Під час Міжнародного фестивалю Sounds Around Me Український інститут та Acousmatic project організували міжнародні майстер-класи з електроакустичної та акусматичної музики, що відбулися 21-28 вересня 2019 року.
Двоє менторів програми майстер-класів, відомі композитори – Алла Загайкевич та Томас Горбах поділилися роздумами про електроакустичну та акусматичну музику та в цілому про проєкт майстер-класів.
Томасе, як сталося, що ви перейшли від класичної музичної освіти, гри на гобої, до електроакустичної музики?
Томас Горбах: Я виріс у горах, і постійно мене оточували звуки природи: птахи, потік річки, зміна погоди, шум дерев, я слухав дзвони нашої церкви, і так склалося, що вдома у нас був старий синтезатор. Переді мною постали два світи: електронних звуків і звуків природи. У мене також є брат, який свого часу грав на акордеоні, що є чимось «посередині» цих двох світів, – і ці всі фактори, відверто дуже вплинули на мене.
Після закінчення консерваторії як гобоїста, я почав займатися композицією. Це був переламний момент, бо збагнув, що композиція відрізняється від інтерпретації. З того часу я творив і творив, і в певний момент, мабуть, у 1986 році я відкрив для себе семплер і комп’ютер.
Згодом я купив мікрофон, почав записувати звуки, монтував їх і зрештою зацікавився професіоналами, які цим займаються. У певний момент гобой для мене морально застарів, я відчував себе комфортніше у світі електронних звуків. Інструмент переважно завжди має однаковий тембр. Звукова палітра гобоя була для мене занадто однобічною. Це було схоже на вулицю з одностороннім рухом. Ось чому я вирішив продовжувати трансформації та торувати шлях до акустичної музики.
Я не здобув жодної академічної освіти в цій галузі, я просто відвідував курси, спілкувався з музикантами, розмовляв з людьми, збирав інформацію звідусіль, так само як я робив у дитинстві; у селі в мене був обмежений доступ до інформації, тому я збирав знання усюди.
Зараз дізнатися про звуковий дизайн можна на Youtube. Можна створювати цілком пристойні композиції просто вивчаючи щось в Інтернеті, і найголовніше: для цього непотрібні великі кошти. Це також була одна з моїх цілей свого часу – без фінансових ризиків. Я почав дуже повільно будувати свої акусматичні системи вдома. Думаю, що моя домашня студія коштує не більше 2 тис. доларів. І з цим обладнанням можна складати композиції на дуже високому рівні.
Алла Загайкевич: Так! У моїй роботі зі студентами в Києві молоді композитори, які працюють над інструментальними композиціями, постійно запитують мене, чому ми повинні використовувати певні системи, дотримуватися певних правил або, наприклад, що саме їм потрібно робити.
Я відчуваю в такі моменти певну інерцію нашої освіти, коли є професор або викладач, якого завжди можна запитати «що нам потрібно робити?». І навіть під час майстер-класів Аннет Ванде Горн (професорка акусматичної композиції, засновниця і менеджерка Musiques & Recherches та студії Métamorphoses d’Orphée, – ред.), коли працює зі студентами, вона також має систему і постійно каже, що щось можливо, а щось ні. Мало того, вона каже, що щось є акусматичною музикою, а щось ні. Отож виходить, що ми все ще маємо ці системи і навіть деякі специфічні правила електроакустичного жанру.
Томас Горбах: А ти дотримуєшся правил?
Алла Загайкевич: У своїх електроакустичних композиціях я не дотримуюся правил, ні.
Томас Горбах: Звичайно, це особисте висловлювання. І одне із завдань композиції – донести це власне висловлювання до публіки. Школи можуть допомогти, але я думаю, що дотримання правил не повинно бути головною метою.
Алла Загайкевич: Так, і зараз ці майстер-класи нам і дають нам певні ідеї, наскільки вільними ми можемо бути.
Томас Горбах: Завжди чудово мати групу людей, в якій це можна обговорити. От GRM (Groupe de Recherches Musicales була першою групою електроакустичних чи акусматичних композиторів, або композиторів Musique concrète у Парижі, заснована в 1950 р. — ред.) власне і була такою першою групою, яка працювала над цим напрямом.
Алла Загайкевич: І я думаю, що деякі естетичні системи можуть чудово допомагати під час написання музики. Ці різні конкретні музичні лінії, акусматична та електроакустична музика – вони схожі різними лінгвістичними та семантичними звуками, які допомагають нам знаходити різні естетичні лінії. На мою думку, це не система композиції, як такої, а система, яка утворюється між композитором і звуками, між композитором і простором, між композитором і публікою, яка тримає все це разом.
Мені дуже подобаються такі композитори, як П’єр Шеффер або Франсуа Бейль. Вони були чудовими музичними дослідниками, які вивчали та аналізували електроакустичну музику. Вони розробили своєрідні принципи та «музичний словник», і я захоплююся цими академічними роздумами про музику, про мистецтво. У певному сенсі, вони створили маніфест електроакустичної музики. Це дуже цікаво.
Томас Горбах: Погоджуюся.Я багато чому навчився з цих концертів (окрім проведення майстер-класів на фестивалі також була програма публічних концертів — ред.) та від учасників. От я не знав твоєї музики, Алло, і зараз я радію, що можу її зрозуміти. Знаєш, у мене завжди виникали складнощі з поєднанням інструментів та електронної музики, але у твоєму творі це було чудово!
Це було таке природне та красиве поєднання. Мені дуже сподобалось і це було повчально. Поєднати інструменти з акусмоніумом… Я ще ніколи так не робив! У нас були синтезатори, аналогові синтезатори із системою гучномовців, але не класичні музичні інструменти. Це було настільки складно, тому що всюди стоять гучномовці та реверберація. Я був дуже втішений це почути.
Алла Загайкевич: Так! Так природна інтеграція між інструментом та електроакустичною музикою. Для музикантів це також було досить складно, для скрипалів, флейтистів… Коли когнітивне сприйняття змінюється, коли ви ставите інструменти в інший контекст. До речі, робота з акусмоніумом також була для мене першим досвідом. І результати роботи зі студентами були чудові, оскільки за короткий період можна було побачити прогрес від ідеї до реального проєкту.
Записано у Відні, 29 вересня 2019 року. Розмовляла Марія Заєць (Український інститут)