Без «Лускунчика». Що подивитися напередодні Різдва?

Після десятиліть добровільного полону в російської культури пошук відповіді на питання: «а що ж є окрім “Лускунчика”?» може здатись дуже складним завданням – але ми спробуємо. До переліку творів входять українські вистави, які можна переглянути в театрах або в запису та спектаклі, які набули статусу світової різдвяної класики.

 

«За хвилину до Різдва». Kyiv Modern Ballet

20–23 грудня Kyiv Modern Ballet на сцені Київського культурного кластера «Краків» представить одноактний балет-подорож для дітей та дорослих. Його авторами є Оксана Тараненко (лібрето) та Сергій Кон (хореограф-постановник). Музичне оформлення історії засноване на музиці Каміля Сен–Санса та Миколи Леонтовича.

Автори бажають порушувати питання: «Для чого збиратися на Різдво з родиною?», «Що таке взагалі Різдво?», «Як стати дорослим?», «Як реагувати на складні обставини?» та «Як переживати складні події?».

 

«Ми закладаємо в цій казці дуже багато ідей, які важливі для молодих глядачів, для дітей, для підлітків. Чому це подорож? Тому що всі ми знаємо, що кожен сам герой свого життя. Так само і наш головний герой буде шукати свою родину, яка зникла напередодні Різдва. Для того, щоби набратися сили, набратися досвіду, зрозуміти, хто він є, чим він володіє, якими якостями, він має піти у подорож», – зазначає Оксана Тараненко.

Відео декорації, створені Ольгою Нікітіною допомагатимуть глядачам, разом із головними героями, подорожувати фантастично-казковими світами, а також ефектно відчувати плин часу.

 

Дитяча опера «Куць» Стефанії Туркевич

Композиторка Стефанія Туркевич (1898-1977) народилася у Львові, але все своє подальше життя провела за кордоном. Учениця Василя Барвінського та Арнольда Шенберґа, вона створила цілу низку творів у поміркованому модерністському стилі, поєднуючи традиційну тональну музику з елементами неокласицизму, неоромантизму, експресіонізму та інколи серіалізму. У 2017 році за сприяння дослідниці її творчості Стефанії Павлишин та в співпраці з родиною композиторки вдалось оцифрувати рукописи Стефанії Туркевич.

Світова прем’єра та телевізійний запис опери в Чернівецькій обласній філармонії ім. Д. Гнатюка в 2020 році стали відкриттям цього твору для широкого загалу.

Опера «Куць» була написана для фортепіанного супроводу. Для яскравішого сприйняття Йосип Созанський – художній керівник Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії – інструментував оперу для камерного складу симфонічного оркестру.

«Опера написана дуже доступно для дітей, що з одного боку там є всі техніки, які були в ХХ столітті, а з іншого боку в опері є глибокий психологізм. Це не просто легенька, розважальна музика для дітей, а в доступній та в ненав’язливій формі можна ввести дитину у світ мистецтва. Вона навіть не буде задумуватись що складно а що ні. Дитина просто порине», – говорить Йосип Созанський.

Сюжет опери розповідає про молодого вівчаря Андрія, в якого пропало ягня. У зникненні ягняти вбачають втручання Куця – лісового духа, відомого своїми витівками. Шукаючи темними лісами ягня, Андрій потрапляє до Куцевої «пастки», де на нього чатують Мороки: Грім, Заверуха та Мороз. Куць зачаровує Андрієву сопілку – тепер від її гри все навколо замерзає.

В опері багато інтонацій гуцульських мелодій, елементів українських колядок та гармонічних особливостей календарно-обрядових пісень. Також музика яскраво ілюструє казковість та протиставлення фантастичного світу з реальним.

 

 «Сойчине крило» в Київській опері

23 грудня в Київській Опері відбудеться премʼєра балету Анатолія Кос-Анатольського «Сойчине крило» за однойменною новелою Івана Франка. В основу новели покладено історію кохання двох людей, які постраждали через особисту нерозважливість. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя та розкриває події кількарічної давності. 

Над створенням вистави працювали хореограф-постановник та автор лібрето, Георгій Ковтун, диригент-постановник Василь Василенко та сценограф-постановник Андрій Злобін

Музика балету була створена в 1956 році, та цього ж року твір почав своє сценічне життя у Львівському оперному театрі, протримавшись в репертуарі лише два роки. Таким чином, в Київській Опері його ставлять вперше за 65 років.

