Ніч Контрастів: БДСM-перформанс, благання спокою, відеоконцерти та інші ігри

Перформанс Мирослава Трофимука. Фото: Данило Бедрій

Звично ноктюрнальна та контрастна Ніч, як традиційна подія Фестивалю, цьогоріч перетворилась у рафіновану програму з ряду камерно-інструментальних концертів поряд з електронними сетами та навіть відеоконцертом. Як 9 жовтня минула презентація найнасиченішої музичної української ночі — читайте в огляді.

 

Аудіовізуальний перформанс Bronze

Пам’ятник Францу Ксаверу Вольфґанґу Моцарту — живе рефлексіями на власну тему та потрапляє в неочікувані контексти поза власною волею. Чи цього разу йому сподобався привід звернення? Мирослав Трофимук, львівський саундартист оголосив свій виступ, в якому скульптура стає складовою частиною, БДСM-перформансом. За словами артиста (aka. Aйktroner), «Пам’ятник говорить про Моцарта, а ми говоримо про пам’ятник: так працює реактуалізація. Цікаво подумати про сам процес творення — як звучить бронза, чим особливий цей матеріал».

Таким чином відбувалось вписання львівського Моцарта у контекст площі міста, яке досі «гострить» проти нього електроінструменти з реманенту консервативних мешканців. Сам перформанс проходив у наскрізній формі, яку завершили групові безконтрольні (так і замислювалось) доторки-побої Моцарта відвідувачами проєкту. Їх використовував у звуковій палітрі Трофимук.

 

Kharkiv Guitar Trio

Нещодавно утворений ансамбль «Харківське Гітарне Тріо» у складі Максима Трянова, Ірини Половинки та Андрія Брагіна підготували для «Контрастів» спеціальну програму з музики для двох та трьох гітар. Твори для цих складів є рідкісним прецедентом. Але на фестивалі новітньої музики відбувається чимало прем’єр — поряд з українськими виконаннями закордонних авторів Кефрі, Пекстона, Ґласса, відкриттями цієї ж програми стали «Геометрична п’єса у стилі супрематизму» Володимира Богатирьова та «П’ять мініатюр» Дениса Бочарова, молодих харківських композиторів. Цікаво, що на такий, здавалось би, ультрасучасний концерт зібралась ціла когорта юних вихованців мистецької школи. Мабуть, омолодження аудиторії «Контрастів» викликане в тому числі й великою популярністю гітари як інструменту, і завжди професійними талановитими виконавцями, які й на цьому концерті стали головними винуватцями напрочуд цінної атмосфери музикування.

 

Sound Object

Sound Object Chamber Group у складі Марії Ткачик (скрипка), Юрія Немировського (кларнет) та Антонія Баришевського (фортепіано) — це ансамбль, об’єднаний саме музичним інтересом. Свою програму вони назвали «дослідженням звуку як об’єкту в його суб’єктивній інтерпретації різними композиторами». Так постало дивовижне музичне сплетіння з творів Станковича («Благання спокою»), Фуррера, Бертші та Уствольської (Тріо). Тріо-взаємодії звучали по обидва її кінці. А «всередині» головний об’єкт, до якого була прикута увага музикантів, відкривався і як нестійка субстанція, що перебуває у неспинному становленні (Фуррер — «Німота», Пісня) або у діалектичних контрастах (Бертші — Дует). Виявилось, його ресурси невичерпні.

Kharkiv Guitar Trio. Фото: Данило Бедрій

Квадрофонія Україна — Німеччина Bridges

Художній українсько-німецький проєкт з творів Максима Коломійця, Богдана Сегіна, Кунсу Шіма та Гергарда Штеблера транслювався на цілком придатну для особливого концерту стіну Залу Людкевича — причому під ольфакторний супровід. Уже вдруге такі мистецькі проєкти постають в цій едиції Фестивалю. Але й тривожним нагадуванням невідворотності пандемічного процесу, у якому ми ще знаходимось, стало це виконання, записане між аварійними стрічками (інсталяція «Still·Life?»).

Відеоконцерт реалізований спеціально для прем’єрного показу на львівських «Контрастах». Ідея комплексного аудіовізуального сприйняття в ньому відобразилась через концепт художнього твору в нових умовах через його постмодерністичні форму та зміст.

 

./cntrst_0x7e5.txt

Так-так, цей підзаголовок — назва проєкту. І його автор — ∿ und̷e̷l̷ě̷t̷e̷d̷ (Юрій Булка), львівський музикант, що в режимі реального часу проєктував свої маніпуляції з програмою SuperCollider на сцену та орган Філармонії. Його електроніка live транслювала слухачам непередбачувані сонористичні прийоми.

 

Дьордь Куртаг. Скриня з іграшками

І останній концерт о 23 годині вечора виконав Максим Шадько. Вибрані номери із циклу Дьордя Куртага «Játékok» («Games», 1973–…) піаніст склав у власну програму, зіткану із найнесподіваніших поворотів крізь зошити 1, 2, 3, 5 та 6. Концепт постмодерністичної гри з класичними шедеврами, стилями, епохами, присвятами різним митцям та свідкам музики Куртага сповна втілився в обраних творах. І у самовідданій та майстерній грі Шадька, який використовував можливості не тільки фортепіано, а й голосу, також. 

Максим Шадько. Фото: Данило Бедрій

Читайте також:

Втрачені спогади: «Gruppo di famiglia in un intero» Лукіно Вісконті

Безмежні партеси від Open Opera Ukraine: від Чернігова до Сєвєродонецька

Музика в умовах тоталітаризму. Заборонено, нелегально, шкідливо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *