25 грудня на національному французькому телеканалі France 2 у програмі Orthodoxie вийшов сюжет «Колядки з України» («Les chants de Noël d’Ukraine»). Різдвяні пісні звучали у виконанні ансамблю традиційного співу «Корабель», організованого для цієї події популяризаторкою українського фольклору у Франції Антоніною Мітраховою.

Спеціально для зйомки телесюжету в одному з католицьких храмів Парижа відбувся концерт, де виконувалися колядки. «Через ці голоси, об’єднані в інтерпретації традиційного українського репертуару, глядачі та глядачки відкриють для себе багатство багатовікової музичної спадщини, де переплітаються народні традиції та православні богослужбові піснеспіви. Ця спеціальна трансляція є чимось набагато більшим, ніж просто концерт: це послання надії та солідарності, яке несе універсальна сила музики», — йшлося в анонсі.
Хоча випуск номінально присвячений українським різдвяним традиціям, тематика його значно ширша: до сюжету увійшли зйомки з репетицій ансамблю, де виконавиці співають різножанрові традиційні пісні — псальми й романси, та коментарі Антоніни Мітрахової щодо історії і значення цих пісень. Також значна частина випуску розкриває історію самої Антоніни — її вимушений переїзд до Франції через початок повномасштабної війни в Україні та шлях у популяризації українського фольклору.
В ансамблі «Корабель» Антоніна зібрала українців, французів, полячку та вірменку. Разом вони виконали традиційні пісні з різних регіонів України. Виконавиця відзначає:
«До Парижа неодноразово приїжджали гурти “Древо”, “Божичі”. Люди ходили на концерти, купували диски, старалися щось із цього репертуару вивчити. У паризької спільноти любителів фольклору утворилася база українських народних пісень, які вони знають і люблять. Тож для зйомки сюжету я підібрала пісні, здебільшого знайомі французькій публіці».
У випуску звучать пісні з репертуару гуртів «Древо», «Божичі», «Гуртоправці», а також декілька пісень, ще не озвучуваних у концертах, як, наприклад, давня поліська колядка «Зєлєно віно». У сюжеті вказано походження кожної пісні, включно з конкретизацією села, де вона записана. Співачки й співаки були вбрані в національні строї з тих регіонів, фольклор яких був представлений у випуску.

Як відзначає Антоніна, всі учасниці й учасники колективу зацікавлені у виконанні українського фольклору, зокрема, щоби привернути увагу до війни і допомогти постраждалим від неї.
Сама ж Антоніна неодноразово долучалася або й ініціювала благодійні концерти у Франції, усі кошти з яких йшли на допомогу Україні — на потреби війська, для дітей-сиріт, чиї батьки загинули на війні тощо. Зокрема, з першого благодійного концерту, у якому брала участь співачка, спільноті українських біженок і біженців у Франції було перераховано дві тисячі євро.
Музикантка розповідає:
«Усвідомлюючи, що в Україні триває страшна війна, а я знаходжуся за кордоном, де все благополучно, я відчувала сором. Але коли ми почали діяти, збирати гроші і допомагати, я відчула, що роблю щось корисне і треба це продовжувати».
Антоніна професійно займається українським традиційним співом. До повномасштабного вторгнення вона навчалася у Національній музичній академії України як музична культурологиня і досліджувала фольклор під керівництвом засновника гурту «Древо» Євгена Єфремова. «Євген Васильович передав мені своє бачення та захоплення українським традиційним співом — і він досі підтримує мене та наставляє як свою ученицю», — каже вона.
Виїхавши з України, Антоніна долучилася до хору британської спільноти у Франції «Vivace», з яким одразу ж почала виступати в благодійних концертах на підтримку українських біженців та біженок.
Зараз Антоніна є магістранткою Університету Сорбонна. З її слів:
«У Парижі дуже не вистачало ансамблю українського традиційного співу. На офіційних заходах, чи навіть просто на благодійних ярмарках деякі колективи намагалися щось українське заспівати, але все це виглядало дуже шароварно — з пластиковими костюмами, хоровими голосами. Мені було боляче на це дивитись. Я зрозуміла, що тут потрібен вже не аматорський колектив, а ансамбль зі знанням справи традиційного співу».
Так виникло фольклорне тріо «Вирій», засноване цієї осені Антоніною разом з українками Ізабеллою Стасюк-Армаганян та Олександрою Новіковою. Гурт поступово набирає популярності серед паризької спільноти поціновувачів фольклору і вже в лютому цьогоріч планує свій перший повноцінний концерт.

Крім того, Антоніна регулярно проводить майстеркласи українського традиційного співу для різноманітних французьких фольклорних колективів, які зрештою презентують вивчені українські пісні на своїх концертах. Музикантка відзначає:
«Такий досвід — окремий вид радості і задоволення, адже все це відбувається зі щирого бажання цих людей. У них є стійкий інтерес до української культури, до вивчення українських пісень. Це виглядало для мене як нонсенс в часи, коли я жила в Україні. Зараз це моя реальність, яку я з усіх сил заохочую і підтримую».
Читайте також:
- Етномузиколог Євген Єфремов про втрату та шляхи збереження українських традицій
- «Це був кайф…», або шлях Алли Загайкевич у фольклор
- Українці Курщини: про фольклор, ідентичність і зросійщення розповідає етномузиколог Євген Єфремов