Головна героїня, попри жах страшних випробувань, знаходить сили зберегти себе.

«Зберегти своє життя, яке для неї втратило цінність і стало майже непотрібним. Зберегти гідність вільної людини, в якої відібрано свободу. Зберегти надію на визволення. Зберегти віру у можливість знову стати щасливою. Зберегти в серці своє кохання», – зазначають автори в описі вистави.

«Сойчине крило» пройде на сцені Київської Опери 23, 24 та 25 грудня, а от починаючи напередодні Нового року, починаючи з 30 грудня, ставитимуть «Піноккію» – мюзикл, який виявився дуже успішним для театру та який чудово підходить для перегляду у святкові вихідні. 

Згадка про цю виставу, яка створювалась за «бродвейським стандартом» не випадкова, адже поруч із балетом саме бродвейські мюзикли є символами різдвяного настрою.

 

 «Різдвяна пісня» («Christmas carol», 1994)  

Мюзикл заснований на однойменній повісті Чарльза Діккенса. Попри велику кількість адаптацій як для телеекрана, так і для драматичної та музичної сцени, саме вистава на музику Алана Менкена та слова Лінн Аренс здобула статус класичної. Цей мюзикл був щорічною святковою традицією в нью-йоркському театрі Madison Square Garden девʼять років поспіль – з 1994 по 2003 рік.

Ебенізер Скрудж – старий скнара. Він жорстокий до незнайомців, свого співробітника та навіть своєї родини. В переддень Різдва його відвідують троє привидів, щоб допомогти змінити серце Скруджа. «Привид минулого Різдва», «Привид різдвяного подарунка» та «Привид майбутнього Різдва» переносять Скруджа в різні часи та місця, поки він не навчиться дивитися на Різдво та життя по-новому. 

Канонічна версія мюзиклу востаннє пройшла на сцені 20 років тому, але вистава продовжує жити завдяки легкій комунікації з правовласниками. Тогорічна постановка театру Gateway Playhouse (режисер – Девід Руттура) з Говардом Пінхасіком у головній ролі мало чим поступається оригінальній. У цій виставі є все: якісна акторська гра, ефектні музичні номери, жваві масові сцени, костюми бродвейської якості, вражаючі спецефекти та яскрава декорація, яку створила художниця Келлі Тіґе.

 

 

«Енні» («Annie», 1977) 

Історія цього мюзиклу розпочалась з популярного коміксу Гарольда Ґрея, який розповідав про хоробру сироту, яка живе в притулку та мріє віднайти своїх батьків. В 1977 році композитор Чарльз Страуз спільно з Мартіном Чарніном (автор текстів пісень) та Томасом Міеном (лібретист) перенесли сюжет про дівчинку Енні на бродвейську сцену.

Annie Live! – телевізійна постановка мюзиклу, що вийшла на каналі NBC 2 грудня 2021 року

Енні тікає з сиротинця та потрапляє на Святвечір у будинок мільярдера Олівера Ворбакса. Для того, аби здійснити мрію дівчинки він долучає великі кошти, поважних знайомих та навіть звертається до президента Франкліна Рузвельта. Але  всі зусилля виявились марними, адже батьки Енні давно загинули.

Саме тому Ворбакс, який встиг привʼязатись до дівчинки, вирішує її прийняти за доньку. Кульмінацією мюзиклу є святкування Різдва, яке символізує справжній щасливий кінець: зло в обличчі власниці притулку міс Геніґан викрито, а в Енні та «Татуся Ворбакса» зʼявляється справжня родина. 

Annie Live! – телевізійна постановка мюзиклу, що вийшла на каналі NBC 2 грудня 2021 року. В ній зіграли Селіна Сміт у головній ролі, Гаррі Коннік-молодший у ролі «Татуся Ворбакса», номінантка на «Оскар» Тараджі П. Генсон у ролі жорстокої міс Геніґан, та Ніколь Шерзінґер у ролі секретарки Ворбакса. Режисерами постановки стали Лір де Бессоне та Алекс Рудзінскі. Одним із беззаперечних плюсів фільму є можливість налаштування субтитрів українською мовою.

 

1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *