А (амбітність) та І (інтелектуальність) – всього декілька рис із поверхневого опису творчого потенціалу українського виконавця Костянтина Товстухи. Завдяки їм, а також організованому концерту від Культурного центру Дому “Майстер Клас”, у Національному заповіднику “Софія Київська” було презентовано сольну програму, що охопила чотирьохсотлітню історію фортепіанної музики. У рамках 9-ого сезону проєкту MK Classics “Класика в Хлібні” незвичність концерту 18 грудня була увінчана приємним чаюванням/бесідою з музикантом, що зібрала разом його близьких друзів та вдячних слухачів.
Широкий діапазон зацікавлень піаніста нової генерації, лауреата багатьох міжнародних конкурсів Костянтина Товстухи, серед іншого, містить в собі любов до бароко. Жан-Філіпп Рамо, написавши “Ніжні скарги” вільним поводженням із назвою, уже вказав на характер та темп твору. Вводячи слухачів у дивовижний стан легко-спокійної сумовитості через істинно французьке туше та витончену продуманість кожної ноти, піаніст одразу захопив виконавською манерою. Економно-вивірена мелізматика, просто-таки любов до виявлення гнучких ліній фраз – все це зробило початок концерту багатообіцяючим.
Далі був Йозеф Гайдн із блискучо-камерною сонатою Ре мажор. Помітно, що камерність – саме те, до чого тяжіє виконавець. Однак поступово, з кожним твором програми емоційне напруження зростає, і заявлена просвітленість твору з кожним тактом все більш відображає градус відповідальності. Досвідчені піаністи знають: судження про простоту гри сонат Гайдна у порівнянні із моцартівськими чи бетховенськими є оманливими. Важливо втримати тонус не тільки ритмічної пульсації, а і її багатої інтонаційної складової. До того ж варто відзначити тонкий підбір тональної драматургії програми, де перший твір – у тональності ре мінор, другий, як зазначено, мажорний, третій – Ре-бемоль мажор.
Третім – “Музичним моментом №5” Сергія Рахманінова знаменована нова, романтична сторінка концертної програми. Вперше слухачам вповні відкривається сила високораціонального, але й водночас ризиковано-потужного піанізму Костянтина Товстухи. Балансуючи між акустичними вивертами приміщення (чи то пак, врівноважуючи ризикований штурм скупчених обертонів інструменту), музикант впевнено торував шлях музичній історії концерту “South Spaces”, що, йдучи в ногу із сучасниками Рахманіновим та Метнером (“Трагічна соната” ор. 39), прагнула показати їх рівновартісними та перейти у свою новітню фазу. У схрещенні між “Моментом” та “Сонатою” перемогла Соната – темпераментна, “вбивчо” переконлива та безсумнівно актуальна завдяки багатогранній інтерпретації виконавця.
Арка від французького клавесиніста Рамо до українського Багатель-майстра Сильвестрова слугувала не ідейним перепочинком присутнім у залі, а вагомим наповненням новими сенсами для сконцентрованої та свідомої публіки. Такі рідкісні для київських концертів ситуативні, пролонгуючі ефект післязвуку, або захоплені вибудованим циклом творів, оплески звучали не після кожного твору, а внаслідок врахування моменту їхнього логічного настання. Нікому не було незвично за таку розстановку сил, ніхто не почувався не у своїй тарілці того вечора і наостанок стихійного шквалу “Токати” Арама Хачатуряна, що завершила перший відділ.
Такий підбір програми, за словами Костянтина, багато в чому викликана і майбутньою поїздкою у Південну Африку на престижний конкурс. Цикл Роберта Шумана “Танці Давидсбюндлерів” із 18 п’єс, хоч і є шостим опусом композитора, позначений лихоманковістю його психічного стану та агонізує музичну основу. Основоположним завданням, яке особливо вдалось піаністу, є темпова структура та характеристичність кожного із образів циклу.
Насамкінець прозвучала соната Анрі Дютіє, присвячена дружині композитора. Рвучкість, громіздка шумовитість поряд із вивіреними стрункими рядами приборканої динамічної амплітуди, залишала неоднозначні та сильні враження від масштабного та надскладного твору, тим же підтверджуючи унікальну спрямованість піаніста Костянтина Товстухи на осягнення всього сучасного, незвіданого та філософськи озвученого. І словами, і діями – на концерті століть, концерті друзів та концерті музичної супремації.