![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="426" width="810" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
Партнерський матеріал
Влітку проєкт сучасної семплованої бібліотеки звуків чотирьох видів української бандури став одним із переможців грантової програми Per Forma, яку здійснила платформа Kyiv Contemporary Music Days. Це дало можливість записати різноманітні звучання української бандури, якими зможуть послуговуватися у своїй творчості композитор_ки, саунд артист_ки та саунд продюсер_ки.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="1280" width="960" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
На сьогоднішній день існує декілька типів бандури, зокрема чернігівська, львівська, харківська та старосвітська. Усі вони відрізняються звучанням, конструкцією та виконавськими можливостями. Андрій Барсов, куратор проєкту, звукооператор, звукорежисер, вирішив записати звучання кожного типу бандури та створити безкоштовну бандурну семпловану бібліотеку — структуровану колекцію WAV-файлів, яка також буде оформлена як бібліотека у VST Falcon 3.
Над цим проєктом він працює разом із українськими бандурист_ками Володимиром Войтом (старосвітська та харківська бандури), Єлизаветою Соловйовою (чернігівська бандура) та Ольгою Атаманчук (львівська бандура). Проєкт організовано Українською асоціацією електроакустичної музики.
Актуальність проєкту
— Відсутність семплованої бібліотеки такого масштабу
Найкраща на сьогодні семплована бандурна бібліотека — «Ukrainian Bandura» від Precisionsound — має лише чернігівський тип бандури та налічує всього 1315 звуків в моно, з яких лише 178 складають гру розширених технік звуковидобування.
Головна мета проєкту — популяризувати бандуру, перезавантажити уявлення про неї, а для цього — представити та закарбувати звуки, тембри, техніки та артикулятивні можливості різних типів бандур.
На даний момент записано близько 3600 семплів. Бібліотека налічуватиме до 5000 семплів звучань чотирьох різних інструментів (чернігівська, львівська, харківська та старосвітська бандури), значна частина яких являтиме собою гру розширених та експериментальних авторських технік.
— Потенційне розширення бандурного репертуару і виконавських технік
Хоча можливості в бандурному виконавстві за останні 70 років значно розширилися, досі залишається проблема репертуару для цього інструмента: більшість академічної музики була написана в 70-80–х роках і відтоді нові твори зʼявляються досить нечасто та спонтанно, переважно з доброї волі ініціативних композитор_ок та бандурист_ок. Часто для інструменту пишуть типово, а розширені техніки дуже рідко зʼявляються навіть у сьогоденній музиці для бандури. Зокрема завдяки цьому проєкту бандура може постати в світлі нового звучання, тим самим зацікавивши більшу кількість композитор_ок взаємодіяти з цим інструментом.
Учасниця проєкту Єлизавета Соловйова відзначає:
«Для композиторів це можливість більше познайомитися зі звучанням бандури, не боятися її, повірити в неї. Багато композиторів відкладають на потім, може і зовсім не звертаються до написання бандурних творів саме через незнання як вона влаштована, адже бандуру не вивчають на заняттях з інструментознавства серед інших академічних інструментів».
— Популяризація бандури
Можливість завантажити безкоштовну бібліотеку бандурних семплів, яка буде зручно оформлена у VST Falcon 3 та у форматі WAV-файлів, може бути досить вагомим кроком у поширенні звучання та знання про бандуру у світі. Зі слів Андрія Барсова:
«Зараз у світі продовжується тенденція до пошуку нових звучань — бандура також могла би бути цікава у цьому аспекті. Для західних композиторів бандура може виявитись надзвичайно цікавим інструментом, тільки ж їм ще треба дізнатись про нього».
Кому це може бути цікаво?
Спектр записаних у бібліотеці семплів дуже широкий. Традиційні, розширені та експериментальні техніки звуковидобування можуть бути цікавими композитор_кам класичної, електронної та популярної музики, композитор_кам кіномузики, саунд продюсер_кам, саунд артист_кам тощо.
«Експериментальні та розширені техніки гри на бандурі, які ми записуємо, зумовлюють також саунд дизайнерське спрямування бібліотеки. Інколи ми щось записуємо і я такий: “О, та це ж на “Дюну 3″” або “Ось це було би класно використати в “Чужому” а ось це — в приквелі до “Довбуша””. Є один семпл, на який я кажу, що це буде “Матриця 5”. Тепер коли йду в кіно або дивлюся на компʼютері якийсь фільм, часто зʼявляється думка: “О, а тут могла бути бандура”. Це може статися, я в це вірю» — ділиться Андрій Барсов.
Як це працюватиме?
Перший етап, на якому перебуває зараз проєкт, — це запис семплів. Складність цього етапу полягає в тому, що ті, хто займаються семплованими бібліотеками, працюють в спеціально облаштованих приміщеннях. Це дуже відрізняється від сесійного запису музиканта. Українська асоціація електроакустичної музики надала можливість безкоштовно записати бандурну бібліотеку в їхньому приміщенні.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="960" width="1280" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
Процес успішно рухається і він справді інтригує: наразі записані усі ординарні звуки в декількох гучностях. Також велику частину записаних семплів займають розширені або експериментальні техніки — гра контрабасовим та гітарним смичком на струнах та шемстку (верхня деревʼяна частина над кілками приструнків на бандурі), вібрато, флажолети (на деяких струнах вийшло до 13 видів флажолетів), глісандо, протягування волосу та струн крізь струни, гра на перемикачах, кілках, шумовий спосіб Гната Хоткевича, ковзання щіточкою по струнах, семпли з камертоном тощо. Процес запису та пошуку нових звучань та технік досі триває, тому наразі не можна сказати про фінальну кількість семплів та конкретний список використаних технік.
«Ось записуємо ми звук протягування струн крізь струни, і це насправді таке страшне звучання. — розповідає Андрій Барсов.— Деякі речі так цікаво та особливо звучать, що мені аж хотілося би залишити ці семпли тільки для своєї музики (сміється)»
Після запису відбудеться процес відбору, нарізки та чищення семплів. На жаль, цей процес неможливо автоматизувати, тому він відбуватиметься «вручну». Зі слів Андрія Барсова:
«Семплована бібліотека дозволить створювати велику кількість нових творів за участі бандури — такої якості і наповнення, що викликали би інтерес як у західних, так і українських музикантів, інтегрували інструмент у сучасний світовий академічний музичний простір. Композитори долатимуть бар’єри на шляху до розуміння можливостей звучання цього інструменту. Також ми очікуємо використання нашої бібліотеки звуків у кіноіндустрії, електронній та популярній музиці. Звучання бандури може стати пізнаваним тембром-символом, адже віртуальні студійні технології, зокрема бібліотеки звуків, широко використовуються в сучасному музичному просторі».
Для запису використовується аудіоінтерфейс Universal Audio Apollo X8P Heritage Edition (Rack/Mac/Win/TB3); мікрофони Neumann KM 184 MT Stereo Set, Neumann MCM 114 та sE8.
Проєкт створено завдяки грантовій програмі Per Forma від Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів та завдяки технічній підтримці Алли Загайкевич, Олександра Чорного, Ольги Атаманчук.
Читайте також: