Новий національний план музичної освіти Британії: як «сила музики змінює життя» Авторка: Інна Іванова-Рибачук

Рояль у кожну загальноосвітню школу! 

Як вам таке гасло оновленого плану музичної освіти України?

Звісно, хотілося б, але можна й посперечатися: навіщо в загальноосвітню школу рояль? Хто буде спонсором такого проєкту? Тут не в кожному музичному закладі є рояль, а ви пропонуєте ставити його в ЗОШ.

Так, видається логічним, що якісні музичні інструменти в першу чергу повинні отримувати спеціалізовані музичні навчальні заклади. Однак який відсоток дітей закінчує ці заклади? Усім відома практика: два-три роки відвідував музичну школу і на цьому закінчилась вся професійна музична освіта…

Фото: Kelly Sikkema, Unsplash

Статистика [с. 4-5, Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України для надання музичної освіти] каже, що на початок 2017 року в музичній сфері України функціонувало:

  • 1292 початкових мистецьких навчальних заклади (школи естетичного виховання);
  • 53 вищих навчальних заклади І–ІІ рівнів акредитації (музичні училища, коледжі мистецтв, училища культури);
  • 15 ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації (університети, академії мистецтв, академії культури та інші).

Натомість українських загальноосвітніх шкіл (візьмемо найновішу статистику) на вересень 2021 року, налічувалося 13 991. Загальна кількість учнів, на той же період, була понад 4,23 млн. Можна пофантазувати, скільки із них навчаються у спеціалізованих музичних закладах…

Виникає питання: і що? Невже кожна дитина повинна навчатися музики?

Дослідивши питання впливу музичних занять на дітей та молодь, англійці констатують, що заняття з музики на 17% підвищують когнітивні здатності людини. Що дають ці здатності? Розвиток критичного мислення, уважнішу обробку інформації, що включає такі аспекти як аналіз, оцінка і порівняння. Відповідно, людина, у якої розвинуті (і активно розвиваються) когнітивні здатності, має значні переваги у сфері освіти, добробуту та здоров’я. Ба більше, людьми, що мислять критично — не так просто керувати…

Зв’язок музики та економіки держави. Британський досвід

У 2011 році Уряд Англії провів ревізію музичної освіти своєї країни. У висновках документа вказувалося, що існують проблеми у фінансовій площині. Кожен музикант підтвердить, що музика і фінанси — мають особливо теплі стосунки й там, де є хороше фінансування — результат не забариться. Опрацювавши отримані дані, Британський Уряд прийшов до висновку, що музичну освіту потрібно терміново реформувати, бо музика для них «є наріжним каменем широкої й виваженої освіти, яку повинна отримати кожна дитина» [с. 7, The Power of Music to Change Lives]. При цьому реформи торкаються усіх рівнів: починаючи від дошкільної освіти та закінчуючи консерваторією. За отриманими рекомендаціями до 2022 року британці інвестували у сферу музичної освіти понад 710 млн фунтів стерлінгів, це 31 млрд 626 млн 950 000 грн [с. 11, там же].

Фото: Heidi Yanulis, Unsplash

Може здатися, що рояль — то інструмент не для дітей. Але, як на мене, він виховує хороший слух і вухо, що звикло до якісного — не змусити перейти на фастфуд. Британці виділили на якісні музичні інструменти для загальноосвітніх закладів 980 млн грн, це аж 326 роялів фірми Bechstein! Звісно, «не роялями єдиними», але, сам факт — усвідомлення британцями важливості реального якісного музичного обладнання для дітей і забезпечення його у необхідному обсязі — викликає щире захоплення, овації та бажання перейняти цю ідею нам, українцям, чи не так?

Музика змінює економіку держави. На цьому наполягають англійці, адже помітили прямий зв’язок: якісний розвиток музичної сфери призводить до розвитку економіки держави. У 2019 році завдяки музикантам британська економіка отримала 5,8 млрд фунтів стерлінгів (227 млрд 360 млн грн), і до пандемії Covid-19 принесла 2,9 млрд фунтів стерлінгів експорту (129 млрд 180 млн 500 000 грн) і підтримала 200 000 робочих місць. Звісно, отримавши статистичні дані англійці декларували, що музичний сектор «є життєво важливою частиною економіки Великобританії та її глобальної “м’якої сили”» [с. 7, там же].

Оновлений план музичної освіти Великобританії

Тому, цього року у день народження Джорджа Орвелла Уряд Британії презентував оновлений Національний план музичної освіти, гаслом якого є твердження: «Музика має силу змінити життя» (The power of music to change lives). Його профінансували завдяки інвестиціям платників податків та Ради мистецтв Англії. 75 млн фунтів стерлінгів — тобто, 2 млрд 940 млн грн — гроші, які Британський Уряд виділив до 2025 року, щоб стимулювати розвиток музичної індустрії. Окремо профінансоване спеціалізоване музичне обладнання [с. 3, там же] — 25 млн фунтів стерлінгів, це 980 млн грн, які виділені на те, щоб кожна дитина в Англії могла тримати в руках якісний музичний інструмент чи інше обладнання.

Система музичної освіти Британії виглядає ось так. Національний план зазначає базові елементи для усіх рівнів музичного навчання. Найважливішими є перші два, адже, від них напряму залежить подальше сприйняття (чи несприйняття) музики як важливого компонента суспільного життя.

Перший етап навчання музиці  0-5 років. За ці роки діти повинні навчитися співати ряд відомих дитячих пісень, виконувати різні ритми, читати вірші із ритмом, а також — коли це доречно — ритмічно рухатися під супровід музики.

Другий етап навчання музиці  шкільний. У ньому пропонується:

  • робота за навчальною програмою з музики;
  • впровадження інструментальних та вокальних уроків, обов’язкова участь учнів у ансамблях;
  • музичні заходи (концерти, шоу), на яких презентується все вивчене на заняттях.

Головна ціль плану — дати можливість кожному громадянину Англії, незалежно від свого статусу та можливостей навчитися співати, грати на обраному ним інструменті та створювати музику. А далі — обрати для себе: розвиватися професійно у музичній сфері чи ні. Щобільше, автори зазначають: «У нашому оновленому плані, який визначає наше бачення до 2030 року, ми робимо новий акцент на можливостях для всіх [виділено І. І.], від ранніх років до подальшої вищої освіти та кар’єри, з чіткими шляхами розвитку. У нас такі ж високі амбіції щодо дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю, як і до кожної дитини…» [с. 2, там же].

Англійці хочуть занурити дітей у різну музику, бо, за їхнім переконанням, на ранніх етапах (дошкільного і шкільного віку) діти повинні знайомитися з усім, що зараз існує у її світі . Дитина знайомиться із механізмами створення розмаїтої музики, випробовуючи свої композиторські здібності. Ця ідея нагадує шведський стіл: перед очима відкривається спектр всього, що можна скуштувати. Смакуєш різноманітне, але, щось — сподобається найбільше. Так і з музикою: знаєш різні напрямки й стилі «на смак», але професійно розвиваєш або просто насолоджуєшся як любитель тим, що імпонує понад усе.

Фото: Ben Mullins, Unsplash

Оновлений британський план містить позицію про тріо найважливіших складових кожного заняття з музики. Це композиція, виконання та прослуховування музичних творів. Так, учнівський репертуар повинен мати широкий діапазон: від традиційної музики Британських островів, через західну класичну, популярну, джазову і до креативних вирішень у музиці інших часів та місць! «Музична освіта має бути чимось більшим, ніж комплексом заходів. Вона повинна дати молодим людям знання і розуміння музики, з якою вони зіткнуться протягом усього життя», — переконані британці.


Яка ж ситуація з українськими освітніми програмами з музики? Що держава пропонує дітям «співочої нації»? Що/як фінансується і чи взагалі на музичну сферу виділяються кошти? Якими інструментами може оволодіти юне покоління за межами спеціалізованих музичних закладів? Про це читайте у моєму наступному огляді.


P.S.

Від 24 лютого цього року про Україну почув весь світ. Найвідомішим українським твором став не лише «Щедрик» Леонтовича, але й «Гімн України». Так, наша музична індустрія зазнала втрат, як і будь-яка інша сфера. Скільки обладнання та інструментів знищено? Скільки музикантів покинули країну (деякі назавжди)? Міністерство культури та інформаційної політики України переконане, що культура, в тому числі й музична, повинні бути включена до Національного плану відновлення країни. Заступниця міністра культури України Галина Григоренко вказала, що «саме зараз ми маємо унікальну можливість обмінятися кращими практиками й отримати консультативну допомогу партнерів». Може, прийшов час ознайомитися із практикою музичної освіти Британії, отримати консультації та втілити її у нас?

Читайте також:

• Йожеф Ермінь про Бога, композиторів та попит на українську музику

• Музичні візії поезії Михайля Семенка. Дайджест за сто років

• Ганна Гаврилець: культура планетарного значення

Цей текст створено на кошти наших читачів. Ви також можете підтримати нас підпискою на Patreon, або одноразовим переказом коштів.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *