Україна — як ми часто чуємо, значить, «пісня», а там, де пісня, є і хор. Родина, колектив, суспільство — і це не радянські кліше, а цілком справедлива та самобутня частина нашого українства. Адже пов’язаний іще з періодом Середньовіччя, хоровий спів проникав дедалі глибше в нові епохи, виходив за межі церковних та монастирських порогів, уніфікувався в освітніх осередках…
Врешті, із XX століття це мистецтво множилось в кожному з куточків України та набуло характеру національного відродження. Воно стало репрезентантом нашої держави закордоном: укріплювало культурно-дипломатичні зв’язки та пропагувало українську пісню. Що ж зараз робить хорове мистецтво актуальним? Як воно встигає за тенденціями сучасності та які колективи представлять його на Київ Музик Фесті-2020, дізнаємось завдяки художнім керівникам, головним диригентам колективів, що виступатимуть на хоровому марафоні у вівторок, 29 вересня та на концерті у суботу, 3 жовтня в рамках XXXI музичного фестивалю Києва. Ми поставили чотири питання Павлові Струцю, Миколі Гобдичу, Юлії Ткач та Олексію Шамрицькому. Вийшов з цього респонсорний спів чи антифонний, — почуємо нижче.
-
- Актуальність хорових марафонів — у чому? Якщо кожен із концертів утворює частинку більшого, то яке місце займає саме ваш концерт у цій величній мозаїці?
- Чи не є хорове мистецтво зараз таким собі острівцем-оберегом музичного антикваріату, який неочевидно відбиває старовину, звичаї, данину минулому? Які його найкращі традиції та переваги? Які у ньому недоліки в контексті сучасності?
- Ваш слухач — який він? Його портрет, особливості, вподобання. Яка аудиторія найбільш зацікавлена у концертах вашого хору?
- Як слід сприймати хорову музику, яка звучатиме на концерті КМФ? Яка вона? Які твори є «родзинками» вашої програми?
Академічний камерний хор «Хрещатик» є постійним учасником «Київ Музик Фесту» з моменту його створення та є палким пропагандистом української сучасної академічної музики. «У рамках кожного фестивалю ми маємо 2-3 концерти, де звучать світові прем’єри національної композиторської школи — як уславлених митців, так і молодої генерації» — розповідає Павло Струць, його незмінний керівник. «Хоровий марафон — це можливість прорвати ту блокаду, що виникла з причини пандемії та вивести на одну сцену провідні самобутні хорові колективи, показати найкращі творіння сучасних українських композиторів та новітні стилістичні напрямки у вокально-хоровому жанрі».
Хор «Хрещатик», як вважає Павло Струць, «поставив хорове мистецтво та виконавство на новий щабель розвитку — часто поєднуючи хоровий жанр з театральним мистецтвом, хореографією, тощо. Створення власних програм та постановок стало кредо нашого хору, а в результаті — аншлаги на усіх авторських програмах хору та захват диригентів, хорових колективів на музичних форумах як у західній Європі, так і у Китаї та Латинській Америці».
У концертному виступі нашого хору (а він відбудеться о 15:00 29 вересня — Д. С.) прозвучить багато якісних творів, більшість яких будуть виконані вперше! Особливо хотілось би виділити хоровий триптих «Приснись» Лесі Дичко на слова Володимира Коломійця. Неймовірно красива музика з нестандартними композиторськими рішеннями, а також твір, автором якого є Михайло Швед — «Прийдіть, прийміть, себо світ вічний», що написаний та стилізований у візантійському стилі. Буде ще як завжди яскравий та неординарний Віктор Тиможинський — Два хори на слова Лесі Українки і надзвичайно прониклива «Молитва до Марії» на слова Тараса Шевченка — Олександра Яковчука.
Микола Гобдич, художній керівник та диригент Камерного хору «Київ», який виступить о 17:00, розповідає:
1. Ідея марафону — вимушена. Ми знаходимось в пандемії, а будь-який марафон не передбачає пауз. У нас буде обов’язкове провітрювання і не більше ста глядачів. Але буде зйомка, і хоч живої аудиторії — композиторів, музикознавців, буде мала кількість, то завдяки технологіям, буде відео і аудіо для ширшої промоції.
«У нас найяскравіша виконавська школа планети, не тільки композиторська».
2. Такий ефект я вбачаю у залишкові радянської культури — 75 років позбавлення національного елементу, шаровари й все, що уже переспівано всюди. Але була ще одна прикра, надзвичайно серйозна проблема, яка частково має відгомін і зараз. Пригадайте, радянські школи: від хорів жовтеняток, піонерів, комсомольців і так далі — директор заганяв усіх на лінійку чи на огляди… І це все виховувало в тодішніх дітей таку нелюбов (не скажу ненависть), що воно перекинулось на сьогодення. Але послухайте, які великі і яскраві кроки зробили сучасні композитори у відношенні до української музики! Вони продовжили цей вічний зв’язок, що існує іще від Середньовіччя. Так, під час гегемонії войовничого атеїзму був певний прорив, перерва, і я дуже переживав, але при незалежності потрохи, не відразу, ми відроджуємось. І зараз немає жодного знаного композитора, котрий би не звертався до духових текстів. Мало того, у нас найяскравіша виконавська школа планети, не тільки композиторська.
3. Нинішнє суспільство на відміну від радянського, настільки багатовекторне і різноманітне… Тоді було ясно: робітник, селянин, інтелігент і так далі. А зараз поділено на стислі прошарки, які зайняті технічними проблемами… Але ось я знаю перукаря, який в рік не пропускає жодного концерту філармонії. Певна верста людей, які тягнуться до цього, є, але якщо мова йде до того, щоб долучати, шукати спосіб більшої масовості на хорову музику, то це навряд.
4. Програма: у вівторок ми покажемо 4 авторів, всі вони — це сучасна музика на тексти псалмів. Вікторія Польова приступила до написання нового циклу на 150 псалмів, а ці 4, які звучатимуть на концерті, уже прекрасні. Потім у нас є три херувимські, три духовні твори латинкою. Досить оригінально буде представлена Ганна Гаврилець, вона зараз написала «Алилую», і ми приєднали Kyrie. Тому, хто знайомий з хоровою музикою Гаврилець, здасться, що це взагалі не той автор, така настала видозміна. Вона зараз отримала поштовх до інструментальної музики, і спробувала поєднати це у творі. Інша прем’єра — (взагалі всі твори — прем’єри) Віктора Степурка, «Легінь світла». Це світська музика, але вона має відгук з духовним світом. Це перепрочитання старого заповіту, — райський сад, зустріч Єви і Адама.
Художній керівник та головний диригент Академічної хорової капели Українського радіо — Юлія Ткач, чий колектив виступить о 19:00 29 вересня, розповідає:
1. Роль такої мистецької акції надзвичайно важлива. По-перше, це промоція сучасного хорового виконавства. По-друге, певний мистецький «аудит» рівня хорових колективів. По-третє, можливість проявити себе не тільки знаним професійним колективам, а й новоствореним молодіжним хорам.
2. Хорове мистецтво — мистецтво елітарне, рафіноване. Воно живе, динамічне, воно «дихає» та йде в ногу з часом. Останнім часом я спостерігаю більший інтерес до цього мистецького різновиду, ніж раніше. Я не згодна з тим, щоб вважати хорове мистецтво консервативним, антикварним. Воно сучасне, воно має попит та необхідне для нормального здорового існування людей. Питання тут не до мистецтва і митців, а до «піарного оснащення», реклами професійного виконавства на всіх рівнях, в тому числі і на рівні держави. Традиції в нас потужні і ми можемо на них спиратися, будуючи майбутнє хорової професійної справи і академічної музики загалом.
«Це якраз те мистецтво, завдяки якому Україна є унікальною державою у світі».
3. Оскільки Хор Українського радіо постійно створює масштабні проєкти для Суспільного мовника, коло наших шанувальників збільшилося і помолодшало. Наші концерти відвідує молодь, і це дуже позитивна тенденція! Навіть діти на наших концертах, слухаючи серйозну музику, сприймають її дуже легко, природно, усвідомлено. А програми в нас різноманітні — від найкращих зразків кантатно-ораторіального жанру, фолк-опер, естради, джазу, попмузики до кавер-версії світових хітів. Тенденція справді чудова!
4. Хорова музика для людей, що виросли в Україні, не може бути чимось недосяжним. Це якраз те мистецтво, завдяки якому Україна є унікальною державою у світі. А непідготовлені слухачі (хоча не впевнена, що такі є) можуть слухати музику «серцем», сприймати її емоційно. Бо будь-яка музика, особливо сучасна, це «згусток» проблем часу. Впевнена, що кожен слухач, налаштовуючи себе на активне сприйняття, відчує і побачить в сучасній музиці себе і своє оточення. Серйозну, професійну музику можна сприймати тільки активно. І в цьому її велика розвивальна роль, до цього потрібно привчати змалечку, як до серйозних книжок чи глибокого мислення. В цьому і є місія професійних колективів і високого академічного мистецтва.
Цьогоріч Київ Музик Фест представить не тільки хоровий марафон одного дня, а й цілковито стане марафоном. Адже 3 жовтня відбудеться хоровий концерт камерного хору «Софія». Як стверджує Олексій Шамрицький, керівник хору, «програма нашого концерту неймовірно різноманітна, ми намагалися взяти в роботу максимально велику кількість композиторів з різних куточків України, де всі твори по-своєму цікаві і певно знайдуть свого слухача. На мій смак, найцікавіші твори це Winter pastoral Юлії Гомельської та Псалом #23 Юрія Іщенка. Перлиною нашого виступу буде твір Арво Пярта, Nunc Dimitis, присвячений його 85-річному ювілею.
Наша аудиторія — це досить різні слухачі, що безумовно залежить від програми, яку ми пропонуємо: коли це твори релігійного спрямування, приходять здебільшого старші люди, коли ми презентуємо сучасну європейську музику — це молода інтелігенція, коли ж ми презентуємо більш театралізовані, чи популярні програми або музику в стилі танго, наша цільова аудиторія стає максимально різноманітною.
Хорове мистецтво водночас і є певною мірою традиційним, але уже більше прагне до авангарду музичного мистецтва, рухаючись у фарватері поєднання різних вокальних технік, застосування театралізації виступів та дуже великої роботи та пошуком звуку, що максимально відповідає «духу» та часу створення твору».
Отже, очікуватимемо нових та авангардних виступів на Київ Музик Фесті-2020!
Програма фестивалю «Київ Музик Фест-2020»
(клікайте на зображення для збільшення)
Підписуйтеся на сторінку Київ Музик Фесту у Фейсбуці.
Фестиваль відбувається за підтримки Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.