Що потрібно знати про музичний каталог Українського Інституту для промоції українських виконавців за кордоном

У червні державний амбасадор української культури за кордоном «Український інститут» провів конкурс серед музикантів для створення каталогу актуальної української музики. Ідея цього заходу спрямована на формування переліку музикантів-виконавців за трьома напрямами (мейнстрим, джаз та академічна музика) з метою популяризації української музики за кордоном та підвищення присутності українського музичного продукту серед закордонних аудиторій. Редакція The Claquers поспілкувалася з Мар’яною Бондаренко, програмною менеджеркою напряму «Музика» Українського інституту, щодо створення промоційного каталогу та його вагомості для класичних музикантів.

Критерії відбору

За умовами, участь у конкурсі могли взяти лише повнолітні українці, за умови постійного проживання на території України та відсутності зв’язків із Російською Федерацією як державою агресором.

Як перевіряються обидва пункти, адже вони мають доволі формальні неюридичні документальні підтвердження? А також чи можуть брати участь у конкурсі громадяни, які, наприклад, народилися у РФ, відвідують там родичів, але працюють в Україні? 

На перший погляд, може здатися, що з такими формулюваннями в анкетах ми самі ж порушуємо один із принципів Українського інституту. Він звучить як «не дискримінуємо». Проте ми державна установа, ми відповідаємо перед нашими співгромадянами за продукт і представлення України за кордоном, і перед нами стоїть моральна дилема: чи маємо ми підтримувати тих, хто своєю чергою підтримує країну-агресора? Де-юре, набір інструментів яким би ми могли керуватися, дуже обмежений. Оскільки ми працюємо у сфері культурної дипломатії, ми запровадили таку «декларацію», яка б допомогла нам вирішити, чи поділяють музиканти цінності Українського інституту.

Безліч українських музикантів більшість часу живуть за кордоном, де створюють конкуретноспроможний український культурний продукт. Чому їх виключили з когорти українських музикантів? 

Щодо українських музикантів, які живуть та працюють за кордоном, ми з ними також активно співпрацюємо і готуємо програми, до яких будемо їх залучати. 

Минулого року в межах музичної програми Двостороннього року культури Україна-Австрія ми запрошували українських джазменів Андрія Прозорова (Австрія) та Вадима Неселовського (США) до участі у концертах в Австрії: у Відні (культовий джаз-клуб Porgy&Bess), Штаєрі  (Styraburg Festival) та Зальцбурзі (Take the A-Train Festival). 1 вересня цього року на урочистому відкритті української програми кінофестивалю Five Lakes Film Festival у Мюнхені на запрошення Українського інституту виступив піаніст і композитор Віталій Кияниця. У листопаді в межах ювілейного V. Українського тижня в Гданську презентуємо унікальний склад українських джазових музикантів, які наразі живуть у Польщі (Катерина Зяблюк, Андрій Сачева, Тарас Баковський, Денис Ковнадський, Іван Ніконенко та Василь Кобиль). 

Аплікантів оцінювали за такими критеріями: загальна якість заявки, рівень музичного виконання, актуальність музичного продукту для сучасної європейської музичної сцени, досвід участі у міжнародних проєктах, наявність досвіду перформативної діяльності, оцінка рівня виконання заявника. Однак, також у заявці є пункт про наявність чи відсутність професійної музичної освіти. Яку роль відігравав цей пункт, оскільки у критеріях оцінки він не зазначений?

Наявність чи відсутність професійної музичної освіти ми не виносили в критерії, адже є дійсно чудові виконавці, які виростили себе самі. Цей пункт в анкеті дозволив нам зробити своєрідне дослідження і зріз, щоб зрозуміти, чи є в нас пряма залежність, чи дійсно ті, хто закінчують музичні навчальні заклади мають більший потенціал. Такі дані дозволяють нам будувати внутрішню експертизу Українського інституту, адже ми хочемо, щоб нас сприймали як сталу і експертну установу.

Журі конкурсу включало закордонних експертів, серед них у академічному секторі були Ельке Чайкнер, Директор міжнародного фестивалю Musikprotokoll, музична редакторка радіо ORF (Відень, Австрія), Ніна Янсен-Дайнцер, Солістка Ensemble Modern, кларнет (Відень, Австрія), Чункі Мін, Диригент, викладач університету Моцартеум (Зальцбург, Австрія). «Український інститут» обрав виключно закордонне журі, чи українські експерти також були? Хто це був, якщо так?

Український інститут працює у сфері культурної дипломатії, тобто із закордонними аудиторіями. Для оцінювання конкурсних заявок ми запросили міжнародне журі, наших партнерів, адже основна мета музичного каталогу – презентувати міжнародній аудиторії актуальних українських виконавців, які здатні показати цікавий і конкурентоспроможний культурний продукт. У цьому випадку нам дуже допомогла думка закордонних експертів, які оцінювали заявки через призму європейського досвіду, змогли побачити потенціал для розвитку музикантів та  співпраці з представниками світової музичної сцени.

Серед близько 150 заявок було відібрано 45 музикантів по 15 (соло та колективів разом) з кожного напряму. При чому у категорії Jazz дотримано чіткий розподіл по 5 виконавців за кожним жанром (Contemporary jazz, Free improvisation/experimental/avant garde, World music), у категорії Mainstream також диференційовано за напрямками (7 виконавців Indie, 3 — Rock, 5 — Hip Hop). Категорія Contemporary Classical Music містить єдиний список з 15 музикантів. Чи було доцільним ділити музикантів за напрямками акустичної та електроакустичної музики, колективи і сольні музиканти?

Дійсно, категорія Contemporary Classical Music не має чіткого розподілу Це було зроблено номінально, оскільки ми розуміємо, що українські академічні музиканти, зазвичай, є музикантами широкого профілю. В їх репертуарі — твори від бароко до творів, що були написані буквально кілька місяців тому. Крім того, іноді програми концертів, до яких долучається Український інститут складаються з композицій, що написані в різні епохи (і наші закордонні колеги можуть бачити, що один і той самий колектив/соліст є достатньо компетентним для виконання музики різних епох). Вирішили це залишити єдиною категорією.

Хто увійшов до каталогу

До каталогу, що сьогодні має робочу назву Music from Ukraine 2020-2022, з поданих 58 заявок академічного сектору було обрано 15 виконавців:

 

  • Орест Смовж — скрипаль, котрий ініціював написання близько 40 творів сучасних українських композиторів та регулярно виконує їх музику у закордонних виступах на чотирьох континентах світу, керівник фестивалю Dzenzelivka Classical Week
  • Sed Contra Ensembleансамбль, що виконує камерну музику ХХ — ХХІ століття, презентує серії концертів музики молодих композиторів, проєкти нової імпровізаційної та електронної музики, серед яких є прем’єри світових та вітчизняних творів.
  • Назарій Стець — контрабасист, орієнтований на сучасну музику та популяризацію сучасної української академічної музики; виступає з програмами для контрабаса-соло, з оркестром та у складі різних ансамблів на різних світових майданчиках, ініціює та виконує нові контрабасові твори.
  • Антоній Баришевський — піаніст, котрий займається просуванням сучасної української академічної музики, співпрацює з українськими та закордонними композиторами з метою виконання та запису їх прем’єр на провідних лейблах світу; бере участь в експериментальних імпровізаційних музичних проєктах.
  • Максим Коломієць — гобоїст, фокусом його діяльності є класична та сучасна академічна музика; співзасновник ансамблів сучасної та старовинної музики; як соліст та учасник ансамблів здійснив понад 100 прем’єр творів українських та закордонних композиторів.
  • Вокальний ансамбль сучасної музики Alter Ratio створений з метою виконання сольних, ансамблевих та хорових творів ХХ – ХХІ століття та пропагування та просування сучасної академічної музики українських та закордонних композиторів; ініціатор декількох проєктів сучасної української музики.
  • Лятошинський тріо — класичне фортепіанне тріо, основною метою якого є популяризація творів класичних та сучасних українських композиторів у світі, демонстрація світовій спільноті високої виконавської майстерності наших музикантів та формування якісного академічного українського бренду на світовій мистецькій арені.
  • Віталій Кияниця — піаніст, діяльність якого спрямована на виконання сучасної академічної музики від середини ХХ століття до сьогодення, серед яких електроакустична музика, нова імпровізаційна та фрі-джазова музика, міждисциплінарні проєкти; соліст та учасник ансамблів, оркестрів, так і у складі камерних ансамблів та оркестрів.
  • Богдана Півненко — скрипалька, Народна артистка України; активно гастролює та популяризує сучасну українську музику в Україні і закордоном, є першою виконавицею багатьох творів, частина з них стає основою власних продюсерських та виконавських проєктів.
  • Ptakh Jung — гурт у складі піаніста Антона Дегтярьова та гітариста Володимира Бабушкіна, що створює музику на межі класики, електроніки, построку, гранжу, ембіенту та нойзу, а також музику до кінофільмів; має виступи закордоном, бере участь у різноманітних міжнародних фестивалях.
  • Danapris String Quartet — струнний квартет, котрий відкриває нову для українського слухача музику та розповсюджує українську культуру у світі, квартет відзначений Грантом Президента України та є учасником декількох міжнародних фестивалів.
  • Олексій Ботвінов — піаніст, котрий мав гастролі у 45 країнах світу; займається просуванням сучасної української музики у світі; засновник та президент міжнародного фестивалю Odessa Classics.
  • Nova Opera — формація молодих митців, метою якої є пошук нових шляхів розвитку музичного театру; «Новою оперою» створено 10 оперно-перформативних вистав, більшість з яких мають статус міжнародних проєктів та відомі за кордоном.
  • Остап Мануляк — композитор, котрий працює у сфері академічної електроакустичної музики; стажувався у провідній європейській програмі, брав участь у міжнародних фестивалях.
  • Катерина Гривул — композиторка, яка пише сучасну академічну акустичну та електроакустичну музику, бере участь у закордонних стипендіальних програмах; твори виконуються у програмах міжнародних фестивалів.

 

 

Серед музикантів є і виконавці, і композитори, хоча каталог спрямований на розповсюдження саме сольних виконавців та колективів. З чим пов’язаний такий вибір? Чи можливий поділ на виконавців та композиторів, зокрема, для академічного напряму, оскільки частіше для них існують окремі фестивалі, конкурси, шоукейси тощо?

Композитори, які подавалися на конкурс, презентували свої роботи як виконавці. У цьому виданні музичного каталогу саме виконавча діяльність є пріоритетною. Українських композиторів ми плануємо залучати в межах інших програм Інституту. Поділимося нашими планами скоро.

Каталог існує в онлайн-форматі та надсилається у друкованому вигляді. Його цільовою аудиторією є музичні фестивалі, шоукейси, ключові локації, музичні вищі навчальні заклади, журналісти, музичні критики тощо. Як відбувається відбір інституцій для розсилання друкованого каталогу та які можливості мають учасники каталогу (запрошення на навчання, участь у фестивалях)?

Ми з колегами постійно працюємо над базою професійних контактів, розширюємо географію та кількість інституцій і фестивалів. У першу чергу каталог отримають наші наявні та потенційні партнери, з якими вже реалізуємо або  плануємо спільні заходи та програми. 

Серед наших партнерів, які отримають каталог Vienna Radio Symphony Orchestra,  New York Contemporary Music Festival, Mozarteum University Salzburg, Arnold Schönberg Center, Musikprotokoll festival, Jazz Jantar Festival (Польща), джаз-клуб Жак (Польща), Amersfoort Jazz Festival (Нідерланди), European Jazz Network, Take an A-Train Festival Salzburg (Австрія), Styraburg Festival (Австрія), Porgy&Bess Jazz Club (Австрія), Jazzit (Австрія) та інші.

Музиканти, які потрапили до музичного каталогу  будуть рекомендовані потенційним партнерам для залучення до міжнародних проєктів. Наприклад, в межах програми представлення українських музикантів на шоукейс-фестивалях Extra Sound, ми надішлемо нашим партнерським фестивалям (Waves Vienna Festival (Австрія), Spring Break Festival (Польща), The Great Escape (Велика Британія)) цей каталог.  

В кінці цього року відбудеться друк та публікація онлайн-каталогу українських музикантів. У каталозі буде зазначений опис гурту, кількість учасників та перелік їх імен, посилання на сайт музикантів та їх сторінки у соціальних мережах, фото та перелік їх міжнародних проєктів, а також електронна адреса контактної особи, до якої зможуть звернутися щодо співпраці міжнародні партнери. Каталог буде дійсним впродовж двох років 2020-2022. Чи можна учасникам дійсного каталогу брати участь у наступному конкурсі? Та чи буде каталог розширювати свої межі до включення більшої кількості музикантів?

Цього року  музичний каталог — це пілотний проєкт. Ми будемо оцінювати його ефективність і думати над вдосконаленням, якому, на щастя, немає меж. Наприклад, в нас є ідея оновити перелік музичних стилів. Цей проєкт довгостроковий, і через новий конкурс, який ми плануємо проводити кожні три роки, ми експериментуватимемо з новими форматами, збиратимемо новий склад міжнародного журі, розширюватимемо географію розповсюдження каталогу… Планів багато. Учасники цьогорічного каталогу зможуть подаватися знову відповідно до умов наступного конкурсу.

«Такі каталоги — звична практика для інституцій культурної дипломатії», — зазначила керівниця програмного відділу Українського інституту Ірина Прокоф’єва. Але чи актуальні насправді такі каталоги у друкованому вигляді сьогодні, чи працюють вони?

Друковані каталоги ми також плануємо розповсюджувати серед українських  дипломатичних установ  за кордоном. Наші посольства та консульства працюють також з культурними подіями, і хочеться вірити, що такий каталог буде для них помічним матеріалом. Ми також будемо ділитися каталогом на закордонних заходах Українського інституту.  Коли можна безпосередньо поспілкуватися з міжнародними експертами та потенційними партнерами і надати друкований примірник в руки — це створює інший рівень контакту, дає фізичний матеріал про актуальну українську музичну сцену.  Приклади таких друкованих каталогів ми бачили у програмі NASOM (New Austrian Sounds of Music), яка покликана підтримати молодих музикантів з Австрії за різними музичними напрямами та дати їм шанс шляхом співпраці з австрійськими закордонними дипломатичними місіями отримати фінансову підтримку для участі у міжнародних фестивалях, проєктах та організації світових концертних турів. В нас також буде онлайн-версія, яка буде доступна для всіх охочих. 

 

Актуальну інформацію щодо «Музичного каталогу» можна дізнатися за посиланням на сайті Українського Інституту.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *