Гастролі, премʼєри і проєкти. Підсумки сезону Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії

 

Партнерський матеріал

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії завершив 122 концертний сезон. Директор-розпорядник оркестру Михайло Сосновський розповів про благодійні гастролі, міжнародну співпрацю та потребу в стратегії для української культури.

Україна звучить: гастролі як культурна дипломатія

Гастролі та виступи із концертами за межами України — один із провідних напрямів роботи колективу, особливо в умовах війни.  

«Наші гастролі — це не просто музикування. Це чіткий і дуже важливий емоційний меседж: Україна є і вона говорить до світу мовою культури».

Упродовж сезону 2024-2025 років оркестр виступав із концертами у Великій Британії, Німеччині та Швеції. Виступ у Великій Британії в історії оркестру відбувся вперше. У жовтні колектив дав шість концертів: у Лондоні, Бірмінгемі, Бредфорді, Галлі, а одним із концертних майданчиків, де можна було почути гру українців, був Birmingham Symphony Hall.

У Великій Британії львівський колектив під орудою головного диригента оркестру Теодора Кухара виконував світову та українську класику: Камерну симфонію №3 для флейти та струнних Євгена Станковича, Симфонію №2 Людвіга ван Бетховена, «Словʼянські танці» Антоніна Дворжака, Концерт для скрипки та віолончелі з оркестром Йоганнеса Брамса, Симфонію №4 Яна Сібеліуса.

Показовим також був концерт в Alte Oper у Франкфурті у грудні 2024, де вперше прозвучав український «Щедрик» в обробці Івана Небесного. У цей вечір оркестр виступив під батутою диригента з Ісландії Гудні Емільсона. Також тоді прозвучали Симфонія № 9 «З Нового світу» Антоніна Дворжака, «Катання на санчатах» Леопольда Моцарта та — спільно із солістом, відомим українським скрипалем, Марком Комоньком — Концерт для скрипки з оркестром Фелікса Мендельсона.

«У перший день травня оркестр під батутою Володимира Сивохіпа та зіркових шведських солістів виступив на урочистому відкритті фестивалю “Українська весна” у Стокгольмі. Ініційований українсько-шведською піаністкою Наталією Пасічник, він відбувався уже вдев’яте. Його мета — презентувати українську культуру як невіддільну частину європейської спадщини.

Найбільш цінно, що уся програма виступу була українською:  “Sinfonia-extravaganza” Олександра Козаренка, “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика і “Гірська легенда” для альта з камерним оркестром Євгена Станковича. Також звучала знана й улюблена “Мелодія”  Мирослава Скорика».

Благодійність та підтримка

Міжнародна співпраця важлива також для організації благодійних ініціатив. Ідеться про масштабні проєкти зі збору коштів на нові музичні інструменти для оркестру, зокрема бас-кларнет, який вдалося придбати завдяки підтримці британських доброчинців.

«Для нас це не просто гастролі. Це досвід. Ми побачили, як може працювати культурне середовище, коли є підтримка — системна, передбачена і добре організована».

Головною подією у цьому контексті став концерт у Манчестері, організований для артистів оркестру у співпраці з локальними благодійниками, зокрема музикантом Лоуренсом Перкінсом, який має зв’язки з Україною ще з часу його участі в журі конкурсів у Львові. На концерті були присутні представники місцевої влади, журналісти, меценати.

«Благодійна система в них чудово налагоджена, все працює, як годинник: одні організовують, заздалегідь складають графіки, інші запрошують меценатів чи представників міської влади, проводять спільні зустрічі, де можна розповісти про потребу у зборах коштів. І це все виключно на ентузіазмі та добровільних засадах. Це велика машина, проте дуже гнучка — і вся спрямована на результат. Ми відчули неабияку підтримку». 

У Великій Британії артисти оркестру також отримали запрошення виступити у старовинній англіканській церкві XVI століття, де після тривалого простою планується відновлення органних концертів. Один із таких заходів заплановано на 28 вересня. У межах цих концертів також плануються благодійні збори на потреби оркестру, зокрема купівлю контрафаготу, якого зараз потребує колектив.

Усе це стало можливим завдяки особистим зв’язкам, ініціативі й роботі на місцях. Необхідне також і довгострокове планування — на два-три роки вперед, із чітко розробленими маршрутами, партнерами, агентствами, логістикою та медійною підтримкою. 

«Зараз усе тримається на ентузіазмі окремих людей і колективів. Якби вдалося налагодити такі ініціативи та процеси на більш масштабному, державному рівні, то можна було б реалізувати значно більші речі. 

У цьому контексті ми говоримо хіба про 2027 рік, бо в Європі вже зараз формують програми на цей період. Якщо ми почнемо домовлятися у 2026, всі “двері” вже будуть закриті. Це треба робити зараз, системно і з розумінням, що культура — це теж форма опору, присутності й дипломатії».

Український контекст: премʼєри, диригенти та річниці проєктів

Не менш активним був концертний сезон для оркестру в Україні: за цей час вдалося провести близько 100 концертів. Традиційно для оркестру, у фокусі — український репертуар, зокрема й прем’єри нових творів українських композиторів, як у проєкті з контрабасовими концертами Максима Коломійця та Михайла Шведа. 

Серед знакових подій сезону також участь оркестру у всеукраїнському проєкті «Ода стійкості» — культурно-благодійній ініціативі, що обʼєднала творчість і військовий досвід. У межах цього проєкту прозвучали симфонічні твори сучасних композиторів, створені під впливом воєнних подій в Україні. Крім того, оркестр долучився до музично-поетичного проєкту Івана Малковича «Музика слова». Також отримав продовження проєкт «Солісти оркестру», в якому солістами можуть виступити всі охочі оркестранти (художній керівник — Сергій Хоровець).

«Ми заохочуємо активність наших музикантів. У цьому — і повага до кожного артиста, і можливість ще раз продемонструвати силу оркестру як живого, мислячого організму».

Цьогоріч два знакові проєкти оркестру відзначили пʼятиріччя: серія «Сімейних концертів», які мають неабияку популярність серед найменших слухачів та їхніх батьків, та проєкт «Диригенти. Українською», що дає шанс молодим диригентам попрацювати та виступити з професійним оркестром.

«Цей сезон також був насиченим і дуже свідомим у плані художньої стратегії. Ми прагнули дати більше простору саме українським диригентам: від знаних маестро до молодих, але вже дуже перспективних».

Соціальна місія та плани: музика для відновлення

Особливе місце в роботі оркестру посіли концерти для поранених військових, ветеранів та військових у процесі реабілітації. 

«Це камерні формати, небагатослівні, дуже щирі й відкриті. Ми хочемо бути корисними. Мистецтво може стати частиною відновлення, і ми вже бачимо, як це працює».

У співпраці з медичними фахівцями та волонтерами команда сформувала нову програму підтримки — перші концерти вже відбулися наприкінці сезону.

Вперше за кілька років оркестр провів масштабний відкритий конкурс на заміщення вакантних позицій. До Львова приїхали музиканти з різних регіонів. Незалежна комісія, до якої увійшли запрошені експерти, обрала нових учасників оркестру. Завдяки цьому, зокрема, вдалося зміцнити групу духових інструментів.

Виклики, які формують стратегії

Оркестр шукає способи зберегти сталість — у репертуарній політиці, кадрових рішеннях, партнерських програмах.

«Ми весь час у русі: подаємося на гранти, розширюємо мережу контактів, намагаємось мислити стратегічно. Стабільність у культурі сьогодні — це не лише про фінанси. Це про людей, довіру, довгострокову стратегію. І віру в те, що ми робимо потрібну справу».

Серед основних напрямів наступного сезону — продовження серій концертів «Диригенти. Українською» та «Сімейні концерти», підтримка молодих українських солістів та диригентів, розширення міжнародної співпраці, а також участь у всеукраїнських і міжнародних фестивалях, що вже стала для колективу традицією багатьох десятиліть.

Вже 22 серпня оркестр відкриє свій 123 концертний сезон. У Концертному залі Людкевича Львівської національної філармонії колектив презентує прем’єру Сюїти з балету «Тіні забутих предків» Івана Небесного, також звучатимуть симфонічні поеми з циклу «Моя Батьківщина» Бедржиха Сметани та валторновий концерт Рейнгольда Глієра, у якому солюватиме один з найвідоміших валторністів світу — Радек Бабора.

 

---

Читайте також:

• Як влаштовані сімейні концерти у Львівській філармонії. Розповідає команда проєкту
• Фортепіанний реліз «Музика Харкова». Ніжність, якої стане на всіх
• «Nerti». Як литовські музиканти поєднують імпровізації, польові записи та саморобні інструменти