The Claquers Exit Reader Mode

12 днів ранньої музики. Що пропонує Kyiv Baroque Fest?

Polina Kordovska

У химерну, загадкову і прекрасну добу бароко неабиякою популярністю користувалася числова символіка. До прикладу, досконале число 12 вважалося символом єдності, завершеності та космічної цілісності — згадаймо лише, скільки існує місяців річного циклу, знаків Зодіаку, півтонів октави, богів античного пантеону чи апостолів Христових. Але, здається, стародавній символізм працює і сьогодні. З 10 по 21 листопада кияни та гості міста матимуть змогу зануритися у напрочуд цілісний всесвіт барокового мистецтва: 12 днів довершеної музики (і не лише її) публіці вже вдруге подарує Kyiv Baroque Fest.

Друга едиція міжнародного фестивалю, який вже традиційно відкриває слухачам нові грані ранньої музики, відбудеться завдяки партнерству Національної філармонії України, незалежного проєкту Open Opera Ukraine та Національного будинку музики. Цього року під запальним гаслом «Take Five!» фестиваль об’єднає європейських та українських виконавців, а ще — дослідників середньовічної та барокової культури, студентів музичних академій та просто меломанів, які всі разом стануть учасниками багатоденного музичного дійства.

Основу концертних програм складе згадана у фестивальному мотто блискуча барокова п’ятірка: це «батько нової німецької музики» Генріх Шютц, три видатні однолітки — Георг Фрідріх Гендель, Доменіко Скарлатті та Йоганн Себастьян Бах, а також Максим Березовський — європейський композитор з України. Твори цих композиторів та їхніх сучасників можна буде почути і у щоденних вечірніх концертах, і на подіях паралельної денної фріндж-програми, і під час майстеркласів від зіркових гостей фестивалю.

Однак концерти складають лише частину насиченого фестивального графіку.

«Від перших днів існування фестивалю ми прагнули створити простір, де з’єдналися б різні форми мистецького буття, де музика не була би відірвана від контексту, в якому вона існувала, — розповідає співзасновниця Open Opera Ukraine, програмна директорка фестивалю Анна Гадецька. — Цього року поряд із щоденними музичними подіями на нас чекають лекції від феноменальних фахівців у різних галузях — від богослов’я до етномузикології та історії читання, які допоможуть глибше зрозуміти парадоксальність доби бароко, головним провідником шляхами якої стане музика».

Основна програма: Inter pares

Спроба віднайти хедлайнера фестивалю зазнає цілковитого фіаско. Афіші вечірніх концертів основної програми буквально рясніють іменами світових зірок, які, попри війну, вирушили в Україну із програмами, підготовленими спеціально до Kyiv Baroque Fest.

«Я повернуся, якщо ви хотіли б, щоби я повернувся!» — рік тому у інтерв’ю Олександру Островському обіцяє один із найвідоміших контратенорів сучасності, справжня легенда історично-поінформованого виконавства Андреас Шолль (Німеччина) — і дотримує свого слова. У свій другий візит до Києва музикант презентує твори свого улюбленого Генрі Перселла поряд з композиціями Йоганна Себастьяна Баха.

Андреас Шолль на Kyiv Baroque Fest – 2024

Зірка барокової опери, одна із найкращих барокових сопрано світу Хана Блажикова (Чехія) виконає щемку програму із творів Баха і Генделя, що оповідають про людські страждання, але також і про незламність людського духу.

Знаний італійський ансамбль Festina Lente, відомий інтерпретаціями ренесансної та барокової музики, представить українську прем’єру «Messa per il Santissimo Natale» Алессандро Скарлатті. Клавесинна музика від XVIII до ХХІ століття прозвучить у прочитанні Марека Топоровського — польського музиканта, який демонструє справжній бароковий універсалізм, поєднуючи гру на органі, клавесині, клавікорді та інших старовинних інструментах з діяльністю диригента, викладача та популяризатора старовинної музики.

Читайте також: Марек Топоровський про давню музику, історичні інструменти, навчання аматорів і польсько-українські зв’язки

На концертах фестивалю можна буде почути не лише унікальних виконавців, а й унікальні музичні інструменти, які сьогодні надзвичайно важко (або й неможливо) зустріти на теренах України. Відомий ще з часів Середньовіччя корнетто поєднує красу звучання інструментів з мідного та дерев’яного сімейства та, як вважається, найкраще серед духових імітує людський голос; недаремно у програмі  дуету M&J Meléndez — фахівців у царині барокової імпровізації Хосуе Мелендеса Пелае, корнетто  (Швейцарія/Мексика), та Марiї Морозової-Мелендес, орган/клавесин, (Швейцарія/Україна) — звучатиме переважно вокальна музика пізнього ренесансу та раннього бароко.

Флейта траверсо з її прозорим, «невагомим» тембром оживе в руках визнаного віртуоза та майстра з виготовлення копій історичних інструментів Яна де Вінне (Бельгія). Нарешті, самобутнє матове звучання віоли да гамба, ще одного музичного символу доби бароко, почуємо у виконанні французької гамбістки Саломе Ґаслен.

Показово, що виступи запрошених музикантів стануть не просто ареною для віртуозності, а ще й простором мистецької взаємодії різних виконавських традицій.

«Так вийшло, що всі європейські суперзірки, що беруть участь у фестивалі, гратимуть та співатимуть у колаборації з українськими музикантами. Хана Блажикова виступить із київськими музикантами — клавесиністкою Оленою Жуковою та скрипалем Юрієм Дубинським; у цьому ж концерті на волонтерських засадах до них доєднається британський виконавець на бароковій віолончелі Марк Кодл. Андреас Шолль розділить сцену з Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble Національного будинку музики, Марек Топоровський гратиме з віолончелістом Артемом Замковим, Ян де Вінне — з Київським камерним оркестром, Festina Lente — з ансамблем Partes», — ділиться Анна Гадецька і додає:

«Нам дуже бракувало такого системного залучення провідних європейських музикантів на нашу сцену. Щоб пізнати світ музики, що знаходиться за межами нашого повсякденного сприйняття, зрозуміти своє ставлення до нього та встановити з ним контакт, важливо долучатися до найкращих виконань».

Щодо програм українських музикантів. Ансамблі Partes (Open Opera Ukraine) та Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики запрошують почути live-версію презентованого цьогоріч релізу «Березовський: звукова антологія творчості», що мав за мету цілісно представити духовну та світську сфери доробку Березовського як європейського музиканта.

Читайте також: У вересні вийде реліз «Березовський: звукова антологія творчості». Що відомо?

У трьох контрастних тембрових шатах постануть знамениті «екзерсиси» — клавірні сонати Доменіко Скарлатті, які Наталія Сікорська виконає на клавесині та тафель-клавірі, а Роман Лопатинський — на роялі. Вслухатись у те, як одне й те саме може змінюватись, не втрачаючи при цьому впізнаваності, пропонує й програма з барокових концертів для трьох та чотирьох солістів від Київського камерного оркестру під орудою Наталії Стець: тут зможемо стати свідками, як Йоганн Себастьян Бах та Антоніо Вівальді, які в житі ніколи не зустрічалися, майстерно спілкувалися за допомогою своїх партитур.

Kyiv Baroque Fest декларує себе як простір для експериментів та несподіваних стильових поєднань — не даремно у мотто цьогорічної едиції звучить назва одного із найпопулярніших джазових стандартів. Викликані цим очікування жанрово-стильових мікстів є цілком виправданими: до прикладу, на одному з концертів бароко невимушено перетнеться з рок-н-ролом.

«Я дуже очікую на цей вечір, — зізнається Анна Гадецька. — Ольга Жукова добре знана у бароковому середовищі як блискуча віолончелістка, але крім того вона ще й талановито співає джаз і рок. Тому у програмі “Baroque Core”, яку вона презентує разом із колегами, зустрінуться Йоганн Себастьян Бах і Елвіс Преслі».

Натомість, сконструювати власний образ українського Ренесансу, яким він міг бути на перетині Середньовіччя та Нового часу, якби таки стався в мистецькій історії України, спробує фінальна подія фестивалю — Werkstatt Центру Музики Молодих. Протягом вечора прозвучать світові прем’єри інструментальних творів українських і європейських композиторів, написані за менторства відомого німецького музиканта Свена-Інго Коха. У них поєднаються електроніка та барокові інструменти, фольклорна традиція та сучасні техніки композиції — такі ж різноманітні, як і мистецькі прояви барокової доби.

Бароко як стиль життя

Контекстний фрейм концертних подій фестивалю складуть щоденні лекції та бесіди від провідних українських та європейських фахівців і фахівчинь. Вони охоплять не лише музику, але й літературу, філософію, кіно, театр, богослов’я, історію читання і моду — словом, увесь той світ, що безперервно вирував навколо людини доби бароко. Наприклад, що і як читали в барокову епоху, можна буде дізнатися на лекції літературознавиці, дослідниці історії читання Галі Глодзь.

«Читання — як і виконання музики — це минуща, ефемерна практика, що дуже довго не залишала по собі ніяких матеріальних слідів, — розповідає дослідниця. — Тож досліджувати його у добу бароко можна хіба через опосередковані свідчення. Наприклад, підписи на документах, які, хоч і вкрай неточно, можуть підказати, наскільки поширеною була писемність у різних місцях і в різний час. Або заповіти й посмертні інвентарні списки, книжок у яких від XVI століття стає дедалі більше. Або живописні сюжети, які не тільки розгортаються на тлі домашніх бібліотек, а й схоплюють за читанням окремих осіб (що цікаво, усе частіше — жінок). Або щоденникові записи, іноді скандально щирі. І з дрібних деталей складається напрочуд розмаїта історія барокового читання.

З одного боку, воно все ще залишається спільнотною практикою, способом об’єднати громаду, виробити спільну мову чи розважитися за ручною працею, а нерідко й мистецтвом, вправністю в якому можна похизуватися в літературних салонах. А з другого, переміщується дедалі глибше у приватний простір, як метафорично (недарма самотнє замріяне читання стає такою популярною мистецькою темою), так і цілком буквально, бо саме в добу бароко поширюється практика читання в ліжку перед сном. У цьому середовищі, де напруга росте пропорційно збільшенню кількості видань — стає-бо зовсім недосяжною перспектива прочитати всі книжки навіть не світу, а й просто якоїсь пристойної університетської бібліотеки, — народжуються читачі, яким уже, як Дону Кіхотові, знайоме шаленство недосипу і перечиту. І в них буває дуже легко впізнати нас сьогоднішніх».

Особливий аспект барокового читання постане у презентованій письменником, перекладачем та автором YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остапом Українцем книзі «Алхімічний діарій», де в єдиному палімпсесті, що вщерть наповнений грою символів, злилися автобіографія, книга рецептів і теологічний трактат.

Вочевидь, у добу бароко не лише читали, а й співали — зокрема, й українські народні пісні. Які саме — у своїй лекції розповість етномузиколог Ілля Фетисов.

«Я розглядатиму пісні, які в своїй основі мають цифру три — чи то у музичній формі, чи то у будові ґруву, — ділиться дослідник подробицями майбутньої фольклористичної мандрівки. — Деякі з них, наприклад, псальма про сирітку, козацькі пісні “Та стояв явір над водою”, “Ой ходив Донець” чи пісня про розбійників, були створені у епоху бароко, але інші є давнішими. Я хочу продемонструвати, як прадавній принцип музичного мислення вплинув на створення народних пісень цього періоду».

Неможливо буде у дискусійному блоці оминути й питання, пов’язані з духовністю. Вони постануть, зокрема, у бесіді Галі Глодзь з директором Інституту святого Томи Аквінського Здіславом Шманьдою про сакральне і світське в барокових месах та в розмові Анни Гадецької та громадського діяча, філософа, богослова й православного священника Георгія Коваленка про сенси псалмів у духовних концертах Максима Березовського.

Унікальним компендіумом актуальних знань у галузі історично-поінформованого виконання давньої музики, народжених на перетині науки і практики, стануть лекції та бесіди із зірковими гостями фестивалю та провідними українськими фахівцями. Коло питань, що будуть охоплені, надзвичайно широке й дуже важливе для мистецької спільноти України: це принципи ренесансної та барокової орнаментації, розвінчування міфів навколо постаті Максима Березовського, досягнення музичної династії Скарлатті, підходи до використання історичного матеріалу в сучасній композиції, здобутки та стратегії європейської та української освіти в ранній музиці, тенденції сценічних та кінематографічних втілень барокових опер і багато іншого.

Окрім вечірніх концертів основної програми, всі освітні події фестивалю є безкоштовними до відвідування. Цю чудову можливість організатори Kyiv Baroque Fest подарували передусім тим, хто будуватиме традиції історично інформованого виконання давньої музики у наступні десятиліття — мистецькій молоді.

Молоде бароко

Молодь на фестивальних подіях дійсно буде представлена досить широко — і не лише у якості пасивних слухачів лекцій та бесід. Паралельний до вечірніх концертів пласт музичних заходів сформують події ранкової та денної фріндж-програми. Вони стануть майданчиком для молодого покоління музикантів, студентів та випускників класів клавесину та ансамблів старовинної музики українських музичних вишів: Львівської національної музичної академії, Дніпровської музичної академії, Київської муніципальної академії музики імені Глієра та Національної музичної академії України.

Окрім концертів, на молодих музикантів чекає можливість отримати досвід роботи з майстрами світового рівня: Марек Топоровський проведе майстерклас, присвячений бахівським клавірним Інвенціям та Симфоніям, а Андреас Шолль попрацює з молодими вокалістами над репертуаром XVII–XVIII століть. У цьому постає ще одна місія фестивалю — активно формувати фахове та освічене середовище професіоналів заради майбутнього ранньої музики в Україні, і сам лише погляд на запропоновану освітню програму переконує, що це майбутнє обов’язково настане.

Дванадцятиденний мистецький та інтелектуальний маратон обіцяє перетворитися на самодостатній простір мистецького буття, тісно пов’язаний зі світовими культурними процесами. Щиро раджу бодай на день стати частиною цього барокового сузір’я досконалості.

 

Читайте також: