Днями 49-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», котрий цьогоріч проходитиме із 22 по 30 серпня, оголосив програму. The Claquers ознайомилися зі списком стрічок та відібрали 5 фільмів з-поміж конкурсу міжнародних повнометражок, котрі самі ж хотіли б не лише побачити, а й почути протягом фестивалю.
Копач/Digger
Повнометражний дебют грецького режисера Йоргіса Грігоракіса про непрості стосунки батька й сина на тлі знищення екосистеми одного з регіонів Північної Греції. Стрічка демонструвалася на Берлінському кінофестивалі у програмі «Панорама», де здобула приз CICAE. Жанр фільму — сучасний вестерн, тож можемо очікувати від композитора Міхаліса Мошутіса (Michalis Moschoutis) використання типових для таких стрічок глісандуючих гітарних звучань, а також «конкретної» музики, що вступатиме у діалог із простором лісів, де відбувається дія. Крім того, трейлер анонсує залучення народної музики, тож без знайомства із культурними особливостями країни, мабуть, не обійдеться.
Особливі прикмети/Identifying Features
Історія мексиканської жінки, котра вирушає на пошуки свого сина, що зник після спроби перетнути кордон США. Драма материнських почуттів у фільмі режисерки Фернанди Валадез супроводжується музикою композиторки та віолончелістки Кларіс Дженсен. Такий творчий тандем провокує до очікування надзвичайно чуттєвого фільму. Дженсен у своїх творах поєднує звучання віолончелі з електронікою, у звукових нашаруваннях користується прийомами алеаторики з мінімальним залученням контрапункту. Завдяки репетитивності, її музика створює враження медитативного стану, своєрідного заглиблення в себе. Очевидно, саундтрек Кларіс Дженсен підтримуватиме внутрішні переживання героїні стрічки.
Охос-Неґрос / Ojos Negros
Стрічка-дебют молодих режисерів Марти Лайяни та Івет Кастело. В основі сюжету — токсичні стосунки тринадцяторічної Паули та її родини, вихід з яких вона знаходить у дружбі із дівчиною-однолітком Алісією. Саундтрек фільму — авторська партитура іспанського композитора Рауля Рефрі (Raül Refree). У своїй творчості він поєднує експериментальний рок, фламенко, джаз та поп. Чи ж не чудова суміш для супроводу таких контрастних стосунків?
Пісня без назви/Song Without a Name
І знову дебют в програмі «Молодості» — фільм режисерки Меліни Ліон. Перуанські (скажімо загальніше — південноамериканські) краєвиди, акценти на етнічних особливостях регіону, монохромне зображення та навіть спільні сюжетні повороти одразу пробуджують в пам’яті стрічку «Рома» Альфонсо Куарона. Утім, критики, котрі вже мали можливість бачити картину на одному з численних фестивалів, пишуть про оригінальні рішення режисерки. Музична складова також грає важливу роль: у стрічці фольклорні мотиви, звуки чаранго сплітаються із ambient music перуанської композиторки Паучі Сасакі.
Смак Фо/The Taste of Pho
Драма режисерки Маріко Бобрік торкається проблем міграції та асиміляції людей у новій для себе культурі. В описі стрічки зазначається, що це історія про любов, непорозуміння та їжу. І якщо б стилі музики мали смак, то джаз був би десертом, може, навіть Прустівським Мадленом. І тут йдеться не лише про спогади глядачів, а й про популярність музичного стилю в кінематографі 60-70-х років. Можливо, саундтрек Акі Такасе виправдає сподівання теплих емоцій від стрічки.
P.S.
Окремої уваги (і прислухання!) у позаконкурсній програмі заслуговують стрічки «В. Сильвестров» Сергія Бутковського та режисерська робота кінокомпозитора Йогана Йоганнссона «Останні та перші люди». Сподіваємося встигнути їх подивитися під час фестивалю та поміркувати у наступних текстах про значення музики у цих стрічках.