Ukrainian Live Classic. Перша спроба системності

 

15 жовтня відбудеться презентація мобільного додатку Ukrainian Live Classic, створеного львівською громадською організацією Сollegium за підтримки Українського культурного фонду. Додаток обіцяє стати першою збіркою української класичної музики подібного формату. The Claquers вирішили розібратися, чому цей проєкт є важливим, які його перспективи та навіть спробували бета-версію додатку в дії.

Що таке Ukrainian Live Classic

Історія мобільного додатку бере свій початок із тогорічного проєкту Ukrainian Live Tour, під час якого львівські музиканти виконували мало знану або ж взагалі забуту музику галицьких композиторів у тринадцяти містах України. Здійснений запис програми туру був опублікований на YouTube-сторінці Collegium Management. Власне, цей запис стане одним із перших у мобільному додатку Ukrainian Live Classic.

Чи не найбільшою перевагою додатку є його доступність — усі альбоми можна буде слухати безкоштовно та без реклами, а монетизація проєкту планується через донейти. Крім того, платформа передбачає і освітню функцію: в додатку присутні розгорнуті тексти про стилі музики та композиторів, підготовані мистецтвознавицями Тересою Мазепою та Любов’ю Кияновською. Також консультантом проєкту став музикознавець Юрій Чекан.

Основними мовами Ukrainian Live Classic стануть англійська та українська — очевидний крок назустріч західній аудиторії. Кроком у відповідь можна вважати наявні у додатку записи вокальних творів Василя Барвінського, Станіслава Людкевича, Дениса Січинського та Стефанії Туркевич у виконанні британського співака українського походження Павла Гуньки.

У бета-версії додатку вже доступно кілька десятків музичних альбомів, що охоплюють різні періоди української музики: від бароко до сьогодення. Серед записів також знаходимо архівні зацифровані платівки, зокрема, творів Барвінського та Людкевича. Оскільки дизайн обкладинок альбомів розробляється спеціально для проєкту, архівні записи мають власну візуальну позначку, що полегшує орієнтування користувача серед наявних альбомів та точно стане у пригоді тоді, коли кількість контенту значно зросте.

Керівники проєкту Тарас Демко та Іван Остапович обіцяють рівномірне наповнення музичного матеріалу за стилями та хронологією. Наразі у доступі з’явиться близько 15% із усього запланованого до розміщення в додатку масиву аудіо, відео та текстових матеріалів.

Трішки про українську музичну спадщину

Українська музична культура — музейний експонат чи все ж живий організм, здатний до саморефлексії та розвитку? Здається, подібного запитання вже давно не мало б виникати. Принаймні, сьогодні українська академічна музика досить часто звучить у концертних програмах як державних колективів, так і «вільних» від постійного бюджетного фінансування музикантів. До того ж хронологічне охоплення творів, що виконуються, справді широке: від партесних концертів XVII століття до імпровізаційних опусів, що створюються буквально на наших очах.

Утім, досі існують проблемні моменти української музичної спадщини, котрі раз за разом виринають у різних дискурсах. Приміром, фактор національної приналежності композиторів, що жили в часи перебування українських земель між двох імперій, досі стає наріжним каменем мистецько-політичних дискусій. Звідси українізовані Прокоф’єв (за місцем народження) та Чайковський (за походженням), у європейських виданнях — нерідко русифіковані Березовський, Бортнянський та Борткевич. Навіть зараз у західних критичних дописах можна зустріти «російського» композитора Сильвестрова.

Тоталітарні системи, що панували на обох берегах Дніпра, внесли свій руйнівний вклад в українську музичну спадщину. Під уламками ідеологій опинялися імена багатьох «неблагонадійних» композиторів, безліч партитур були знищеними.

Сучасний соціокультурний контекст провокує до боротьби за своє, чіткого усвідомлення необхідності історичної та культурної тяглості задля подальшого розвитку. Перед митцями та менеджерами культури постає важливе завдання маркування української музики для світу саме як української. І мова, звісно, не про етнічні елементи музичної мови, а про віднайдення, збереження та відтворення спадщини «гігантів, на плечах яких ми стоїмо».

І ще трохи про записи української музики

Очевидно, що оцифрування записів музики українських композиторів, які існували на аналогових носіях, — одне із пріоритетних завдань інституцій, у фондах яких ці записи зберігаються. Проте, існують трагічно-анекдотичні історії про випадкові стирання плівок чи втрати останніх екземплярів платівок. Як наслідок, зникає можливість оцінки змін виконавських інтерпретацій того чи іншого твору у контексті соціокультурних перетворень.

На жаль, проблема відсутності записів стосується не тільки умовно історичних творів, а й музики багатьох сучасних українських композиторів. Так, почасти прем’єрні виконання опусів наших сучасників можна почути на фестивальних майданчиках «Київ Музик Фесту», «Контрастів», «Музичних прем’єр сезону», «Двох днів і двох ночей нової музики» тощо. Записи живих виконань можна було спостерігати на одиничних концертах. Тож, приміром, музикознавцям доводиться влаштовувати справжні полювання за афішами концертів із українською музикою, яка входить в коло їхніх інтересів.

Карантинні реалії максимально загострили проблему диджиталізації української музики. Якісні аудіо та відеозаписи до протиепідемічних обмежень мали лише одиничні інституції, які, прогнозовано, першими перелаштувалися до онлайн-середовища. Щобільше, саме карантин збагатив мережу якісним музичним контентом та буквально змусив створювати записи на випадок форс-мажорних обставин.

Локдаун, зрештою, проявив позитивні зрушення аудіальної спадщини. По-перше, завдяки епідемії виявилося, що записи з українською музикою все ж існують. Нехай не у великих тиражах, нехай видані за кошти самих композиторів чи виконавців. Але вони є і їх досить багато. По-друге, майбутні аудіо та відеофіксації живих концертів, концентрація музичної сфери на створення якісного медійного контенту тільки збільшуватиме кількість записів. Якщо до цього спробувати долучити пошуки та відтворення втрачених партитур та записів, — загальна картина може бути об’ємною та цілісною. Головним пріоритетом подальшої роботи стає об’єднання цього буремного потоку у зручну для користування систему. Саме таку перспективну мету ставить собі команда проєкту Ukrainian Live Classic.

Слово юзера

Після кількох днів користування бета-версією додатку, варто окремо розповісти про юзерський досвід.

По-перше, буквально одразу все здається знайомим і рідним. Візуальна схожість із найпопулярнішими додатками для слухання музики працює на користь Ukrainian Live Classic. Чіткий поділ на розділи, в яких можна знайти музику за жанром, стилем або ж композитором дозволяє не заблукати серед різнобарвних обкладинок альбомів.

По-друге, власне самі обкладинки, розроблені Володимиром Ольшанським, — зовсім різні, проте об’єднані спільною ідеєю. В зображеннях поєднуються сучасна графіка, архівістика та фотодокументалістика. На додаток, обкладинки сприяють інтуїтивному розумінню того, музика якої доби представлена в альбомі.

По-третє, виконання. До прикладу, серед архівних записів можна почути гру Василя Барвінського, а українську старовинну музику представляють справжні професіонали — колективи A Capella Leopolis та ConCord. Утім, серед наявних на сьогодні записів усе ж помітне домінування саме львівських виконавців — що й не дивно для додатку, створеного в серці Галичини.

Текстова частина додатку — справжній подарунок не лише любителям класичної музики, а й студентам музичних навчальних закладів. Стислі, але дуже інформативні тексти точно стануть в пригоді в останній вечір перед іспитом з історії української музики. Тим, хто вже встиг пройти цей курс, тепер залишається тільки заздрити поколінню, в якого більшість необхідної інформації (і навіть більше) вміститься в єдиному додатку.

 

Та все ж, при усіх перевагах, існують моменти, яких не вистачає користувачеві, звиклому до інтерфейсів гігантів музичного контенту. До прикладу, вам не вдасться налаштувати якість відтворення доріжки залежно від типу вашого мережевого підключення. Або ж, в додатку поки що немає функції формування власних плейлистів, але розробники все ж обіцяють додати таку можливість в наступних оновленнях. Щоправда, наразі ви можете сформувати власний список відтворення із завантажених для оффлайн-програвання треків. Проте, подібні зауваження можуть і повинні виникати у користувачів додатку, головне — не забувати про конструктивний фідбек в онлайн-маркетах для подальшого вдосконалення непересічного культурно-цифрового українського продукту.