У рамках ХХХІІ Міжнародного фестивалю «Київ-Мюзик-Фест-2021» відбулася ІІІ Всеукраїнська учнівська конференція «Мистецтво без меж. Шлях до науки», яка об’єднала довкола себе провідних українських науковців, композиторів та спраглих до музики учнів музичних шкіл
Історія
Уперше учнівська конференція відбулася у квітні 2019 року на базі Дитячої музичної школи № 39 і мала значний успіх. З того часу ініціатива здобула підтримку численних партнерів (Київська опера, Театр Оперети, Музей-квартира Віктора Косенка тощо) і стала помітним явищем в Україні. Участь у заході беруть діти з різних регіонів: Хмельницький, Херсон, Суми, Львів, Золотоноша, Кам’янське, Новоград-Волинський, Костянтинівка тощо. Незмінними рушіями цієї конференції є авторка ідеї та кураторка проєкту Альона Садівнича (завідувачка відділу музично-теоретичних дисциплін ДМШ № 39) та науковий куратор Юрій Чекан (доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського).
За словами Альони Садівничої, головна мета конференції — зацікавити дітей музикою, викликати бажання краще її розуміти… Те, чи оберуть у подальшому діти кар’єру професійного музиканта — питання другорядне. (Хоча справедливости ради варто згадати, що одна з учасниць конференції минулих років Анна Абрамова продовжує професійну освіту в Херсонському коледжі музичного мистецтва).
Теорія
За ці три роки стабілізувався формат конференції — 5-хвилинні виступи учнів з доповідями на різну музикознавчу тематику та їхнє обговорення укінці секційного засідання. Під час конференції працюють чимало секцій за різними напрямками: світова музична культура, сучасний музичний простір, музичні інструменти, ансамблі, оркестри, music made in Ukraine, фольклор тощо.
Таке різноманіття якраз і відповідає інтересам учасників форуму, а їхня зацікавленість на дискусіях подиву гідна. Ще б пак, адже найактивніші учасники запрошуються модерувати секційні засідання наступної конференції. Кому ж не хочеться відчути себе причетним до проведення такої розумної події?
Атракція
Окрім доповідей, у межах Конференції відбуваються творчі зустрічі з українськими композиторами: минулого року учні спілкувалися з Леонідом Грабовським, Олександром Козаренком, Ігорем Стецюком та Іваном Небесним, а цього року запрошеними гостями стали Алла Загайкевич та Анна Манокіна. Композиторки ділилися творчими задумами, розповідали про різнопланові композиторські роботи. Дивує і те, як просто Алла Загайкевич розповідала про синтез звуку, електронно генеровані звучання, і з яким інтересом її слухали діти. Воліла б і я познайомитися з електроакустикою в 11 років!
Багато цікавих подій було заплановано на відкриття Конференції, що відбулося у Пущі-Водиці 28 вересня. У парку коло озера відбулася бесіда з оперним режисером Євгеном Лавренчуком. Потужна харизма митця, на додачу досить поетична локація — і розмова вийшла досить невимушеною та посутньою. Учні ставили цікаві питання, не минаючи складних проблем взаємодії мистецтва та філософії… Була можливість послухати гру талановитого піаніста, композитора й музикознавця Олександра Козаренка — він презентував концерт-лекцію «Година українського фортепіанного бідермаєру». У програмі звучали твори Миколи Лисенка, Нестора Нижанківського, Анатоля Кос-Анатольського, Бориса Лятошинського та самого Олександра Козаренка, що перемежовувалися влучними та інформативними коментарями пана Олександра.
Євген Лавренчук- Іван Небесний
- Микола Лисенко
На завершення відбулася «Еко-мистецька акція»: концерт, у якому звучала музика композиторів та виконавців, запрошених на попередні конференції, та висадка дерев у дворі ДМШ № 39, у якій брали участь митці: Олександр Козаренко, Євген Лавренчук, Іван Небесний, Володимир Войт, Роман Коляда, Микола Лисенко (праправнук видатного композитора).
Рецепція
Протягом усієї конференції учасники витворили свій особливий музикознавчий світ. У ньому поруч з академічною музикою вивчається неакадемічна: фольклор, електроніка, рок чи поп, і запросто поруч з назвою німецького електрогурту «Kraftwerk» виринає ім’я Карлгайнца Штокгаузена… Учасники розповідають про ті твори, що грають з фаху, про музику, яку люблять слухати у вільний час (так, це гурт «BTS»), про особливості свого інструмента — аж раптом виявляється, що поза навчанням у музичній школі, хтось самотужки пробує грати на губній гармошці. Таких історій безліч, вони жваво обговорюються учнями.
Визначальною рисою, яка продукує питання серед учасників, є незашореність та відкритість до нового. У цьому, очевидно, велика заслуга як організаторів конференції, так і викладачів-наукових консультантів. Живий інтерес та допитливість учнів всіляко підтримується: тут менше важить, наскільки по-дорослому серйозні ті ідеї, що виникають у головах дітей, як те, що ті ідеї виникають взагалі і не бояться бути виголошеними. Для учасників конференції така можливість творчого спілкування є звичним явищем. Зважте: для дітей думати про музику та усвідомлено її слухати є самозрозумілим і природнім! Чи не вартує це тієї кропіткої праці, яка випадає усім до Конференції причетним?