостей, що вступають у діалогічне спілкування між собою. Принципи театральності ґрунтуються на драматургічній контрастності, монтажності композиції, мальовничості, «зримості» образів, картинності розповіді.
Художня глибина і значущість творчого задуму творів, пов’язаних з відображенням в асоціативній формі жахіть війни і разом з тим стійкості українського народу, органічне поєднання кращих європейських музичних традицій з принципами креативного музичного мислення народили нову неповторну якість мистецтва, народженого війною. Емоційний меседж цих творів став справжньою художньою зброєю композиторки, що спрямована на боротьбу з фальшивими цінностями ворога».
«Коляда» для голосу та оркестру»
- Автори: Богдан Кривопуст, Руслана Лоцман, Михайло Пікульський
- Висунуто Громадською організацією «Центр української пісні «Народна філармонія»
З опису проєкту:
«Унікальність проєкту полягає в гармонійному поєднанні композиторського стилю Богдана Кривопуста, колоритного народного вокалу Руслани Лоцман та професійного інструментального виконання Академічного оркестру народної і популярної музики Українського радіо під керівництвом Михайла Пікульського.
В авторських версіях композитора Богдана Кривопуста стародавні фольклорні наспіви звучать по-новому оригінально, переносячи в атмосферу архаїчних обрядових свят нашого народу. Різна стилістика кожного з творів пов’язана з сюжетною лінією та жанровою основою першоджерел. Композитор не протиставляє дві сфери автентичного співу та сучасного композиторського письма, як це прийнято в сучасній традиції, а навпаки‑органічно поєднує дві музичні сфери.
Народно-автентична та народно-академічна манери співу, мистецтво імпровізації та виконавської інтерпретації, складність музичної форми та глибинність тематики додають музичному проекту «Коляда» особливих фарб та вирізняють його з-поміж інших культурних продуктів, створених в попередні роки українськими митцями. Заслуговує на увагу регіональна різноманітність «Коляди», в якій переплітається мелос південної і Східної України, Карпат та Полісся, Слобожанщини та інших куточків нашої Батьківщини.
«Молитва до Богородиці», «І мертвим, і живим…», «Світає, край неба палає», «Синам України», «Любіть Україну», кантата «На крилах вічності», збірки фортепіанних творів, пісень, романсів».
- Автор: Богдан Шиптур
- Висунуто Івано-Франківським фаховим музичним коледжем імені Дениса Січинського
З опису проєкту:
«Твори зі збірки Б.Шиптура різні за настроєм та художньо-виразовими засобами. Музична мова, зокрема гармонія, не надто складна, проте зустрічаються барвисті співзвуччя, цікаві ладогармонічні прийоми, своєрідна ритміка; голосоведення завжди продумане та зручне для виконання з використанням підголосків, імітацій; музичний супровід досить насичений, в акомпанементі відчувається оркестрове мислення.
Хорові твори Б.Шиптура привертають увагу високою композиторською майстерністю та яскраво національним колоритом з опорою на інтонації української народної пісні. А використання солістів, терцієві послідовності, варіантно-варіаційний принцип розвитку, імітаційна поліфонія випливають з особливостей українського народного багатоголосся.
Щодо фортепіанної збірки, то вона містить близько 50 різножанрових п’єс, переважно фортепіанних мініатюр, хоча зустрічаються також зразки великої форми, як-от сюїта, музична картина, в’язанка народних мелодій. Збірка складається з двох частин: з одного боку, це обробки популярних народних пісень для фортепіано, а з іншого — авторські композиції.
Вона адресована, передусім, молоді й дітям, адже містить в собі цілюще зерно патріотичного й художньо-естетичного виховання. Заслуговує також увагу збірка пісень і романсів композитора, що збагатила скарбницю української вокальної лірики. А пісня «Місто моє» на вірші Я.Дорошенка стала справжнім музичним символом Івано-Франківська».
«Україна козацька»
- Автор: Ярослав Музика
- Висунуто Львівським обласним відділенням творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України
З опису проєкту:
«Музичний альбом Ярослава Музики — не єдиний у творчому доробку митця, та й сам він — добре знаний автор. Адже написав понад 400 пісень, у тому числі й на козацьку тему, створив 13 музично-пісенних та 2 інструментальних альбоми, а також видав 11 поетичних книг.
Варто зазначити, що створення пісень історико-героїчного змісту ‑органічне амплуа митця. Йому вдається відтворити у своїх піснях саме характер українського народу, його серцевинну сутність, що полягає у поєднанні героїки з лірикою. Так, за героїчною наснагою у піснях автора завжди відчувається палке серце, імпульси биття якого передаються слухачам, збуджують їх надію, кличуть до вищого сенсу життя. Отже, альбом «Україна козацька» Ярослава Музики — це резонансний суспільний феномен.
У березні цього року музичний альбом «Україна козацька» Ярослава Музики побачив світ і належно оцінив його. Справедливо, адже це чи не єдиний музичний альбом в нашій державі про світочів козацької доби, які стверджували Україну. Отже, на мою думку, автор альбому «Україна козацька» ‑ Ярослав Музика — заслуговує на адекватну суспільну відзнаку».
Сакральна містерія «Вирій»
- Автор: Олександр Шимко
- Висунуто Київською організацією Національної спілки композиторів України
З опису проєкту:
«Вирій» — це масштабна 14-ти частинна та 70-ти хвилинна ораторія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та великого симфонічного оркестру, написана на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.
Структура містерії складається з п’яти основних розділів: І.Народження, II.Життя,III.Смерть, IV.Воскресіння та V.Безсмертя. На перший погляд може здатися, що перший та третій розділи, що логічно, символізують своїми назвами початок та завершення шляху душі на землі, але це не так, і на це нам вказує і дає підказку перший розділ «І. Народження», який складається лише з однієї інструментальної частини №01 «Апокаліпсис», що є «Прологом» до всього твору, і саме фінал якої є символічним моментом переходу в потойбіччя, і початком подорожі душі, але вже в іншому вимірі.
Наступні 65 хвилин перед слухачем розкриється справжня одіссея душі, яка завершить свій шлях кульмінацією — возз’єднанням з Творцем. Під час цієї хвилюючої подорожі душа разом зі слухачами буде ніби спостерігати та переосмислювати весь свій пройдений життєвий шлях. Кожен наступний розділ містерії створює ніби коло, яке наче спіраль буде поглинати слухача у свій вимір, що безперечно є алюзією та символічною відсилкою на «Божественну Комедію» Данте Аліг’єрі.
Варто підкреслити, що структурно та стилістично сакральна містерія «Вирій» не має прямих аналогів в історії української музики та, безперечно, стане хрестоматійним твором, і увійде у золоту скарбницю не тільки української професійної композиторської школи, а і загалом до музичної і духовної культури України та її спадщини. Враховуючи плідну та багаторічну творчу діяльність композитора, масштаб та мистецьку вагомість «Вирію» для сьогодення та майбутнього, а також культурно-політичний внесок твору в інтеграцію та популяризацію української культури в сучасному Європейському глобальному контексті, та внесок у культурну боротьбу проти будь-якої людиноненависницької ідеології агресорів, вважаємо, що сакральна містерія Олександра Шимка «Вирій» заслуговує на відзнаку найвищою нагородою у сфері культури, якою безперечно є Національна премія України імені Тараса Шевченка».
«Симфонія Криму. Повернення»
- Автори: Ділявер Османов, Ельвіра Емір, Олександр Рудько, Світлана Євдокименко
- Висунуто Громадською організацією «Культурно-мистецька фундація Душа\Юей»
З опису проєкту:
«Проєкт об’єднав симфонічну музику кримськотатарської композиторки Ельвіри Емір, поезію одного з найвидатніших польських поетів Адама Міцкевича та візуальну частину, яка акцентує увагу на ключових подіях життя кримськотатарського народу за останні 250 років.
Проєкт покликаний не тільки познайомити з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, але й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні, через тимчасову окупацію Криму, — культурних скарбів півострова. А також представити культуру кримськотатарського народу, як частину не лише українського культурного поля, а й загальноєвропейського та світового.
Музика композиторки з Криму — Ельвіри Емір звучала на одній з головних сцен нашої країни вперше. В програмі прозвучали такі твори Ельвіри Емір, як Кримські візерунки, Симфонія №2 «Аубеї»(Повернення), Ода «О, мій святий народе!».
Перш за все, слід відзначити, що авторка є однією з небагатьох жінок-композиторок в кримськотатарській культурі, що само по собі є винятковим фактом. Музика композиторки відчутно вкорінена у кримськотатарський мелос, неповторний своїм колоритом. Разом із тим, її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму XX століття, зокрема, неоромантизм та імпресіонізм.
Симфонії композиторки — потужні й масштабні, вони вражають рівнем драматизму і широтою музичного «дихання». Безумовно, їхня авторка‑самобутня й глибока композиторка, а її музика варта представлення на найбільших концертних майданчиках світу.
«Qirim»
- Авторка: Джамаладінова Сусана Алімівна (Джамала)
- Висунуто Суспільною національною телерадіокомпанією України
З опису проєкту:
«До альбому увійшло 14 старовинних пісень кримськотатарського народу, кожна з яких представляє певний регіон чи місто Криму. Альбом відправляє слухачів в унікальну подорож культурою півострова, яка перебуває під загрозою зникнення.
Альбом став результатом своєрідної етнографічної розвідки Джамали та її команди. Разом зукраїнським композитором й аранжувальником Артемом Рощенком вони працювали над створенням цілого світу. Це унікальний процес самого запису, до якого долучився також науковець і саундпродюсер Сергій Круценко.
Перше поєднання симфонічної мови з чистими старовинними кримськотатарськими мелодіями. До створення альбому було залучено понад 80 симфонічних і фольклорних музикантів».
«Музика з серця України»
- Автори: Віталій Ковач, Володимир Короленко, Василь Рущак, Ольга Сенинець, Катерина Яринич, гурт «Hudaki Village Band»
- Висунуто Громадською організацією «Молоток»
З опису проєкту:
«Назва гурту походить від назви традиційного музичного колективу, який з давніх давен існував у кожному селі на території сучасного Закарпаття. Репертуар охоплює пісні різних культур, які споконвіку гармонійно співіснували на цих землях ‑українців, угорців, румунів, євреїв, ромів.
Особливої уваги «Гудаки» надають автентичності виконання. Жанрова різноманітність творів широка: весільні, жартівливі, обрядові, ревані, повстанські та рекрутські. Особливу увагу гурт зосереджує на архаїчній народнопісенній традиції українського Мармороша.
Ця частина української етнічної території неодноразово змінювала свою державну приналежність, та попри все зберегла рідну мову (гуцульська та долішньо-марамороська говірки). Багатовікові пісні, що грають «HudakiVillageBand», передаються з покоління в покоління без жодної партитури. Самі учасники гурту — це енциклопедії закарпатського фольклору, зокрема скрипаль та акордеоніст —прямі носії давньої традиції, адже перейняли її усним шляхом і грають тумузику, на якій виросли (без музичної освіти, а як і годиться автентичним музикам ‑все на слух, і вже у фіксації народнопісенної спадщини, яка до того передавалася тільки з уст в уста).
До програми «Музика з серця України» увійшли пісні з рідного «Гудакам» Нижнього Селища та навколишніх сіл Мараморощини, гірської місцевості південно-західної України на кордоні з Румунією та Угорщиною.
Різноманітні етнічні музичні впливи роблять традиційну музику, яка увійшла до концертної програми багатогранною та унікальною. Архаїчні слов’янські вокальні традиції, румунські мелодії, єврейські ритми та ромський темперамент змішувалися і розвивалися пліч-о- пліч протягом століть, створюючи унікальну місцеву культуру.
Ліричним героєм концертної програми «Гудаків» є простий народ. Не дарма відео-презентація концертної програми «Музика з серця України»було зняте на подвір’ї пересічної мешканки Нижнього Селища бабусі Ганни. У піснях концертної програми «Гудаки» співпереживають драмам, трагедіям та щасливим миттєвостям життя героїв своїх пісень».
Musica Sacra Ukraina
- Авторки: Ганна Гадецька, Наталія Даньшина
- Висунуто Громадською організацією «Музей сучасного мистецтва»
З опису проєкту:
У контексті музичної історії саме бароковий спадок є тим фундаментом, що засвідчує яскраву ідентичність української сакральної професійної традиції, проявляючи водночас як її універсальність (використання загальноєвропейських граматичних норм), так і унікальність (опертя на різні локальні традиції професійної, напівпрофесійної та народної музичних традицій).
Знання, розуміння та усвідомлення значущості українського музичного бароко у контексті загальної історії України, проявлення його актуальності щодо формування уявлень про українців як потужної нації у світі — є тим, на що спрямована вся діяльність лабораторії нині.
Musica Sacra Ukraina є однією із нечисленних формацій, що грунтовно, системно та всеохопно підходить до розбудови української барокової традиції.
Однією з основоположних засад діяльності лабораторії є залучення методології історично-поінформованого виконавства, що передбачає низку специфічних знань та навичок, орієнтованих на коректне відтворення стильової естетики доби, хронологічно властивої виникненню музики.
Даний підхід, останні десятиріччя стало представлений у світі щодо музики минулих епох на різних рівнях (від освітнього до концертно-фестивального) не є типовим для України. Він передбачає необхідність додаткової освіти (відсутньої, наразі, в українських професійних освітніх закладах різних рівнів), що орієнтована на можливості його усвідомленого використання.
Діяльність Musica Sacra Ukraina запроваджує даний підхід до української барокової традиції, винаходячи варіанти її влучної, художньо переконливої інтерпретації. Адже відомостей щодо специфіки виконання українських творів різних жанрів ХVІІ-ХVІІІ століть вкрай мало, тож потреба у віднайденні балансу між інтерпретацією загально універсальних граматичних засад європейської музики та локальних проявів, властивих безпосередньо різним місцевим варіантам бароко, є однією з базисних. Подібний синтез уможливлює набутий засновницями лабораторії суттєвий попередній досвід діяльності у царині виконання, дослідження та поширення західноєвропейської ренесансно-барокової музики, а також постійне навчання та спілкування з колегами зі світу у даній галузі.
«Свою Україну любіть, любіть її…Во время люте…»
- Автори: Юрій Курач, Олександр Тищенко
- Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка
З опису програми:
«Концертна програма є синтезом популярних творів видатних українських композиторів, та композицій сучасного композитора Олександра Тищенка на вірші Тараса Шевченка. До програми входять кращі зразки української музичної класики, що представлені творчістю Кирила Стеценка, а саме композицією «Гей, ліга орел» з музично-драматичної вистави «Гайдамаки».
Унікальність цього твору полягає в тому, що створювався він когортою передових діячів українського мистецтва 20-х років минулого сторіччя. Театральною групою «Молодого театру» на чолі з видатним українським режисером Лесем Курбасом та композитором Кирилом Стеценком, готувалась вистава «Гайдамаки», прем’єра якої з ідеологічних міркувань радянської влади не відбулась та була забороненою. До редагувань та доповнень вистави долучались провідні композитори минулого століття: М.Вериківський написав хор «Ой, гоп, таки так», Р.Глієр зробив музичну оркестровку. Після багаторічного забуття твір відновлено, перекладено для капели бандуристів та зроблено фондовий аудіо-запис.
Програму цікавою та особливою роблять твори неперевершеного пісняра, композитора Г.Майбороди ‑ «Ой, крикнула лебідонька». Саме цей хоровий твір в перекладі для капели бандуристів знайшов нове трактування та довге концертне життя».
Цей текст створено на кошти наших читачів. Ви також можете підтримати нас підпискою на Patreon, або одноразовим переказом коштів.