Музичні спогади, стильова еклектика, ефектні струнні — 28 вересня на «Київ Музик Фесті»

Насичений музичний тиждень «Київ Музик Фест-2020» набирає обертів. Слідом за Chamber Ensembles Day 27 вересня фестиваль почасти розширить виконавські склади. 28 вересня, наприкінці першого навчального та робочого дня тижня, можна буде відпочити з мистецтвом, або ж навпаки, налаштуватися на глибокі думки із музикою Chamber Music Day. Спробуємо передбачити, що варто чекати від програми третього концертного вечора фесту.

«Музичне приношення» 

Програма першого концерту 28 вересня «нагадає» про пам’ятні дати та визначних особистостей в історії української музики ХХ століття. Відкриє концерт прем’єра «Пасторалі» (2020) для скрипки соло та струнного оркестру Віктора Степурка (світлої пам’яті Мирослава Скорика). Релігійні жанрові витоки пасторалі продовжать лінію «Покаянного псалома» Скорика, з якого почався цьогорічний фестиваль, а присвята зовсім нещодавно відійшовшому у вічність композитору анонсує концерт In memoriam 2 жовтня. Власне музика «Пасторалі» навіє легендарну «Мелодію» Скорика, але переосмислену: у мажорній версії та зі зміною висхідних інтонацій, що є у «Мелодії», на низхідні — з відповідною бароковою семантикою, як відзначив сам автор «Пасторалі». «У сні я біжу до нього на заняття в інший корпус, а він мені телефоном говорить: “А може я до Вас?” Це послужило поштовхом до рефлексії та написання “Пасторалі”», — згадує Віктор Степурко. 

Інші два твори програми доповнять низку особливих дат для української музики «Ювілейного акорду», що відбувся 27 вересня. Серед таких — 80-річчя з дня народження Валентина Бібіка і 95-річчя — Ігоря Шамо. Отже, другим буде звучати твір Валентина Бібіка — й досі найбільш недооціненого, позбавленого уваги композитора серед геніїв української музики. Очевидно, що кожна музика починається зі звуку (ну, майже), але у випадку із музикою Бібіка, а, зокрема, з його Концертом №2 для флейти та оркестру (1983) — це «первородний» Звук. Він наче народжує усю матерію, а динаміка її змін не зчуєшся як буде переносити від гіпнотично-флейтового майже «фавнівсього», наче в Дебюссі, звучання через відкриту експресію до просвітлення; у Бібіка — завжди до просвітлення.

Симфонію №3 (1975) Ігоря Шамо має назву «Пам’яті героїв», якими стали для композитора і лейтенанта медичної служби його фронтові друзі. Кожен з них пройшов перед його очима під час створення музики, згадував пізніше композитор. Написана через 30 років після війни симфонія, за словами музикознавців, стала «головним і найвизначнішим твором композитора». Зважаючи на те, що Шамо був «учнем свого вчителя», видатного українського симфоніста Бориса Лятошинського, цей твір закликає прислухатися до найменших деталей того, як впродовж чотирьох частин Симфонії (Прелюдії, Інтерлюдії, Фуги-токати та Постлюдії) змінюються характери початкових музичних тем й інтонацій та яким чином ці зміни можуть резонувати нам сьогодні.

Музична програма концерту прозвучить у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою Валерія Матюхіна, солюватимуть — Богдана Півненко (скрипка) та Богдана Стельмашенко (флейта).

Реєстрація на подію Музичне приношення // Ансамбль солістів Київська камерата за посиланням

«На шляху до Вудстоку» 

Вже у назві другого концерту 28 вересня позначений неоднозначний вектор програми. Поміркуємо, в чому ж він? Розпочне концерт Струнний квартет (2005) Любави Сидоренко, чудовою підготовкою до сприйняття якого будуть слова самої композиторки: «Вважається, чим більше в музиці дисонансів, чим більше різких звучань, тим вона є менш привабливою. Але це не так, оскільки кожен дисонанс, використаний композитором у правильному контексті, сприяє прояву ще витонченішої краси. І тому для мене краса полягає в осмисленості, усвідомленні музики».

Ансамбль «Рикошет»

Наступний твір також хибно можна б назвати надто «складним» для сучасного сприйняття, що колись все ж зробила Спілка композиторів, окресливши Сонату для скрипки і віолончелі (1984) Ігоря Щербакова «авангардною». Після того, за словами композитора, він «три роки не підходив до Спілки і почав писати дитячі хори». Сьогодні ж Ігор Щербаков є головою Спілки композиторів, а віднайдену всього три роки тому Сонату провідний український віолончеліст Золтан Алмаші навіть назвав «бомбою» і буде виконувати її разом із Маріанною Скрипою у цьому концерті.

Третій твір польського композитора Марцеля Хижиньского Reflektion 1 для квартету (2003) ненадовго розбавить український вектор Chamber Music Day. Усього композитор має сім «Рефлексій» для різних тембрових складів. Автор коментує, що «“Рефлексії” — це вираз моїх думок, пов’язаних із тимчасовістю та крихкістю існування. Споглядання і спокій, що виходять із цих творів, втілюють мої емоції, спричинені прийняттям такого світового порядку». Зосереджений характер музики, з одного боку, відведе від експресивності попередніх творів, а з іншого — поглибить зануреність в різні емоційні стани.

Першою прем’єрою у концерті прозвучить твір Золтана Алмаші «Карпатська пісня» для струнного квартету (2020). Дописаний рівно тиждень тому, «щойно з печі» твір додасть цьому, на перший погляд, еклектичному концерту естетики народних звучань та покаже «етнічне розмаїття, що проживає на території прекрасної Карпатської гірської системи», в якій виріс автор. Золтан Алмаші зазначив, що «Карпатська пісня» є спробою написати духовний гімн України, яким деколи називають «Мелодію» Скорика. Водночас композитор жартує, що спроба вийшла невдалою, однак, врешті-решт, вирішувати ж «Україні»? Принаймні, слухачам цього концерту.

Другу прем’єру і останній твір програми Золтан Алмаші назвав «духовним гімном американських хіпі» — йдеться про «На шляху до Вудстоку» для струнного квартету (2019) Сергія Пілютикова, твір, що дав назву концерту загалом. «Свій новий квартет, — пише автор, — я спочатку хотів присвятити засновнику і королю панк-року Іггі Попу, але вирішив цього не робити. Цей квартет про Свободу. Немає бажання наслідувати моду, необхідності підлаштовуватися під “формати”. Ти не озираєшся назад, не залежиш від думок та чуток і стаєш завжди новим і свіжим». Невже йдеться про панк-класику? А може ми почуємо алюзію на знаменитий Last For Life Іггі Попа? Одне точно: зовнішня схожість панк-рокера та панк-класициста на щось та й вплинула.

Іггі Поп vs. Сергій Пілютиков

 

Дисонантно-напружені твори початку; медитація далі, фольклору печатка; рух до волі, свободи (а може і попу?) — ось він, шлях до Вудстоку. Доєднуйтесь до музично-стилістичної подорожі разом зі Струнним квартетом імені Левка Ревуцького.

Реєстрація на подію На шляху до Вудстоку // Струнний квартет ім. Левка Ревуцького за посиланням

«Музика для струнних» 

Останній, третій концерт 28 вересня присвячений творам для струнного ансамблю — особливій категорії в музиці, яка потребує від композиторів винахідливості у роботі з монотембровим складом. Відкриє концерт твір засновника «Київ Музик Фесту» Івана Карабиця, творчість якого є невіднятною складовою програми кожного року. Прозвучить Симфонія № 3 для струнних (1978) — одночастинний твір, котрий, однак, проведе крізь декілька відтінків напруги і драми до психологічної «розв’язки», доторкнеться до прихованих тривожностей і, можливо, сприятиме розрядженню від них.

Другим твором прозвучить Камерна симфонія № 5 (2005) Ігоря Щербакова Warum? (у пер. «Чому?»). Автор пояснює, що «основна музична інтонація Warum? чимось нагадує однойменну “фантастичну” п’єсу Роберта Шумана». Глибоко філософське питання, що ставив ще Ференц Ліст у «Прелюдах», дістає відповіді у другій частині симфонії Valse triste (у пер. «Сумний вальс»), що влучно, на думку композитора, всесвітньовідомий український скрипаль Богодар Которович назвав символічним «Darum!» (у пер. «Тому що»). Висновки і підтексти кожний знайде свої.

Київські солісти

Наступний твір урізноманітнить струнний склад оркестру концерту тембрами клавесину і ударних — буде виконана «Музика для 21 виконавця» (1990) Юрія Ланюка. У цій музиці стикнуться фрагменти високого тону чуттєвості, виразності та епізоди механізованого характеру із майже електронним звучанням клавесину і «цоканням» годинника (наче тема інопланетян з мультфільму «Таємниці третьої планети»).

«Музика сама в собі, або музика про саму себе», — пишуть про Симфонію-диптих (2012) Ганни Гаврилець. Дві частини твору мають контрастну динаміку руху: перша частина є «ритмічно пружною», а музика другої — висловлюючись метафорично, нагадує звукову «застиглу архітектуру». Після Симфонії-диптиху закриє музичну програму 28 вересня Ash-Rock для цимбалів і струнного оркестру (2010) Віктора Теличка. Цей твір, певно, що міг би стати саундтреком до українського спін-оффу «Місія нездійснена», адже музика є яскраво кінематографічною, навіть видовищною та поєднує у собі фольклорні цитати (зокрема, обробку пісні «Верховино, світку наш»). 

Концерт відбудеться у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під орудою Ігоря Пучкова, солісти — Олена Жукова (клавесин), Дмитро Таванець (фортепіано) та Андрій Войчук (цимбали).

Реєстрація на подію Музика для струнних // Київські солісти за посиланням

Обирайте настрій на найближчий понеділок: українська (пост)модерністична класика «Музичного приношення», еклектична суміш стилів «Шляху до Вудстоку» чи концептуальні й ефектні твори програми «Музики для струнних»? А може усі три? Пам’ятайте, що цього року до «Київ Музик Фесту» можна долучитися навіть онлайн, тож слідкуйте за сторінкою Київ Музик Фест / Kyiv Music Fest у Facebook.

 

Програма фестивалю «Київ Музик Фест-2020»

(клікайте на зображення для збільшення)

Підписуйтеся на сторінку Київ Музик Фесту у Фейсбуці.

Фестиваль відбувається за підтримки Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

 

1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *