У вересні вийде реліз «Березовський: звукова антологія творчості». Що відомо?

The Claquers

2 години ago

Партнерський матеріал

Загальноприйнято вважати, що Максим Березовський народився 1745 року. Ця дата не підтверджена документально, втім, відзначення ювілею композитора цьогоріч (280) — гарна нагода привернути увагу до його спадщини, яка досі залишається оповитою туманом міфів та стереотипів.

Навколо постаті митця цього літа знову об’єднують свої зусилля платформи Академія давньої музики Леополіс (Львів) та Open Opera Ukraine (Київ). Команди вже мають досвід партнерства: зокрема, восени 2024 року у їхній співпраці було успішно реалізовано проєкт «Березовський/Рачинський: нові звукові ландшафти», присвячений хоровій творчості двох представників глухівської співочої традиції. Його фактичним продовженням стане новий реліз, зосереджений виключно навколо творчості Максима Березовського, на яку автори проєкту спробують поглянути дещо з нового ракурсу.

Про попередній проєкт команди читайте наші тексти:

Про ідею антології

Мета проєкту «Березовський: звукова антологія творчості», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, є доволі амбітною: створити добірку, що цілісно репрезентує духовну та світську сфери доробку Березовського у його жанровій, естетичній та історичній багатоманітності, базуючись на методах історично інформованого виконавства.

«Ідея релізу, який охоплював би всі жанрові вектори творчості Березовського, виникла ще під час роботи над проєктом “Березовський/Рачинський: нові звукові ландшафти”, — розповідає програмна менеджерка та співкураторка проєкту Анна Гадецька. — Тоді ми зіткнулися з майже цілковитою відсутністю записів музики композитора на цифрових платформах — окрім хіба що хорових концертів, симфонії та незначної кількості версій оперних арій. Так сталося, що сакральна творчість Березовського більше відома, аніж його світські композиції. Але ж так важливо чути всю цю музику цілісно!».

У релізі буде представлено значну частину атрибутованого доробку Березовського: шість хорових концертів, Симфонію, чотири арії з опери «Демофонт» (всі номери, які збереглися до наших днів) та дві версії Сонати для скрипки і чембало.

Над записом творів (саунд-продюсер Олексій Грицишин), що відбувається в автентичному просторі Кирилівської церкви, працюють українські музиканти й музикантки, які спеціалізуються на виконанні early music: ансамбль Partes на чолі з Наталією Хмілевською, колектив Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики, співкураторка проєкту флейтистка Божена Корчинська, скрипаль Сергій Гаврилюк, віолончелістка Тетяна Гречанівська, клавесиністки Наталія Фоменко та Ольга Шадріна-Личак, сопрано Олена Піньковська та Соломія Павленко, тенори Денис Сагіров та Даніель Коток.

Робота з манускриптами й історично інформоване виконавство

Справжньою знахідкою для проєкту Анна Гадецька називає участь австрійського віолончеліста, диригента, педагога та ментал-коуча Йорґа Цвікера, учня Ніколауса Гарнонкура, визнаного експерта з інтерпретації ранньої музики та історично інформованого виконавства. Власне, саме HIP (historically informed performance) є головним фактором, що має звести широке коло задіяних індивідуумів-музикантів до спільного виконавського знаменника.

«Історично інформоване виконавство — це база для всіх музикантів, задіяних у проєкті, — наголошує Анна Гадецька. — Це стосується як виконавців, що грають на історичних інструментах (Сергій Гаврилюк — барокова скрипка, Божена Корчинська — українська хроматична сопілка), так і Liatoshynskyi Capella, музиканти якої доводять, що і на сучасному інструментарії можна виконувати музику віддалених епох.

Ще один важливий компонент цілісного погляду на творчість Березовського — це наново проведена робота з усіма першоджерелами, здійснена науковою консультанткою проєкту Ольгою Шуміліною. За можливості, виконавці звертаються у своїй роботі до манускриптів, навіть якщо існують видані ноти тих чи інших творів. Найкомпетентніший уртекст не в змозі відобразити всі нюанси, скажімо, фразування, які можна побачити у рукописі завдяки особливостям начерку. Часто пильний погляд на автограф твору дає змогу віднайти деталі та закономірності, що залишилися поза увагою редакторів — як, наприклад, характерну для барокового музикування зміну гобоїв на флейти у Симфонії Березовського, яку Йорґ Цвікер помітив під час роботи над партитурою».

Йорґ Цвікер пед час майстер-класу в Національній філармонії України

Цікаво, що для австрійського музиканта участь у проєкті стала першим досвідом роботи з музикою Березовського.

«У Центральній Європі концертні програми зазвичай будуються довкола добре знаних композиторів бароко чи класицизму, — розповідає Йорґ Цвікер. — Музика, що виникла між цими двома епохами, сприймається як “чужа”. Адже якщо для барокової та класичної музики правила інтерпретації вже зрозумілі, то між 1750-м та 1780-1790-ми роками смаки кардинально змінилися — і разом з ними змінилися композиційні підходи. Потрібен був час, аби стиль знову “стабілізувався”. І саме у цей перехідний, але й дуже цікавий час творив Березовський.

Коли мене запросили до участі в цьому проєкті, мені стало цікаво, хто такий Березовський і який стиль він “обрав”. Вивчаючи музику композитора, я поступово почав розуміти його логіку. В цілому він тяжіє більше до класицизму, ніж до бароко».

Йорґ Цвікер підійшов до роботи над творами зі звичною для себе ґрунтовністю. Хоча з опери «Демофонт» до нашого часу дійшли тільки чотири арії, він пильно проштудіював усе лібрето П’єтро Метастазіо, аби краще орієнтуватися в матеріалі. Чимало суто музичних інсайтів подарувала й робота з партитурою.

«Особливо мене вразила одна деталь інструментування, — ділиться диригент. — В оперних аріях другі скрипки, альти та баси формують ансамбль, а перша скрипка ансамблює з солістом-співаком. Ще одна цікава риса — велика кількість позначень sfz та fp, які не звучать у всього оркестру одночасно, а з’являються — іноді навіть у межах одного такту — в різних голосах. Спершу це здалося мені помилкою, але, переглянувши усі партитури, я переконався, що це повторюється знову і знову. Тож, швидше за все, це не випадковість.

Викликом для нас стали й численні аподжатури. Я перечитав багато трактатів про те, як їх слід виконувати. І виявилося, що, на відміну від “сучасно-класичної” традиції, більшість таких прикрас тоді грали коротко, особливо у дактилічному ритмі. Для музикантів це стало абсолютно новим досвідом, але, гадаю, дійсно варто було так ретельно поставитися до цього питання».

Читайте також: Віолончеліст і диригент Йорґ Цвікер. Про давню музику, ментальний коучинг і підтримку України

Як звучатиме хорова музика композитора

Не меншої уваги до деталей вимагають і хорові концерти Березовського, в яких, до того ж, критично важливу роль відіграє не лише музичний, а й вербальний текст.

«Для розуміння спадку цього періоду взаємозв’язок слова і музики все ще залишається засадничим, — наголошує артистична директорка проєкту, лідерка ансамблю Partes Наталія Хмілевська. — Ми опрацьовували як переклад і значення кожного слова, так і призначення псалмів загалом. У цьому нам допомогли консультантки-філологині Анна Почтаренко і Тетяна Видайчук, а також священник, теолог і філософ Георгій Коваленко.

Виконання хорових концертів Березовського невеликим ансамблем із 12 співаків, як у нас, не є класичним варіантом, але воно відображає європейську практику виконання творів XVII–XVIII століть. Припускаю, що твори композитора і за його життя могли бути виконані різним складом, залежно від можливостей церковного хору або колективу, зібраного з тієї чи іншої нагоди. Подібний склад ансамблю дозволяє виявити багато нюансів і деталей музичного тексту, урізноманітнити його, додати фарб і контрастів, що дуже важливо для цієї музики. Також важливим в інтерпретації хорових концертів ранньокласичного періоду є прояв індивідуальності окремих співаків під час виконання сольних фрагментів, а ще — спільна взаємодія всіх учасників ансамблю, вільне музикування та водночас злагоджене музичне мислення».

Про ідентичність Березовського

Усі партитури, задіяні у проєкті, були створені згідно оригінальних джерел доби та переведені у сучасну нотацію науковою консультанткою проєкту, дослідницею життя і творчості Березовського Ольгою Шуміліною. Музикознавиця, що системно розвінчує міфи, якими оповитий життєвий шлях композитора, ретельно досліджує не лише нотний текст, але й актуальне сьогодні питання самоіндентифікації Максима Березовського — митця, що зробив свої перші творчі кроки у Глухові, кар’єру будував при російському імператорському дворі, а професійну майстерність відточував в Італії.

«Переїзд Березовського у Петербург мав надзвичайно важливе значення, — зазначає Ольга Шуміліна. — Саме там були створені умови для різнобічного розвитку його яскравого музичного таланту. Цьому розвитку сприяла і поїздка митця в Італію та навчання в одного з найкращих європейських педагогів Джованні Баттіста Мартіні. Якби Березовський залишився у Глухові, він навряд чи став би відомим композитором і не писав би духовних концертів у новому стилі, а тим більше — світської інструментальної та оперної музики.

Якщо розуміти національну ідентичність як відчуття належності особистості до певної нації, ототожнення з національною спільнотою, що базується на стійкому емоційному зв’язку і формується внаслідок усвідомлення та прийняття традицій, культури, мови, національних суспільних норм і цінностей, можна зробити висновок щодо беззаперечного ототожнення Березовського з українською національною спільнотою. Це проявилося у продовженні й піднесенні на більш високий рівень багатовікових співацьких традицій українського народу, які представляли українську національну культуру і складали фундамент її духовних цінностей.

У творчості Березовського бачимо це у реформуванні жанру хорового концерту, його осучасненні, наповненні новими стилістичними рисами, пов’язаними з тенденціями розвитку тогочасної європейської музики, добре відомої Березовському як оперному співаку, музиканту-інструменталісту та театральному композитору».

«Не трагічна постать, а автор переможної музики»

Про головний меседж проєкту розповідає Анна Гадецька:

«Наша мета — спровокувати чуття музики Березовського крізь призму загальноєвропейської панорами та представити дуже різноманітний світ його музики. Це наше прагнення знайшло прояв навіть у візуальній компоненті проєкту, над концепцією якої працювала вся команда і яку втілила дизайнерка Ірина Костишина. Ми хотіли показати Березовського не трагічною постаттю, а автором переможної, світлої музики. Адже насправді в ній дуже багато світла, блиску і яскравих фарб, характерних для барокової естетики».

Презентація релізу запланована на 11 вересня. Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості» дає змогу по-новому, поза виконавськими та історичними міфами та стереотипами, почути музику Березовського — європейського композитора з України.

Читайте також: