З дня повномасштабного вторгнення українська музика у світі стала звучати частіше, однак здебільшого як жест підтримки країні, що виборює свободу. Сьогодні ж варто повертати ракурс погляду на нашу культуру як на самоцінну, достойну сталого місця в концертних програмах. Задля цієї мети The Claquers за підтримки Ukrainian Scores запускає редакторський проєкт — серію статей, в яких українські музиканти складуть рекомендації української музики до виконання закордонним колегам. Також ці підбірки будуть пізнавальні для українських слухачів та музикантів, зацікавлених в доробку композиторів України.
Експертну вибірку органної музики у цьому тексті представляє Світлана Позднишева — піаністка, органістка та клавесиністка, солістка Львівського органного залу, значну частку репертуару якої складають твори XX–XXI століть та доробок українських композиторів.
Поширюйте англомовну версію рекомендацій серед ваших колег.
Свого часу мені знадобився не один місяць пошуків сайтами, бібліотеками, через особисті звернення до інших органістів та композиторів, щоби відповісти на питання: Хто з українських композиторів писав для органу? Які твори вдало розкривають природу цього інструменту? Також увесь цей час моїм завданням як виконавиці було знайти твори, в які я сама закохаюся і тому зможу закохати в них слухачів. Утім, складання рекомендацій передбачає й момент неупередженості, а яка об’єктивність може бути у коханні? Отож, у своєму виборі я вирішила враховувати критерії існування записів у відкритому доступі, присутності у репертуарі виконавців та наявності нот.
Для ознайомлення з українським органним репертуаром вже зараз можу порадити звернутися до плейлиста у YouTube, де я збираю українські органні твори. Іншим корисним джерелом звукозаписів є додаток Ukrainian Live Classic (завантажити для Android та Apple), де міститься невелика, але дуже якісна підбірка записів київських органістів. Разом з тим отримати ноти органної музики України можна, замовивши на сайті Ukrainian Scores, в якому зібрана найбільша кількість нот українських композиторів (не тільки органних). Також існує найбільш вичерпний список музики для органу (крім творів останніх років), він розміщений на сайті, присвяченому органам України.
Музика Святослава Луньова
Мій особистий топ очолюють твори Святослава Луньова (нар. 1964). Якщо ви шукаєте глибоку, наповнену різноманітними змістами органну музику — вам сюди. Серед його доробку варто відзначити «Libera me» (10ʼ, 1988; ноти), «Сім апокрифів» (18ʼ, 2001; ноти), «Свете тихий» (10ʼ; ноти) та «Пасхальна стихира» (3ʼ) зі «Страсної седмиці» (2011), «Mozartino» (2003; ноти), «Orgel Stück» (ноти) та Прелюдію і фугу in C (4′, 1989; ноти), а також твори для голосу і органу. Твір «Libera me» спершу був написаний для голосу і органу, пізніше — перекладений для струнного оркестру. У такому складі він виконується і як окремий твір, і як частина «Tristium»ʼу — твору, який входить у перелік найкращих українських творів згідно з опитуванням The Claquers. «Libera me» перекладається як «Звільни мене» і, як на мене, дуже співзвучний зараз кожному українцю та навіть кожному клаптику нашої землі. Зовнішньо нескладний і логічний, побудований на простих інтонаціях, твір наповнений глибокими сенсами і проймає до глибини душі.
«Світе тихий» (10ʼ; ноти) та «Пасхальна стихира» (3ʼ) також спершу були написані для іншого складу — це фінальні частини з Симфонії «Страсна седмиця» для мішаного хору a capella (записи у виконанні хору: «Світе тихий», «Пасхальна стихира»). «Свете тихий» є досить розгорнутим твором (триває близько 10 хвилин), зважаючи на повільний темп і відсутність дрібного нюансування, яке органічно вдається виконувати хору, зіграти цей твій цілісно стає викликом для органіста. Натомість урочиста й піднесена «Стихира», з чіткою структурою та ритмом, яскраво звучить на органі.
Окремо варто відзначити «Апокрифи» (18ʼ, 2001; ноти) Святослава Луньова — твір, написаний за принципом монотематизму. Він складається з семи частин, які можуть бути виконані підряд або окремими частинами протягом цілого концерту, слугуючи зв’язувальною ланкою у програмі.
Твори, визнані серед органістів
Найпопулярнішим українським твором серед органістів є Чакона (7′, 1982; ноти) Віктора Гончаренка (нар. 1959). Композитор факультативно навчався по класу органу в Арсенія Котляревського — засновника органної школи в Україні — тож композитор добре знає специфіку інструмента. У його творах поєднуються традиції барокових жанрів із сучасною музичною мовою, сповненою терпких дисонансів. Чакона сприймається єдино, монолітно, музика починається з містичних вісімок–«краплин» на двохфутовому регістрі. Поступово набираючи сили і забарвлюючись терпкими дисонансами, розвиток досягає найвищої точки. Однак, кульмінація зривається, після чого повертаються «краплини», що тепер походять на згасання.
Загалом Віктор Гончаренко має значний доробок органних творів з понад 20 композицій, які, як на мене, заслуговують не меншої уваги, ніж Чакона: Антифони (5′, 1984; ноти), Три фантазії (1985; ноти першої, другої, третьої), Хорали і Хоральні прелюдії (зокрема, Хоральна прелюдія мі мінор, 6′; ноти, ноти), Партита (ноти), Пастораль (ноти), Фуга (1985; ноти), дві Прелюдії і фуги, Літанія (ноти), 2 народні мелодії (ноти) та інші. Достатньою увагою органістів також користуються Антифони — величний твір, побудований на чергуванні контрастних строф. У порівнянні з Антифонами зовсім іншими є Дві народні мелодії — з досить прозорою фактурою та акуратним вибором виразових засобів вони ніби картини, написані напівпрозорими акварельними фарбами.
Також попитом в органістів користується Пасакалія (8′, 1929; ноти) з циклу Пасакалія, скерцо і фуга Миколи Колесси (1903–2006). В оригіналі написана для фортепіано, вона була перекладена Арсенієм Котляревським і звучить ще з більшим розмахом на органі. Складні гармонії, насичена фактура та виразна мелодика справляють незабутнє враження на слухачів. Також Микола Колесса написав оригінальний твір для органу — Прелюдію і фугу (10ʼ, 1977, ноти), і це, напевно, один з найскладніших українських поліфонічних творів.
Твори українського класицизму
Якщо ви шукаєте історичні, класичні твори, то зверніть увагу на три клавірні сонати Дмитра Бортнянського (1751–1825) (записи До мажор на органі; ноти, Фа мажор, ноти; Сі-бемоль мажор на клавесині; ноти). Світлі, життєрадісні, елегантні, ці твори взяли найкращі риси епохи класицизму.
Також органісти роблять власні переклади майстерно написаних хорових духовних концертів (зокрема, «Не отвержи мене», 10ʼ; запис хору, ноти) Максима Березовського (1745–1777), що були у джерел традиції хорового співу України. Обидва композитори навчалися в Італії у Падре Мартіні, викладача Вольфганга Моцарта.
Твори з фольклорним колоритом
Якщо вас цікавлять твори з яскравим фольклорним колоритом — зверніться до циклів «Веснянки» (з 10 пʼєс, ноти) та «Карпатські фрески» (1993, у семи частинах; записи першої та другої частин, фіналу; ноти) Лесі Дичко (нар. 1939). Обидва є прикладом популярного у 70–80 роки неофольклористичного напряму в музиці. Утім окремої уваги заслуговує інший масштабний твір композиторки — «Фрески» за картинами Катерини Білокур для органу та скрипки (45ʼ, 1983; ноти; в оригіналі — балет, що написаний для симфонічного оркестру, запис балету). Твір триває близько 45 хвилин, проте сприймається на одному диханні. «Фрески» є непростими для виконання, проте дуже майстерно написані, з надзвичайно виразним тематизмом від запальних коломийок до глибоких філософських роздумів.
Інший вартий уваги твір з погляду на національний колорит — Пасакалія на галицьку тему (1988) Олександра Козаренка (нар. 1963) істинно багатогранного музиканта, який поруч з фортепіанною, композиторською, музикознавчою освітою опановував гру на органі у київській Музичній академії. Складна музична мова та терпкі гармонії тут вміло поєднуються зі старовинною перевіреною часом формою.
Музика композиторів, які залишили значний доробок органних творів
Якщо ви шукаєте твори із традиційними гармонією та мелодикою — варто звернути увагу на твори Михайла Шуха (1952–2018) та Богдана Котюка (нар. 1947). Обидва композитори мають досить великий доробок органних творів, багато з яких до того ж написані на духовну тематику. Найбільш виконуваними є «Тиха молитва» (3ʼ; ноти) та Ave Maria (4ʼ; ноти) Михайла Шуха. Невеличкі та скромні, вони підійдуть як для професійних органістів, так і для початківців. Також примітним у Михайла Шуха є твір великої форми — Органна меса Via Dolorosa (28ʼ, 1990; ноти).
Іще одним композитором, який написав значну кількість творів для органу — В’ячеслав Назаров (нар. 1954). У його доробку містяться переважно це масштабні твори: Симфонія (13ʼ, 2003; ноти; у семи частинах, початково мала назву «Понтій Пилат»), «Біла Симфонія» (2005; ноти; у трьох частинах, запис другої частини, Токати), Духовна музика (15ʼ, 1988; ноти; у трьох частинах) та інші. Композитор написав багато музики до кінофільмів, що помітно вплинуло на його музику в інших жанрах. Саме тому його твори вирізняє майстерність балансування між сучасною музичною мовою, ефектністю та зрозумілістю для слухача. Якщо ви шукаєте яскравий віртуозний твір для органу — раджу звернути увагу на фінал (Токату) Білої Симфонії (ноти). Якщо ж вам до вподоби твори, які написані на популярні мелодії з кінофільмів та легко сприймаються, — зверніться до Сюїти-фантазії на теми Мішеля Леграна «Вітряні млини моєї душі» (ноти; запис другої частини «Шербузькі парасольки»).
Плідною органною композиторкою є також і Світлана Острова (нар. 1961). Будучи концертуючою органісткою вона видала цілу збірку власних творів — дуже світлих і гармонійних. Серед них вирізняються роботи на духовну тематику (Lacrimosa, ноти; Laudate Domine, ноти; Візантійський наспів, ноти; Диптих, ноти; «Симфонія творіння» у пʼяти частинах, ноти), поліфонічні твори (Пасакалія, ноти; Чакона, ноти; Фуга-жартинка, ноти) та фольклорні (поема «Весна», ноти).
Органна музика займає значну частину творчості Євгена Льонка (1949–2006), зокрема композитор створив 12 прелюдій і фуг, 12 концертних п’єс, три симфонії, сім сонат для органу. Нині у вільному доступі є лише невелика кількість його творів: деякі Концертні п’єси (ноти) та Хоральна симфонія №2, присвячена Паулю Гіндеміту та Й. С. Баху (в трьох частинах, 1998; ноти). Однак, ми працюємо над розширенням цієї колекції, адже його музика, хоч і є непростою, проте оригінальною й беззаперечно вартою уваги.
Це лише невеличка частина творів, написаних українськими композиторами для органу. Тож запрошую до ресурсів, які допоможуть у пізнанні української органної музики:
Плейлист записів української органної музики у YouTube
Підбірка записів київських органістів на Ukrainian Live
Доступні ноти органних творів українських композиторів на Ukrainian Scores
Список української музики для органу
Світлана Позднишева, 32 роки (svitlanapozd@gmail.com) — піаністка, органістка, клавесиністка, солістка Львівського будинку органної та камерної музики. Музичну освіту здобула у Львівському музичному коледжі ім. С. Людкевича та Львівській національній музичній академії імені М. Лисенка, виконавську майстерність вдосконалювала на органних майстер-класах педагогів: Іван Духнич, Лоренцо Гієльмі, Улла Крігул, Марія Ердман, Януш Островський. Її сольний та камерний репертуар охоплює твори від XVII століття, проте найбільшу частку становлять твори XX–XXI століть та твори українських композиторів. Серед іншого реалізувала концертні програми та звукозаписи творів В. Безкоровайного, Ф. Якименка, Я. Ярославенка, Б. Дрималика, І. Левицького, Б. Кудрика, А. Рудницького, здійснила низку премʼєр органних творів. Виступала з концертами у багатьох містах України, Чехії, Польщі та Німеччини.
Вітаю! Було б чудово зробити таку добірку творів українських композиторів для клавесина, у яку могли б увійти клавесинні цикли Ю.Іщенка, твори О.Безбородька, З.Алмаші та інших. Дякую!