Як звучить музика глобальних змін? Алла Загайкевич розповіла про Pandemic Media Space

В Україні запустили технологічну медіаплатформу Pandemic Media Space — інструмент для створення нових музичних творів та медіапроєктів в умовах пандемії. 

За допомогою програми Connection Interpretation Algorithm учасники конвертуватимуть дані стосовно глобальних змін у світі під час пандемії (метереологічні, геолокаційні, медичні тощо) у специфічні види музичної інформації для використання композиторами.

Організаторами проєкту стали відомі композитори-фахівці з алгоритмічної композиції та медіа-артисти: Алла Загайкевич, Георгій Потопальський та Антон Стук.

Результатом проєкту стануть твори чотирнадцяти українських та польських композиторів та медіа-артистів, які будуть розміщені на вебплатформі проєкту Pandemic Media Space. Крім того, заплановані шість майстер-класів від менторів Марека Холонєвскього, Георгія Потопальського та інших артистів, які працюють в галузі алгоритмічної композиції та медіа-арту.

Розклад онлайн-лекцій:

7 листопада – Global and NetArt projects.  Лектор: Марек Холонєвський (PL)

8 листопада – Застосування алгоритмів в медіа-арті.  Лектор: Георгій Потопальський (UA)

14 листопада – Подвійна лекція відомих медіа-артистів Остапа Костюка та Євгена Ващенка

21 листопада – Способи деформації образу. Лектор: Артур Ліс.

Слідкуйте за оновленнями у Фейсбуці.

Детальніше про проєкт розповіла Алла Загайкевич:

Як сформувалася ідея – трансформувати інформацію з різних галузей знань, яка щодня проходить повз нас, у музику?

Напевно, почати можна з того, що в музиці ми постійно маємо справу з «числами», «математикою». Присутність певних математичних алгоритмів ми можемо зустрічати як в середньовічній музиці, так і в музиці XX ст. Власне, алгоритмічна композиція — нині дуже розвинута сфера сучасної композиції. Добре відоме, до прикладу, використання стохастичних алгоритмів у музиці Ксенакіса, Грабовського, чи акустичних алгоритмів — в музиці французьких спектралістів. Я теж маю кілька алгоритмічних композицій, з використанням стохастичних алгоритмів — «Гравітація» для двох віолончелей та «Повітряна механіка» для інструментального ансамблю, де до речі ритм твору повністю генерований комп’ютером за певним алгоритмом «гравітаційних повітряних потоків».

 

Але, звісно, набагато системніше алгоритмічне мислення використовується в медіа-мистецтві. І тут Києву насправді пощастило — медіа-артист ujif_notfound має цілий корпус творів, заснованих на  алгоритмах, певною мірою, якраз пов’язаних з фізичними, чи математичними процесами.

Крім того, проєкт є міжнародним. І наш партнер — Польське товариство електроакустичної музики, лідер якого, Марєк Холонєвський відомий дуже цікавими проєктами з застосуванням абсолютно несподіваних midi контролерів, на кшалт GPS-локацій у світовій мережі таксистів.

Яким чином буде відбуватися збір даних і конвертація у музичну інформацію?

Наразі ми отримали дуже розгорнуті «вимоги» композиторів до даних, з якими б вони хотіли працювати. Композитори хочуть мати графіки коливань температури, напрямків повітря, шкали забруднень середовища, показники військових конфліктів в Україні і світі, ріст фейкової інформації, показники розповсюдження Covid.

Виявилося, чимало інформації є у відкритому доступі, але, звісно, ми контактуємо з українськими астрономами, фізиками… Думаю, у нас буде насправді доволі розгорнута математична картина «зацифрованого світу». Стосовно конвертації фізичних даних в музичні… Навіть зі студентами академії на заняттях з електроакустичної композиції ми конвертуємо різні числа в специфічну музичну інформацію (висота звуку, тривалість, гучність — в електроакустичній музиці позначаються мають доволі точні значення).

Але ідея Георгія Потопальського (ujif_notfound) про Connection Interpretation Algorithm полягає в дійсно «комплексному» підході та застосуванні великої кількості даних.

За яким принципом буде відбуватися робота: спочатку збір даних, а потім робота композиторів, чи ці процеси триватимуть одночасно?

Перші 14 композиторів – вже впливають на створення відкритої веб-платформи, саме їх творчі ідеї будуть визначати напрямки її розбудови та її технічні можливості. Але, загалом, повноцінна робота почнеться, коли веб-платформа буде постійно працювати в мережі.

 Як цей проєкт вплине на розуміння методів композиторської роботи? Чи буде ця платформа цікавою і доступною для людей-немузикантів?

Я розглядаю сучасну композицію як відкритий простір. Притаманні музиці «правила» великою мірою мають математичне походження, зв’язок з природними явищами. Веб-платформа, звісно, не обмежує методів композиції. Але, натомість, може спонукати до нових творчих рефлексій.

Сподіваюсь, композитори отримають додаткове «натхнення» навіть від візуальної частини проєкту, яка, можливо, буде певним чином нагадувати сучасні «графічні» партитури. Для не-музикантів ми передбачаємо існування на веб-платформі midi-інтерфейсу, який дозволить вдома всім охочим  «послухати світ».

Яке послання світу ми почуємо у творах композиторів? 

«Послання світу»…  який наш світ музичний. Яка в нього поліфонічна фактура і динамічна інтонація…

Очікуємо, звісно, композиторських перевтілень, нових ритмів та тембрів – такої вільної композиторської фантазії у наш непевний час.

 

Проєкт відбувається за сприяння програми House of Europe