У середині липня Єдина державна база освіти почала відображати зміни в освітніх програмах для музикантів/ок, що вступатимуть на магістратуру. Так, Національна музична академія України та Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка пропонують професійні програми замість наукових, що існували у цих закладах у попередні роки. Пропонована професійна програма коротша за термінами навчання та визначає інші завдання у вихованні магістрів, орієнтовані більше на практичну діяльність. Що означають ці зміни та які подальші кроки музичних академій у звʼязку з таким переходом? І чи справді таке ощадження коштів завдяки зменшенню держзамовлення можливе без втрати якості у підготовці музикантів/ок? Ми поспілкувалися із фахівцями та фахівчинями, причетними до вищої музичної освіти, аби прояснити найважливіші питання.
Олена Хіль,
одна з розробників Стандарту вищої освіти магістерського ступеня спеціальности 025 «Музичне мистецтво», в.о. ректорки Одеської національної музичної академії
Відмінності між освітньо-науковою та освітньо-професійною магістерськими програмами закріплені у Стандарті вищої освіти для спеціальности 025 «Музичне мистецтво». Насправді вони не є аж такими принциповими. Дещо відрізняється спрямування: в науковій програмі акцент на дослідницькій складовій, у професійній — на виконавстві. Але десь 90% фахових компетентностей обох програм спільні. Ще одна відмінність між цими типами програм — це обсяг та тривалість навчання: наукова — 120 кредитів або чотири семестри, професійна — 90 кредитів і три семестри.
Кінцевий контроль також чітко прописаний для обох типів програм. Це обовʼязковий атестаційний екзамен, а далі для наукової програми — захист магістерської роботи, а для професійної — захист магістерської роботи або презентація творчого проєкту. Тут заклад обирає самостійно.
Ми обрали для себе написання повноцінної магістерської роботи, оскільки значна частина наших здобувачів продовжує навчання в науковій аспірантурі. Під час роботи над магістерською здобувачі отримують необхідні дослідницькі компетентності, і це дозволяє їм зробити вибір вже, чи цікавить їх подальша наукова праця. Бо магістерські програми, як наукова, так і професійна, дають студентам однакові академічні права. Закінчивши програму, студент може претендувати на навчання у науковій аспірантурі без жодних обмежень.
Чому цей перехід відбувається зараз? Одна з причин — це те, що бюджетні державні кошти більшою мірою розподіляються на оборонний комплекс, відповідно фінансувати більш тривалі освітні програми є нерентабельно.
Вже 2024 року більшість абітурієнтів вступатиме на освітньо-професійні програми. Цілком можливо, що ці програми будуть модернізованим варіантом чинної наукової, яка реалізується у закладі. Відмінності полягатимуть лише у термінах навчання та спрямованості деяких компетентностей та результатів навчання: у науковій програмі є предмети, які забезпечують формування дослідницьких навичок. Вочевидь професійна програма цього не вимагає, тож цей момент має бути скоригований.
Оскільки більшість компетентностей та програмних результатів навчання є спільними, то глобальних перетворень у змісті та наповненості програм не передбачається.
Інша справа, якщо брати спеціальність 034 «Культурологія» — там відмінності принципові аж до змісту програми. Наукова справді більш дослідницька, а професійна — практична. Так у професійній має бути 30 кредитів практичної підготовки, тоді як у науковій такої вимоги немає (для порівняння обсяг наукової програми — 120 кредитів, а професійної — 90, тобто практична підготовка займає третину загального обсягу, що є суттєво — М. Г.). А це дає можливість по-різному підбирати освітні компоненти та формувати навчальний план. У «Музичному мистецтві» такої відмінності нема.
Направду, я не бачу у цьому переході нічого страшного. Цінно те, що ми матимемо бюджетні місця для магістрів. За рішенням конкурсної комісії Міністерства культури й інформаційної політики для НМАУ розподілили пʼять місць на наукову програму — власне ті 10%, про які точилися розмови, решта 65 місць — на професійну. На «Культурології» — три місця, і на «Сценічному мистецтві» — теж три. Одеська академія традиційно отримала 30 місць державного замовлення, що вже стало нормою.
Олег Безбородько,
в.о. завідувача кафедри спеціального фортепіано №1 Національної музичної академії України, доктор філософії, професор
Станом на сьогодні (12 липня — М. Г.) я не можу дати розгорнутий коментар, тому що дуже багато питань наразі ще не вирішені. Зміна програми є несподіванкою для всіх. Перш за все, працюватимемо над оновленням програм відповідно до Стандарту. Які у мене очікування від кінцевого результату — аби обов’язковою вимогою залишилося написання кваліфікаційної (магістерської) роботи.
Професійно-освітні програми впроваджено в багатьох вишах України, тому достатнього рівня підготовки майбутніх магістрів досягти можна і за коротший термін навчання. Просто змінюється орієнтація програми: з наукової на професійну. Слід зазначити, що це стосується тільки виконавців. У музикознавців залишається освітньо-наукова програма і там принципових змін не відбудеться.
Юлія Шкромида,
випускниця освітньо-професійної програми «Музичне мистецтво» Київської муніципальної академії музики імені Рейнгодьда Глієра, музикознавиця
Я б оцінила своє навчання у магістратурі як спокійно-інтенсивне. Перший рік був більш розмірений, добре насичений профільними дисциплінами. Я мала час опрацьовувати усі рекомендовані статті, готуватися до семінарів, тож у мене протягом цього року відбулося глибинне занурення в музикознавство. Зрештою, ті курси, які ми тоді прослухали, виявилися досить цінними та корисними — це лекції Миколи Ковалінаса, Оксани Гармель, Валерії Жаркової, Ольги Василенко та багатьох інших викладачів.
За написання диплому я взялася у другому семестрі, тоді почала набирати потрібний матеріал. Етап активного писання — це був останній семестр, власне чотири місяці, коли я зосередилася максимально на тексті. Я встигла все заплановане, тож не скаржитимусь, що мала недостатньо часу на магістерську.
Варто врахувати, що в академії імені Глієра небагато студентів, а музикознавців — і поготів. У нас на курсі було лише двоє студентів-музикознавців, які регулярно відвідували пари. Тому нам усім приділялося достатньо уваги, ми завжди отримували розлогий фідбек на свої виконані завдання, тож це було справді плідне навчання.
Читайте також: